ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 травня 2025 року Справа №  640/38627/21 Провадження №ЗП/280/885/25   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2021 ВП №64690949.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 справу прийнято до провадження та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

04.04.2025 матеріали адміністративної справи №640/38627/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Новіковій І.В.

Ухвалою суду від 07.04.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при відкритті провадження №64690949 державний виконавець зазначив боржником неплатоспроможний банк ПАТ «Банк Михайлівський» з кодом ЄДРПОУ 38619024, вказавши додатково в найменуванні юридичної особи, окрім організаційно-правової форми, ще і її орган управління – Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича. Разом з тим, відповідач зазначає, що Уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» не є боржником у виконавчому провадженні №64690949. Також, позивач зазначає, що при винесенні державним виконавцем 03.03.2021 постанови про відкриття виконавчого провадження №64690949 порушено п.4, 11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Також, позивач зазначає, що строк пред`явлення до виконання постанови Шевченківського РВ ДВС у м.Києві від 11.11.2020 ВП №63569925 про стягнення виконавчого збору закінчився 11.02.2021, в свою чергу постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята лише 03.03.2021. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 01.03.2021 державним виконавцем керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір у розмірі 18892 грн., винесено в окреме виконавче провадження №64690949. Відповідач зазначає, що 03.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64690949 з примусового виконання постанови Шевченківського РВДВС у м.Києві ЦМУМЮ (м. Київ) № 63569925 від 11.11.2020 про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь держави виконавчого збору. Відповідач вказує на те, що якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Відповідач вважає, що його дії відповідають Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №63569925 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м.Києва №826/2249/17 від 10.07.2020 про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» надати зміни або доповнення до переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу №980-005-000002483 від 17.05.2016 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; боржник - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (м.Київ, вул.Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 38619024); стягувач – ОСОБА_1 .

Також, судом встановлено, що 11.11.2020 державним виконавцем Шевченківського ВДВС прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №63569925, відповідно до якого стягнуто з боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчий збір в розмірі 18892,00 грн.

01.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63569925, відповідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з виконання рішення у повному обсязі.

Також, в постанові про закінчення виконавчого провадження від 01.03.2021 ВП №63569925 зазначено про те, що збір та витрати винесено в окреме виконавче провадження.

03.03.2021 державним виконавцем Шевченківського ВДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64690949 з примусового виконання постанови Шевченківського ВДВС від 11.11.202 №63569925 щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 18892 грн.; боржник – Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», стягувач – Шевченківський ВДВС.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття постанови про відкриття  виконавчого провадження №64690949 від 03.03.2021, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Суд зазначає, що боржником - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС від 11.11.2020 ВП №63569925 про стягнення виконавчого збору, відповідно до якого стягнуто з боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчий збір в розмірі 18892,00 грн., не оскаржувалась.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

За таких обставин, з огляду на те, що постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС від 11.11.2020 ВП №63569925 про стягнення виконавчого збору не була оскаржена та скасована, а у добровільному порядку на дату закінчення ВП №63569925 виконавчий збір боржником сплачено не було, то відповідно державним виконавцем правомірно розпочато процедуру примусового стягнення виконавчого збору та відкрито нове виконавче провадження з зазначеного питання.

Посилання позивача на те, що закінчився строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 11.11.2020 ВП №63569925, суд відхиляє, оскільки в даному випадку подія з якою пов`язано відкриття виконавчого провадження від 03.03.2021 ВП №64690949 є закінчення 01.03.2021 виконавчого провадження №63569925 по якому боржником не було сплачено виконавчий збір.

Щодо посилань позивача на приписи п.4, 11 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

По-перше, суд зазначає, що позивачем не було оскаржено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020 ВП №63569925, яке було відкрито з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва виданого по справі №826/2249/17.

В свою чергу, постанова Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2021 ВП №64690949 носить похідний характер та стосується виключно питання стягнення виконавчого збору, який не був сплачений добровільно в межах ВП №63569925.

По-друге, суд зазначає, що підставою для повернення виконавчого документа за приписами пункту 4 та 11 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII є те, що відносно боржника Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника та/або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Проте, у даному випадку за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/2249/17 боржником виступала саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», яку як суб`єкта владних повноважень було зобов`язано надати зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими стягувач має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу №980-005-000002483 від 17.05.2016 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа на підставі приписів пункту 4 та 11 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що державний виконавець під час прийняття спірної постанови діяв обґрунтовано та з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень.

Зазначені обставини зумовлюють висновок суду про наявність відсутність для задоволення позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його прийняття.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                    І.В. Новікова