Справа № 455/137/19

1-кп/458/15/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025                                                                 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі сторін кримінального провадження –

сторона обвинувачення:

прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 не прибула,

потерпіла ОСОБА_6 не прибула,

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2018 року № 4201814129000021 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, керівник юридичної компанії адвокатське бюро « ОСОБА_8 », працює на посаді директора філії «Полицька №76» державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України(№/431)», раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, відповідно до наказу прокурора Львівської області № 522к від 12 квітня 2018 року, працюючий на посаді прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин юриста 1 класу, в силу службового становища зобов`язаною відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч. 4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року, неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, 20.04.2018 року приблизно о 21.50 год., керуючи автомобілем ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Н-13 «Львів- Самбір-Ужгород» 83 км + 200 м, при проїзді ділянки дороги поблизу село Торгановичі Старосамбірського району Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «видимість у напрямку для руху», «небезпека для руху»), Р.2 п.п.2.3. (б, д); 2.9 (а); Р.12 п.п. 12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у темну пору доби не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, яка призвела до наїзду на пішохода ОСОБА_9 .

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху пішохід ОСОБА_9 , згідно висновку судово- медичної експертизи № 39 від 21 травня 2018 року отримав при зовнішній: садна та рани тилу правої та лівої кисті, садно спинки носа, садно правої вилиці та нижньої повіки правого ока, два садна та рана правої половини чола, два садна на чолі зліва, садно зовнішньої поверхні лівого стегна, два садна в ділянці лівого колінного суглобу по його внутрішній поверхні, садно в ділянці правої, та аналогічне садно в ділянці лівої підколінної впадини, садно правої половини живота, рана та садно в ділянці тіла правої клубової кістки, закритий перелом кісток лівого передпліччя, закритий перелом кісток правого стегна, закриті переломи зі зміщенням відламків в ділянці нижньої третини правої та лівої гомілки, винець в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, травму грудного відділу хребта, що проявилася травматичним переломом хребта в третьому-четвертому між хребцевому проміжку з розривом фіброзного з`єднання між даними хребцями, та ускладнилася повним розривом спинного мозку в даному між хребцевому проміжку, які утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, від дії виступаючих частин легкового автомобіля, коли потерпілий знаходився у вертикальному положенні та був обернутий задньою правою поверхнею тіла до травмуючої сили та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.

Дії, які були вчинені ОСОБА_7 20.04.2018 року приблизно о 21 годині 50 хвилин під час керування автомобілем ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород», 83 км + 200 м, при проїзді ділянки дороги поблизу с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області, сторона обвинувачення кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої наступила смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Позицій учасників судового провадження.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні звернув увагу, що незважаючи на те, що ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, проте не заперечив, що саме ОСОБА_7 скоїв наїзд на пішохода, який перебував на незначній відстані і у ОСОБА_7 не було змоги зупинити свій автомобіль, що уникнути зіткнення з пішоходом. На думку сторони обвинувачення вина ОСОБА_7 підтверджується зібраними у справі речовими доказами, які досліджені в судовому засіданні - протоколом огляду місця ДТП і фототаблицею до протоколу огляду місця події, висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння, висновком експерта про проведення судово-медичної експертизи, висновком судово-автотехнічної експертизи, висновком комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи, протоколом проведення слідчого експерименту, у зв`язку з чим просив визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк у вигляді позбавленням волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. З урахуванням пом`якшуючих обставин, а саме відшкодування завданої шкоди потерпілим, вчинення злочину вперше та позитивної характеристики просив застосувати до ОСОБА_7 ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням та визначити йому іспитовий строк тривалістю 3 роки. Процесуальні витрати просив стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7  свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, заперечив свою провину, пояснив, що в дійсності відбулася дорожньо-транспортна подія 20.04.2018 року приблизно о 22.00 год на автодорозі поблизу с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області коли він керував автомашиною в справному стані ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні автомашини на місці пасажира знаходився ОСОБА_10 . Рухався за межами населеного пункту зі швидкістю приблизно 80-90 км / год, оскільки зустрічних автомобілів не було, рухався із ввімкненим дальнім світлом фар автомобіля. В момент ДТП, під час якого він здійснив наїзд на пішохода, пішохід вилетів на лобове скло його автомобіля. До моменту зіткнення він не встиг загальмувати, оскільки темний силует, а саме пішоход, який був одягнутий в усе темне, і рухався по його проїжджій смузі руху, почав гальмувати вже після наїзду, після зіткнення, після чого проїхав ще певну відстань. Зупинивши автомобіль, викликав поліцію, яка приїхала приблизно через 5 хвилин, а також швидку медичну допомогу. Просив його виправдати, оскільки висновками експертиз доведено його неможливість уникнути наїзду, а проведений висновок, яким зафіксовано результати вмісту парів алкоголю є таким, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з чим це є неналежний доказ.

Сторона обвинувачення кваліфікуючи дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої наступила смерть потерпілого, на підтвердження винуватості ОСОБА_7 надала докази, які були досліджені в судовому засіданні:

- Витяг з кримінального провадження № 42018141290000021 від 21.04.2018 року про внесення відомостей до ЄРДР за ч. 2ст.286 КК України;

- Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2018 року зі схемою до нього, фото таблицею та компакт диском DVD-R із фото- та відеоматеріалами до нього, яким зафіксовано дорожню обстановку на місці пригоди, місце ДТП, місце розташування та вигляд автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , місце розташування та вигляд трупа потерпілого ОСОБА_9 ;

- Рапорти старшого інспектора-чергового СРПП № 1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області від 21.04.2018 року згідно яких, працівники поліції в складі патруля ГРПП Бузина-351 прибули на місце події 20.04.2018 року о 22.00 год, слідчо-оперативна група 20.04.2018 року о 22.20 год;

- Висновок № 24 від 21.04.2018 року щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння;

- Акт № 24 від 21.04.2018 року медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння;

- Висновок судово-медичної експертизи № 39 від 21.04.2018 року, відповідно до якого, при експертизі трупа ОСОБА_9  виявлено ушкодження: садна та рани тилу правої та лівої кисті, садно спинки носа, садно правої вилиці та нижньої повіки правого ока, два садна та рана правої половини чола, два садна на чолі зліва, садно зовнішньої поверхні лівого стегна, два садна в ділянці лівого колінного суглобу по його внутрішній поверхні, садно в ділянці правої та аналогічне садно в ділянці лівої підколінної впадини, садно правої половини живота, рана та садно в ділянці тіла правої клубної кістки, закритий перелом кісток лівого передпліччя, закритий перелом кісток правого стегна, закриті переломи зі зміщенням відламків в ділянці нижньої третини лівої та правої гомілки, синець в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілко-ступневого суглобу, які утворилися в результаті ДТП, від дії виступаючих частин легкового автомобіля, коли потерпілий знаходився в вертикальному положенні та був обернутий задньою правою поверхнею тіла до травмуючої сили. Первинний удар відбувся бампером автомашини по задній поверхні гомілок, від чого утворилися садна в ділянці обох підколінних впадин; внаслідок дії капоту автомобіля міг утворитися перлом правого стегна; в результаті падіння тіла на автомобіль та падіння з нього до дорожнього покриття утворилися множинні садна та рани обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, а також множинні травми внутрішніх органів та кісток скелету. Пошкодження по своїй давності можуть відповідати часу 21.04.2018 року та в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, яке перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості 2,54 проміле, що при житті відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння в живої особи;

- Висновок судової авто-технічної експертизи № 2315від 19.06.2018 року із фотоматеріалами, відповідно до якого на момент огляду та дослідження автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 : робоча гальмівна система знаходилась в працездатному стані і забезпечувала виконання функції по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці; система зовнішнього освітлення перебувала в працездатному стані; рульове керування перебувало в працездатному стані і забезпечувало виконання функцій по підтриманню заданого напрямку руху та його зміні; обставини технічного характеру, пов`язані із технічним станом робочої гальмівної системи, системи освітлення (електричної) та рульового керування вказаного автомобіля, які б могли перебувати в причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП дана експертиза не вбачає;

- Лист служби автомобільних доріг у Львівській області від 10.05.2018 року № 03-2130/05-3в, згідно з яким, на ділянці км83+200 автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород станом на 20.04.2018 року розмітка 1.5 «Позначення смуг руху, розділення транспортних потоків», 1.1 «Позначення краю проїзної частини (крайова)»; дорожніх знаків не має; тип покриття асфальтобетон; максимально допустима швидкість руху 90 кмгод; ухили (підйоми) та заокруглення автодороги відсутні;

- Лист Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 10.05.2018 року № 30-23-17/479, згідно якого, за оперативними даними метеорологічної станції Дрогобич, яка найближче розташована до с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області погодні умови 20.04.2018 року о 21 год. 00 хв. були хмарність 0 балів, температура повітря 12,2 градуси тепла, без опадів, відносна вологість повітря 63%, вітер північно-західний, 1 м/с;

- Висновок комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 2317/189 від 01.08.2018 року, який повністю підтвердив висновок судово-медичної експертизи № 39 від 21.04.2018 року;

- Протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2018 року, який проводився шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість пішохода та елементів дороги із робочого місця водія автомобіля з увімкненим в автомобілі дальнім світлом фар 75,0 м та 74,8м відповідно, з увімкненим в автомобілі ближнімсвітлом фар 50,0 м та 33,0 м відповідно;

- Висновок судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року відповідно до якого: якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то вибрана водієм швидкість руху з технічної точки зору, відповідала видимості дороги у напрямку руху (яка для заданого слідчим варіанту «а» складала 74,8м, а для такої віддалі видимості у напрямку руху значення допустимої швидкості руху могло становити біля 101….105 км / год); Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то вибрана водієм швидкість руху з технічної точки зору, не відповідала видимості дороги у напрямку руху (яка для заданого слідчим варіанту «б» складала 33,0 м, а для такої віддалі видимості у напрямку руху значення допустимої швидкості руху могло становити 63….65 км / год); Якщо перед наїздом автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») вказаний водій не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 75,0 м (і цим самим уникнути наїзду). Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») вказаний водій при вибраній ним швидкості руху не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 50,0 м (і цим самим уникнути наїзду), і при цьому, навіть якщо б він вів свій автомобіль із допустимою швидкістю руху для цього варіанту (тобто біля 63…65 км / год), то значення зупинного шляху цього транспортного засобу могло б складати біля 48,8…49,2 м, а така невелика різниця між цим значенням та значенням видимості пішохода 50,0 м не дає даній експертизі можливості зробити категоричний висновок про те, мав би (чи не мав би) водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода для цього варіанту розвитку механізму пригоди, якщо б він вів свій автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху; якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») не вбачає у діях вказаного водія таких невідповідностей вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом ДТП; Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») має підстави зробити висновки про те, що для цього варіанту розвитку механізму пригоди дії вказаного водія, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 12.2 ПДР України, однак дана експертиза не може зробити категоричні висновки про те, що вказана невідповідність могла призвести і до невідповідності дій вказаного водія вимогамп.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які в сукупності могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП; якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то при заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а»), причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу; Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то при заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») дана експертиза не може дати категоричної відповіді на питання про те, мав би (чи не мав би) вказаний водій технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода, якщо б він (водій ОСОБА_7 ) вів свій автомобіль із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху;

- Постановами про визнання речовими доказами особистих речей ОСОБА_9 - шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, тубус з окулярами, 23 аркуші лотерейних програм, піджак сірого кольору який належить власнику ОСОБА_10 , автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія НОМЕР_3 видане 07.12.2007 року на ім`я ОСОБА_7 ;

- Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25.04.2018 року, якою накладено арешт на автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія НОМЕР_3 видане 07.12.2007 року на ім`я ОСОБА_7 , особисті речі ОСОБА_9 - шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм,

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що 20.04.2018 року після 21.00 год. він їхав в автомобілі ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 на пасажирському сидінні біля водія, автомобіль рухався з безпечною швидкістю по правій смузі руху в напрямку міста Старий Самбір в сторону м. Самбір із включеним світлом фар, за дорогою не слідкував, а також не дивився на спідометр машини. Момент наїзду він не бачив, а зрозумів, що відбулася дорожньо-транспортна подія, оскільки зненацька вискочив чоловік, який потрапив на лобове скло автомобіля. Після ДТП ОСОБА_7 зупинив автомобіль, свідок вийшов з автомобіля, побачив, що на дорозі лежить чоловік без ознак життя. Після ДТП приблизно через 10 хв приїхали працівники поліції, після чого його та ОСОБА_7 повезли автомобілем швидкої допомоги в медичну установу, де освідування провели через 2-3 години.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 20.04.2018 року він працював на посаді інспектора реагування патрульної поліції № 1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області. Приблизно о 22.00 год. цього дня від чергового по Старосамбірському ВП надійшло повідомлення про ДТП, і він в складі екіпажу прибув на місце події відразу, оскільки перебували неподалік. На місці ДТП, яку було неподалік каплички на автодорозі поблизу с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області, яке не освітлювалося, побачив автомобіль ВАЗ-2114, який стояв на своїй полосі із включеними фарами. На місці ДТП буди два працівники прокуратури Денис і Брящей. ОСОБА_7 повідомив, що він перебував за кермом автомобіля, який скоїв ДТП. Перед автомашиною знаходилось тіло мужчини, який був одягнутий в темний одяг, неподалік від тіла лежали окуляри, шапка. Він знаходився на міці ДТП до кінця проведення всіх необхідних дій.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що 20.04.2018 року в вечірній час він їхав в сторону Самбора і на автодорозі його зупинили працівники поліції, які повідомили, що відбулося ДТП. Оскільки було темно, він нічого не бачив, побівши приблизно 15 хвилин, він підписав на капоті автомашини протокол і поїхав

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 підтвердив складений ним висновок судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року, додатково пояснив, що водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб, оскільки причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що 20.04.2018 року в нічний час приблизно о 24.00 год йому зателефонували з відділу поліції, повідомили, що між Самбором і ОСОБА_15 відбулося ДТП, приїхали за ним серед ночі. При виїзді на місце ДТП він побачив, що на одній зі смуг руху стояв автомобіль, чи було ввімкнуте світло фар він не пам`ятає, оскільки більше звертав увагу на тіло чоловіка, яке лежало перед автомашиною. Оскільки не було дуже добре видно, він описав тіло

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомила, що 20.04.2018 року вона перебувала в складі слідчо-оперативної групи, старшим групи був слідчий ОСОБА_17 , після поступлення повідомлення вона в складі СОГ приблизно через 15 хвили виїхала на місце ДТП, яке мало місце між Самбором і ОСОБА_15 . На місці ДТП вона побачила, що перед автомашиною на відстані приблизно 3-4 мети лежить тіло чоловіка, воза за вказівкою слідчого проводила фотографування місця ДТП. Огляд проводився не працівниками СОГ, оскільки повідомили, що чекають працівників обласної прокуратури, які будуть проводити фіксування ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_7 знає як працівника прокуратури, 20.04.2018 року він разом зі слідчим прокуратури прибув на місце ДТП прибув до опівночі, проводив складання протоколу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 повідомив, що він працював 20.04.2018 року на посаді спеціаліста-криміналіста, під час чергування в цей день поступила інформація про ДТП, він виїхав зі Львова на місце ДТП сам на службовому автомобілі, на місці ДТП знаходився автомобіль 13 або 14 моделі, точно не пригадує, а також близько 10 осіб, перед яким знаходилось тіло мужчини. Він надавав технічну допомогу в частину вилучення слідової інформації, фотографував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що 20.04.2018 року він працював на посаді старшого слідчого ВР ДТП, по вказівці керівника він виїхав на місце ДТП, яке відбулося на автодорозі поблизу с. Торгановичі Старосамбірського району Львівської області. На місці ДТП встановив, що до події причетний ОСОБА_7 . В обов`язки свідка входило забезпечення збереження ділянки в такому стані, в якому є. На місці ДТП знаходився автомобіль ВАЗ-2114 на правій смузі руху в сторону міста Львів. Було виявлено пошкодження бампера, номерний знак, решітка відсутня, кришка капота ввігнута, вітрове скло відсутнє. Приблизно за 2 м перед автомашиною знаходилось тіло чоловіка без ознак життя. Освітлення автомобіля було погане, оскільки сідав акумулятор. Здійснюючи досудове розслідування, підозру не оголошував, оскільки не було достатньо доказів для підозри, так як згідно висновку експертизи водій не мав технічної можливості уникнути наїзду ні при дальньому, ні при ближньому світлі фар, він виконав лише ст.290 КПК України.

Стороною захисту на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України надані докази, які досліджені в судовому засіданні: висновок судової авто-технічної експертизи від 14.09.2018 року № 19/12-1/231-СЕ/18, яким встановлено, що у даній дорожній обстановці водію автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 необхідно було керуватися вимогами п.п. 12.2 та 12.3 ПДР України; у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 ; у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п.п.12.2 та 12.3 ПДР України, які знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, не вбачається; у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, є виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 на відстані меншій, ніж зупиночний шлях автомобіля;

- Протокол проведення слідчого експерименту від 26.07.2018 року із схемами та фототаблицею, який проводився слідчим без участі ОСОБА_7 , шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість проїзної частини та пішохода від автомобіля при табличних значеннях його швидкості руху, при умовах: повільна хода швидкий біг для особи в стані алкогольного сп`яніння, похилого віку, а саме: видимість елементів проїзної частини 71,7 м, видимість пішохода при повільній ході 37,50 м, спокійна хода 25,0 м, швидка хода 25,0 м;

- Протокол проведення слідчого експерименту від 05.10.2018 року із схемами та фототаблицею, який проводився слідчим без участі ОСОБА_7 , шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість пішохода при умовах його швидкості руху, при умовах повільна хода та швидкий біг для особи в стані алкогольного сп`яніння, похилого віку, а саме: видимість пішохода при повільній ході 25,40 м, швидкий біг 26,1м, швидка хода 25,0 м.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними долученими доказами, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про недоведеність того, що в діянні ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України внаслідок наступного.

Суд, ухвалюючи по справі рішення, керується нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав для його ухвалення.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Суд зобов`язаний мотивувати прийняте рішення, а саме обґрунтувати свої висновки у кримінальному провадженні, аргументувати свою позицію та переконливо довести, чому одні докази покладені в його основу, а інші - відкинуті або не враховані. За наявності суперечливих доказів суд повинен проаналізувати їх, навести мотиви свого рішення. Тобто вирок суду повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.370 КПК України, щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості.

Європейський суд з прав людини вимоги щодо вмотивованості судового рішення саме пов`язує з належним здійсненням правосуддя, так як у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються ( справи «Кузнецов та інші проти Росії», « Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.ст.55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний суворо додержуватись закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При ухваленні вироку відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).

Також суд при постановленні вироку приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. ч.1,3 ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України.

Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на прокурора.

Ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно із ч. 1ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У кримінальному провадженні були призначені та проведені експертизи судової авто-технічна експертиза № 2315 від 19.06.2018 року, комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертиза № 2317/189 від 01.08.2018 року, судової авто-технічна експертиза від 14.09.2018 року № 19/12-1/231-СЕ/18, судова авто-технічна експертиза № 6231 від 14.01.2019 року, серед яких висновком судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року якщо перед наїздом автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») вказаний водій не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 75,0 м (і цим самим уникнути наїзду). Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») вказаний водій при вибраній ним швидкості руху не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 50,0 м (і цим самим уникнути наїзду), і при цьому, навіть якщо б він вів свій автомобіль із допустимою швидкістю руху для цього варіанту (тобто біля 63…65 км / год), то значення зупинного шляху цього транспортного засобу могло б складати біля 48,8…49,2м, а така невелика різниця між цим значенням та значенням видимості пішохода 50,0 м не дає даній експертизі можливості зробити категоричний висновок про те, мав би (чи не мав би) водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода для цього варіанту розвитку механізму пригоди, якщо б він вів свій автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху; якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») не вбачає у діях вказаного водія таких невідповідностей вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом ДТП; Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») має підстави зробити висновки про те, що для цього варіанту розвитку механізму пригоди дії вказаного водія, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.2 ПДР України, однак дана експертиза не може зробити категоричні висновки про те, що вказана невідповідність могла призвести і до невідповідності дій вказаного водія вимогамп.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які в сукупності могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП; якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим дальнім світлом фар, то при заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а»), причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу; Якщо автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км / год із увімкненим ближнім світлом фар, то при заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») дана експертиза не може дати категоричної відповіді на питання про те, мав би (чи не мав би) вказаний водій технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода, якщо б він (водій ОСОБА_7 ) вів свій автомобіль із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху.

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_13 підтвердив наданий висновок, додатково зазначив, що в усіх вихідних даних водій не мав технічної можливості уникнути скоєння наїзду на пішохода.

Висновок судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року розглядав два варіанти заданих слідчим вихідних даних, а саме: відстань з якої настає видимість пішохода та елементів дороги із робочого місця водія автомобіля з увімкненим в автомобілі дальнім світлом фар 75,0 м та 74,8м (варіант «а»), з увімкненим в автомобілі ближнім світлом фар 50,0 м та 33,0 м (варіант «б»).

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року для варіанту «а» було категорично встановлено, що водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 75,0 м (і цим самим уникнути наїзду); не вбачає у діях вказаного водія таких невідповідностей вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом ДТП; причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 6231 від 14.01.2019 року для варіанту «б» було встановлено, що не має можливості зробити категоричний висновок про те, мав би (чине мав би) водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода для цього варіанту розвитку механізму пригоди, якщо б він вів свій автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху (тобто біля 63…65 км / год); дії водія, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.2 ПДР України, однак дана експертиза не може зробити категоричні висновки про те, що вказана невідповідність могла призвести і до невідповідності дій вказаного водія вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які в сукупності могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП; дана експертиза не може дати категоричної відповіді на питання про те, мав би (чи не мав би) вказаний водій технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода, якщо б він (водій ОСОБА_7 ) вів свій автомобіль із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху.

Окрім цього висновком судової авто-технічної експертизи від 14.09.2018 року № 19/12-1/231-СЕ/18 також встановлено, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7  не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 ; у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п.п.12.2 та 12.3 ПДР України, які знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, не вбачається; у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, є виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 на відстані меншій, ніж зупиночний шлях автомобіля.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України включає сукупність таких обов`язкових ознак як: а) порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв`язок між порушенням і суспільно небезпечними наслідками.

За таких обставин, суд вважає, що твердження в обвинувальному акті про порушення обвинуваченим ОСОБА_7 вимог Р.1 п.п.1.5, 1.10, Р.2 п.п.2.3 (б, д); Р.12 п.п.12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, що призвели до ДТП, в результаті якої наступила смерть ОСОБА_9 , не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наданими стороною обвинувачення суду доказами.

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху в діях ОСОБА_7 та причинний зв`язок між ними і суспільно небезпечними наслідками - смертю потерпілого ОСОБА_9 стороною обвинувачення поза розумним сумнівом в ході судового розгляду не доведені.

Суд до такого переконання дійшов з врахуванням показів обвинуваченого ОСОБА_7 , показів свідка ОСОБА_20 , показів експерта ОСОБА_13 та висновках авто-технічних експертиз від 14.09.2018 року № 19/12-1/231-СЕ/18 та № 6231 від 14.01.2019 року, які не є суперечливими, є взаємодоповнюючими, та таким, що відповідають встановленим в ході судового розгляду обставинам справи.

Надані стороною обвинувачення в підтвердження вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, оскільки актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 24, який складений 21.04.2018 року о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_21 із використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі «Алконт» 01СУ-и № 1265-15, встановлено перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння(1,2 проміле), а також висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 24, складений 21.04.2018 року о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_21 , яким встановлено перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння суд враховує те, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я та оформлення результатів такого огляду. Пунктом 8 розділ І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 16 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Пунктом 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Пунктом 9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду встановлено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, обов`язкове.

Враховуючи пояснення ОСОБА_7 в тій частині, що ДТП відбулося 20.04.2018 року приблизно о 22.00 год, рапорти працівників поліції від 21.04.2018 року згідно яких, працівники поліції в складі патруля прибули на місце події 20.04.2018 року о 22.00 год, а слідчо-оперативна група 20.04.2018 року о 22.20 год, з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 24 та Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 24, вбачається, що Акт та Висновок були складені 21.04.2018 р. о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ ОСОБА_21 на підставі направлення начальника ІІ-го відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області о 00 год. 45 хв. 21.04.2018 року на вказаний медичний огляд ОСОБА_7 , що становить більше 2 годин після виявлення підстав для його проведення тобто з порушенням вимог п.9 розділу ІІ Інструкції, якою встановлено вимогу «не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».

Відповідно п.22 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що дані докази на підставі п. 22 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду вважаються недійсними, а тому суд визнає їх недопустимими доказами у кримінальному провадженні, такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року визнання допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть бути тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У зв`язку з цим суд вважає, що клопотання ОСОБА_7 про визнання недопустимими вищевказаних доказів є підставним і таким що підлягає до задоволення.

Оцінивши надані та безпосередньо досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що під час досудового розслідування не були встановлені та належним чином оцінені всі обставини, що мають суттєве значення для даного кримінального провадження, у зв`язку із чим органом досудового розслідування не доведено, а в судовому засіданні не підтверджено, що в діянні ОСОБА_7 , є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

На підставі ч. 4 ст.174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням рішення, вважає що у зв`язку з тим, що судовий розгляд закінчується, на переконання суду в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, у зв`язку з чим суд скасовує накладений арешт.

Арешт на речові докази накладався.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 року про накладення арешту на майно: автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія НОМЕР_3 видане 07.12.2007 року на ім`я ОСОБА_7 , шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм – скасувати

Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

У зв`язку з наявністю речових доказів, дане питання вирішувати наступним чином.

Речові докази у кримінальному провадженні, на які було накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 року після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу – повернути та залишити власнику та володільцю ОСОБА_7 : автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які згідно квитанції № 969 від 11.01.2019 року знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане 22.08.2013 року ВРЕР ДАІ при ГУ МВСУ у Львівській області м. Самбір та Самбірського району на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 видане ВРЕР № 2 ГУ МВСУ м. Харків 07.12.2007 року категорії В на ім`я ОСОБА_7 , які згідно постанови про визнання та доручення до кримінального провадження визнані речовим доказом, та страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Речові докази у кримінальному провадженні, на які було накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 року після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу – повернути потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 : особисті речі ОСОБА_9 - шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, тубус з окулярами, 23 аркуші лотерейних програм, які згідно квитанції № 969 від 11.01.2019 року знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області, а також фрагмент плівок та 52 гривні, які згідно розписки ОСОБА_6 отримані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу, який згідно квитанції № 969 від 11.01.2019 року знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області - піджак сірого кольору повернути законному власнику ОСОБА_22 .

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

У відповідності до положень ч. 2 ст.124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно п.2 ч. 4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про цивільний позов. В рамках кримінального провадження не було пред`явлено цивільного позову. 

В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України не було пред`явлено цивільного позову.

Оскільки по справі наявні процесуальні витрати, суд в такому випадку вирішує дане питання.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертних за проведення судових експертиз на загальну суму 23166,00 грн - віднести за рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7  не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст.7, 8, 9, 22, 30-33, 84-86, 110, 318, 319, 349, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_7  визнати невинуватим та виправдати у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7  не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 року про накладення арешту на майно: автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія НОМЕР_3 видане 07.12.2007 року на ім`я ОСОБА_7 , шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм - скасувати

Речові докази у кримінальному провадженні, на які було накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018  року після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу – повернути та залишити власнику та володільцю ОСОБА_7 : автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля в кількості 7 штук пластмасових уламків, ключі від автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які згідно квитанції №969 від 11.01.2019 року знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане 22.08.2013 року ВРЕР ДАІ при ГУ МВСУ у Львівській області м.Самбір та Самбірського району на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 видане ВРЕР №2 ГУ МВСУ м. Харків 07.12.2007 року категорії В на ім`я ОСОБА_7 , які згідно постанови про визнання та доручення до кримінального провадження визнані речовим доказом, та страховий поліс № АМ2717510 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Речові докази у кримінальному провадженні, на які було накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018  року після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу – повернути потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 : особисті речі ОСОБА_9 - шапку, 2 черевики, устілки, фіскальний чек, тубус з окулярами, 23 аркуші лотерейних програм, які згідно квитанції №969 від 11.01.2019 року знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області, а також фрагмент плівок та 52 гривні, які згідно розписки ОСОБА_6 отримані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні після вступу прийнятого рішення по справі в законну силу, який згідно квитанції №969 від 11.01.2019 року знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Старосамбірського ВП ГУНП у Львівській області - піджак сірого кольору повернути законному власнику ОСОБА_22 .

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертих за проведення судових експертиз на загальну суму 23166,00 грн - віднести за рахунок держави.

Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були долучені до матеріалів кримінального провадження після вступу вироку в законну силу - витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні, постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів ухвали суду про накладення арешту, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - зберігати при кримінальній справі.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя                                                 ОСОБА_1