ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 рокуСправа №160/7261/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач)   звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 03.02.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень п. 2 ст. 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 03.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку у в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі – Закон  №796-XII), як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2). Згідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача складає 48 років. Позивач 03.02.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою, у якій просив перерахувати пенсію із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, в редакції, чинній до 01.10.2017 без застосування двоскладової формули при її обчисленні. Відповідач листом від 26.02.2025 у зазначеному перерахунку відмовив, зазначивши, що для здійснення такого перерахунку відсутні підстави. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.04.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) з урахуванням статті 55 Закону №796-ХІІ. Розмір пенсії позивача розрахований відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV. 03.02.2025 позивач через представника звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж. Листом від 26.02.2025 № 9968-4641//Д-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області представнику позивача надано відповідь та повідомлено про безпідставність проведення такого перерахунку. Відповідач зазначає, що позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах частини першої статті 27 Закону №1058-IV. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. При обчисленні розміру пенсії по першій складовій враховується трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004, обчислений на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ), заробітна плата до цієї ж дати за періоди, передбачені статтею 65 зазначеного Закону, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності і за весь період роботи з 1 липня 2003 по 31 грудня 2003, або за 24 останніх місяці роботи перед зверненням за пенсією (до 01.01.2004) або за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986-1990). Розмір цієї частини пенсії, обчисленої відповідно до Закону №1788-ХІІ не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених Законом №1788-ХІІ для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчим, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності Законом №1058-IV з підвищенням на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1783 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312). Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 №544 встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком з 01.07.2003 становив 50 грн. Таким чином, з урахуванням цільової грошової допомоги, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 312, максимальний розмір пенсії по першій складовій не може перевищувати 168 грн (50 х 3 х 1,12), а для осіб, зайнятих на роботах, передбачених Списком №1 — 224 грн (50 х 4 х 1,12). При розрахунку пенсії особі, яка виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пенсія по першій складовій за набутий трудовий стаж до 2004 буде обчислена як 72% заробітної плати (55% за 20 років та 1% за понад 20 років) і обмежена максимальним розміром 168 грн. Таким чином, у випадку здійснення розрахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із розрахунку щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону №796-ХІІ із застосуванням заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення, розмір його пенсії буде обчислено відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV та становитиме менше ніж розмір пенсії в теперішній час.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.11.2016.

ОСОБА_1 з 21.09.2011 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

03.02.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії позивача із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні.

Листом від 26.02.2025 №9975-4641/Д-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно Закону №1058-IV, враховуючи норми статі 55 Закону №796-ХІІ. Розмір пенсії розраховано відповідно до частини першої статті 27 №1058-IV таким чином: станом на 01.03.2025 пенсія обчислена із страхового стажу, який за документами пенсійної справи зарахований по 29.02.2024 і складає 48 років 4 місяців 14 днів, де індивідуальний конфідент страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу 1% складає 0,48333; заробітна плата обчислена з урахуванням періодів з 01.10.1991 по 30.09.1996 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.08.2011, де індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,14691; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки за 2014-2016 роки складає 9 166,94 грн (7994,47, грн х 1,14691). Розмір пенсії станом на 01.02.2025 становить: 4849,40 грн, де: 4431,62 грн - основний розмір пенсії (9168,94 х 0,46333); 247,02 грн – доплата за понаднормовий стаж за 23 роки; 170,82 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС. У випадку здійснення розрахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ із розрахунку щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років, розмір пенсії буде обчислений відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-IV та буде нижче, ніж нарахована відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV.

Вважаючи дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Пунктом 6 частини 1  статті 92 Конституції України  визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 1  статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Статтею 57 Закону №796-ХІІ встановлено пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Відповідно до частини 2  статті 56 Закону №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої  статті 27 Закону №1058-IV.

Положеннями частини 2  статті 27 Закону №1058-IV визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим  Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим  Законом, - відповідно до цього  Закону.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим  Законом  до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою  статті 42 цього Закону.

У зв`язку із набранням чинності 11.10.2017  Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148-VIII)  виключено частину 1  статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а частину 2 цієї ж статті викладено в такій редакції: "Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини".

Тобто, починаючи з 11.10.2017 підвищується розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною 2 42  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом 2 частини 1  статті 28 Закону №1058-IV в редакції  Закону №2148-VIII, яка набрала чинності з 11.10.2017, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27  цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

У той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2  статті 56 Закону №796-ХІІ  як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2, на нього розповсюджується дія  статті 56 Закону №796-ХІІ, тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17 та від 05.09.2018 у справі №565/1062/17.

Суд також наголошує на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту  статті      58 Конституції України, викладеними, зокрема у Рішенні від 12.02.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той  закон  або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія  закону  та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим  законом  або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, у  Рішенні    від 26.01.2011 № 1-рп/2011 Конституційний Суд України  вказав, що, положення частини першої  статті 58 Основного Закону України  передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).    

До того ж, Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.1997 № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього  закону  чи іншого нормативно-правового акта.

У  Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України  також зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний  закон  скасовує попередній".

  Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у  Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Враховуючи положення статей  22,  58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2  статі 56 Закону № 796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої    надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою  статі 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Суд наголошує на тому, що держава гарантувала, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як    компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального  Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі    56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років    6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

  Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням  Закону № 796-XII  її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2  статті 56 Закону № 796-XII  за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої  статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін  Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу  статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 сформовані такі правові висновки:

(1) держава гарантувала зокрема,    учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як    компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального  Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.

У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням  Закону № 796-XII  її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2  статті 56 Закону № 796-XII  за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати    надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої  статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін  Законом  № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу  статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Відповідно до частини 5  статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України  при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2  статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог  статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності  Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2  статі 56 Закону № 796-XII.

Тому, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу із визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії у відповідності до  статті 57 Закону №796-ХІІ  та збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно частини 2  статті 56 Закону №796-ХІІ, є протиправними.

Як наслідок, слід зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням положень частини 2  статті 56 Закону №796-ХІІ в частині збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 29.01.2025 в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме, без застосування частини 2  статті 27 Закону  №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні), з врахуванням проведених виплат.

За нормами частин 1 та 2  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про протиправні дії відповідача, який мав здійснити відповідний перерахунок пенсії.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1   статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України    при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат у цій справі не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 03.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, починаючи з 03.02.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

                          Суддя                                                     М.В. Бондар