справа №176/3494/24

провадження №2/176/288/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                         Гусейнова К.А.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,

позивача                                 ОСОБА_1 ,

представників відповідача         Тимофієва Є.Л., Гавелі Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

       Позиції сторін, заяви по суті справи.

       В грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Медведеву К.О. звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 17.03.2022 року працює на посаді майстра зміни сірчанокислотного цеху Гідрометалургійного заводу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

06.11.2024 року о 14:30 позивач заступила на свою зміну для виконання своїх робочих обов`язків згідно посадової інструкції.Того ж дня близько 20:00, коли позивач знаходилась на робочому місці, до неї прибули начальник зміни, фельдшер, начальник відділу фізичного захисту та його заступник та почали звинувачувати у тому, що позивач знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Позивач зазначене заперечувала і сама запропонувала відвести її до найближчого медичного закладу для проходження медичного обстеження.На вказане прохання позивачу було запропоновано пройти вимірювання концентрації алкоголю в парах повітря за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager», позивач погодилась.

Фельдшер здійснювала вимірювання, при цьому позивач побачила вже зібраний газоаналізатор разом зі змінним мундштуком.За результатами вимірювання фельдшер оголосила всім про результат 1,19 проміле, однак нікому його не показувала.Результати вимірювання позивачу для огляду надані не були.

Після зазначеного начальник зміни повідомив, що позивача відсторонено від виконання своїх обов`язків, внаслідок позивач покинула робоче місце та будівлю заводу.

На позивача постійно здійснювався моральний тиск та приниження, до медичного закладу начальник зміни відмовився супроводити позивача.Після перетинання прохідної позивач побачила, що на вулиці її очікують працівники поліції, як пізніше дізналась позивач це були інспектори СРПП ВП № 5 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Хто їх викликав та для чого позивачу досі не зрозуміло, будь-які протоколи працівниками поліції відносно позивача не складалися. До будівлі заводу, а також до робочого місця працівники поліції не заходили.

Позивачу було заборонено, як зазвичай, скористатися службовим автобусом для того, щоб дістатися додому і вона була вимушена викликати таксі й поїхала додому.

В наступну свою зміну 08.11.2024 року позивач написала пояснення щодо обставин, які виникли відносно неї 06.11.2024 року.

12.11.2024 року позивача було ознайомлено з наказом про її звільнення № 1461-ОС від 12.11.2024 року у відповідності до п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Підставами для звільнення у наказі № 1461-ОС від 12.11.2024 року зазначаються наступні документи:

-службова записка директора ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_3 від 08.11.2024 року №39-01/1929;

-акт про перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року;

-акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року;

-пояснювальна записка фельдшера ОСОБА_4 від 06.11.2024 року;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.12.2024.

При цьому позивач про існування службової записки директора ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_3 , актів про перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння та про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також пояснювальної записки фельдшера ОСОБА_4 від 06.11.2024 року дізналася тільки з тексту наказу про звільнення.

Відповідач зі вказаними документами не ознайомлював позивача.

Позивач наголошує, що не перебувала на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння та не відмовлялася від проходження медичного огляду в медичному закладі.

В подальшому 15.11.2024 року представником позивача було направлено на адресу відповідача адвокатський запит № 15/11/3-24КР щодо надання копій документів, що стали підставами для звільнення позивача.

06.12.2024 року представнику позивача від відповідача надійшла відповідь та копії наступних документів:

- службова записка директора ГМЗ ДП «СхідГЗК» Жушмана В.А. від 08.11.2024 № 39- 01/1929;

- акт перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року;

- акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року;

- пояснювальна записка фельдшера ОСОБА_4 від 06.11.2024 року;

- пояснювальна записка начальника зміни ГМЗ Когута А.М. від 06.11.2024 року.

Так, відповідно до пояснень фельдшера  ОСОБА_4  від 06.11.2024 року, остання пояснює, що її було викликано для проведення медичного освідування позивача та її колеги по цеху  ОСОБА_5 .Фельдшером було здійснено вимірювання концентрації алкоголю в парах повітря за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» позивачу та  ОСОБА_5 .За результатами освідування позивача за поясненнями фельдшера концентрація алкоголю в парах повітря, що видихається становила 1,19 проміле.За результатами освідування ОСОБА_5 за поясненнями фельдшера наявність алкоголю в парах повітря, що видихається встановлено, однак його концентрацію встановити не вдалося можливим.

При чому, представник позивача звертає увагу, що фельдшером у своїх поясненнях не зазначається, що позивачу було запропоновано провести медичний огляд у медичному закладі і позивач відмовилася. Однак при цьому фельдшер ОСОБА_4 підписала Акт про відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року.

Крім того, до пояснень фельдшером не долучено результати вимірювання парів у позивача газоаналізатором «Alcotest 6510 Drager».

Представник позивача вважає, що зміст пояснень начальника зміни ГМЗ ОСОБА_6 від 06.11.2024 року зводиться до дублювання інформації, що була зазначена фельдшером. При чому, начальником зміни ГМЗ ОСОБА_6 у своїх поясненнях не зазначається, що позивачу було запропоновано провести медичний огляд у медичному закладі і позивач відмовилася. Однак, при цьому останній підписав Акт про відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року.

Акт перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року та Акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року підписані працівниками поліції. Однак, представник позивача звертає увагу суду, що працівники поліції не могли засвідчити факт встановлення о 20:40 06.11.2024 року перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння та результати вимірювання газоаналізатором, а також її начебто відмову від медичного огляду у медичному закладі, оскільки весь час вони перебували зовні будівлі за прохідною, яку позивач покинула о 21:30.

На думку позивача, відповідач вдався до таких дій, щоб якнайшвидше звільнити позивача із займаної посади для своїх корисливих мотивів.

Позивач почала свій трудовий шлях на Державному підприємстві «СхідГЗК» у 2004 році з посади учня лаборанта, пропрацювала 20 років, не отримала жодної догани, завжди належним чином виконувала свої обов`язки і тепер відповідач у такий спосіб вирішив звільнити посаду майстра зміни.

Представник позивача посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.03.2019 по справі №819/736/18, в якій зазначено, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Представник позивача вважає, що відсутні докази того, що позивач на робочому місці знаходилася в стані алкогольного сп`яніння, а також відсутні докази її відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а на припущеннях такі висновки ґрунтуватись не можуть.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить визнати незаконним та скасувати наказ №1461-ОС від 12.11.2024 року "Про звільнення ОСОБА_7 " майстра зміни Сірчанокислотного цеху Гідромталургійного заводу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та поновити ОСОБА_1 на посаді майстра зміни Сірчанокислотного цеху Гідромталургійного заводу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

27 грудня 2024 року від відповідача ДП «СхідГЗК» на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про поновлення на роботі.

Відповідач у відзиві зазначає, що з 17 березня 2022 року позивачка ОСОБА_1 переведена майстром зміни сірчанокислотного цеху гідрометалургійного заводу ДП «Схід ГЗК» та працювала на цій посаді до 12 листопада 2024 року (до дати звільнення).

Відповідно до затвердженого графіку 06.11.2024 року ОСОБА_1 повинна була працювати у 3 зміну з 14 год. 30 хв. по 22 год. 30 хв.

06.11.2024 року ОСОБА_1  приступила до роботи з 14 год. 30 хв.Приблизно о 20 год. 06.11.2024 року начальник зміни с СКЦ ГМЗ ДП «СхідГЗК» Когут А.М. зателефонував ОСОБА_1 з приводу виробничих питань. Під час телефонної розмови в ОСОБА_1 була нерозбірлива мова та з її боку звучали нецензурні висловлюваннями, що могло свідчити про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня»Жовтоводської міської ради, на підставі договору здійснюється обслуговування медичних пунктів ДП «СхідГЗК».

ОСОБА_6 разом з фельдшером КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР ОСОБА_4 , яка перебувала на чергуванні у вечірню зміну, начальником служби фізичного захисту ДП «СхідГЗК» ОСОБА_8 , заступником начальника служби фізичного захисту ДП «СхідГЗК» ОСОБА_9 , приблизно о 20 годині 40 хвилин зайшли до приміщення дистанційного пульту керування СКЦ ДП «СхідГЗК».

В приміщенні дистанційного пульту керування СКЦ ДП «СхідГЗК» знаходилися майстер ОСОБА_1 та оператор дистанційного пульту керування ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме відчувався сильний різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушена координація рухів, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, нецензурні висловлювання, агресивні мотиви.

Фельдшер ОСОБА_4 за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» (зав. №АRАМ-0010) здійснила вимірювання концентрації алкоголю в парах повітря, що видихався ОСОБА_1 .

За результатами вимірювання вміст алкоголю становив 1,19 проміле, що говорить про середній ступінь сп`яніння. Дисплей газоаналізатора з показниками вимірювання був сфотографований.З метою фіксації факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння було викликано поліцію.

Факт перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`янінні зафіксований Актом про перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року, який був складений за участю працівників ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 фельдшера КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР Дворцової С.О., інспекторів СРПП ВП №5 Кам`янського РУП Кекуха О.В. та ОСОБА_11 .

Оскільки ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з вказаним актом під підпис, то цей акт був зачитаний їй вголос.

Також ОСОБА_1  було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольногосп`яніння в закладі охорони здоров`я, але вона категорично відмовилася, про що був складений Акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я від 06.11.2024.

06.11.2024 року о 21 год. 16 хв. начальник зміни СКЦ ГМЗ ДП «СхідГЗК» Когут А.М. відсторонив ОСОБА_1 від роботи, про що був зроблений запис в журналі розпоряджень.

Крім того,  ОСОБА_1  було запропоновано надати пояснення щодо факту перебування 06.11.2024 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, але ОСОБА_1  категорично відмовилася надавати будь-які пояснення. ОСОБА_1 повторно було запропоновано надати пояснення по факту перебування 06.11.2024 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, але ОСОБА_1 категорично відмовилася надавати будь-які пояснення. Про відмову від надання пояснення був складений Акт про відмову від надання пояснення 08.11.2024 року.

В цей же день ОСОБА_1 все ж таки надала письмові пояснення по факту перебування 06.11.2024 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі вищезазначених документів, а також Службової записки директора ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_3 від 08.11.2024 року №39-01/1929, Пояснювальної записки фельдшера ОСОБА_4 від 06.11.2024 року, Пояснювальної записки начальника зміни ГМЗ ОСОБА_6 від 06.11.2024 був виданий наказ №1461-ос від 12.11.2024 року про звільнення ОСОБА_1 13 листопада 2024 року за появу на роботі в нетверезому стані, на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України.

ДП «СхідГЗК» звертає увагу суду, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки.

Представник відповідача посилається у відзиві на п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», в якому зазначено, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Крім того, відповідно до підпунктів а), й) пункту 3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК»:

а) працівники зобов`язані працювати добросовісно, дотримуватися дисципліни, праці - основи порядку на виробництві, своєчасно та точно виконувати розпорядження Роботодавця (керівника) використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки;

й) працівникам забороняється: з`являтися (виходити) на роботу в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп`яніння, приносити, зберігати, виносити та розпивати спиртні напої        на робочих місцях (на роботі), а також перебувати на території підрозділів підприємства у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп`яніння, приводити на територію підприємства осіб, які не перебувають з підприємством в трудових відносинах без належним чином оформленого дозволу, в тому числі малолітніх або неповнолітніх дітей.

Згідно з пункту 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК», порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, передбачених п.3.1 цих Правил, а також за порушення, перераховані у ст.40 (п.3, 4, 7, 8) ст.41 КЗпП України, у тому числі поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, вчинення за місцем роботи крадіжки (розкрадання) державного суспільного або особистого майна, а також порушення встановлених режимних вимог, порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Антикорупційної програми ДП «СхідГЗК» тягне за собою застосування заходів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК», звільнення в якості дисциплінарного стягнення може бути застосовано за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

З правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК», ОСОБА_1 ознайомлена, що підтверджується карткою ознайомлення.

Актом про перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року зафіксовано перебування майстра зміни СКЦ ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 на роботі о 20 год. 40 хв. з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме відчувався сильний різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення координація рухів, нечітка мова, почервоніння шкіряного покрову обличчя, нецензурні висловлювання, агресивні мотиви, концентрація алкоголю в парах повітря, що видихався ОСОБА_1 становила 1,19 проміле, що є характерними для вживання алкогольних напоїв.

Вказаний акт підписаний не тільки працівниками ДП «СхідГЗК», а і фельдшером КНП «Жовтоводська міська лікарня» ЖМР та працівниками поліції.

Пояснення начальника зміни ОСОБА_6 та фельдшера ОСОБА_4 також підтверджують перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`янінні на робочому місці.

ОСОБА_1 відмовилася від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, про що був складений відповідний акт.

В свою чергу, на думку представника відповідача, обґрунтування обставин, які наводить позивачка у позові, зводяться лише до її суб`єктивної оцінки та заперечень фактам, зафіксованих у відповідних документах. Позивачка могла самостійно звернутися до лікувального закладу та пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння і відповідно спростувати результати вимірювання вмісту концентрації алкоголю в повітрі. Але позивачка цього також не зробила та і не могла зробити, оскільки перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Також представник відповідача звертає увагу, що в наданих поясненнях від 08.11.2024 року, позивачка не спростовує та не заперечує факт перебування в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці.

В Наказі про звільнення №1461-ОС від 12.11.2024 описаний стан ОСОБА_1 , який, на дамку представника відповідача, з урахуванням інших доказів в їх сукупності дає підстави вважати таким, що встановлений факт грубого порушення позивачкою трудової дисципліни, що стало підставою для її звільнення.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що звільнення позивача було пов`язане з грубим порушенням з її боку трудової дисципліни, яке полягало в перебуванні позивачки на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Застосування за таке грубе порушення такого дисциплінарного стягнення, як звільнення відповідає нормам КЗпП та є правом роботодавця. Під час звільнення була дотримана встановлена законом процедура, що має передувати звільненню (зафіксовано факт порушення відповідними документами, відібрано пояснення у ОСОБА_1 ).

Таким чином, на думку представника відповідача, вимоги позивачки про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

20 січня 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає, що у відзиві єдиним доказом, який підтверджує знаходження позивача 06.11.2024 року у стані алкогольного сп`яніння й відповідно правомірність наказу про звільнення є лише єдине фото з результатами газоаналізатора на рівні 1,19. Однак, представник відповідача вважає, що на підставі цього фото абсолютно не можливо встановити наступне:

-це результати вимірювання газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager», що використовувався саме на території ДП «СхідГЗК»;

-це результати вимірювання, що здійснювалися саме 06.11.2024 року;

-це результати вимірювання саме ОСОБА_1 ;

-процедуру вимірювання було здійснено належним чином, з урахуванням підготовки газоаналізатора та застосування безпосередньо зміненого перед вимірюванням мундштуку;

-цей результат було оголошено всім та в першу чергу позивачу.

06.11.2024 року фельдшером було здійснено вимірювання концентрації алкоголю в парах повітря за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» і ОСОБА_1 , і ОСОБА_5 , що підтверджується поясненнями фельдшера  ОСОБА_4 . Так, представник позивача вважає, що результат на фото може належати і ОСОБА_5 .

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання результатів вимірювання саме ОСОБА_1 , у відповідь було отримано тільки Свідоцтво про повірку газоаналізатора без будь-яких доказів, що підтверджують результати вимірювання позивача на рівні 1,19 проміле. Крім того, фельдшером у своїх поясненнях не зазначається, що позивачу було запропоновано провести медичний огляд у медичному закладі і позивач відмовилася. Однак, при цьому фельдшер ОСОБА_4 підписала Акт про відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року. Зміст пояснень начальника зміни ГМЗ ОСОБА_6 від 06.11.2024 року зводиться до дублювання інформації, що була зазначена фельдшером. Також, начальником зміни ГМЗ ОСОБА_6 у своїх поясненнях не зазначається, що позивачу було запропоновано провести медичний огляд у медичному закладі і позивач відмовилася. Однак, при цьому останній підписав Акт про відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року.

Також, представник позивача звертає увагу суду, що Акт перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року та Акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року підписані працівниками поліції. Однак, представник позивача вважає, що працівники поліції не могли засвідчити факт встановлення о 20:40 06.11.2024 року перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння та результати вимірювання газоаналізатором, а також її начебто відмову від медичного огляду у медичному закладі, оскільки весь час вони перебували зовні будівлі за прохідною, яку позивач покинула о 22:30.

Таким чином, представник позивача вважає, що відповідачем не доведено факт того, що за результатами вимірювання у позивача концентрації алкоголю в парах повітря за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» результат становив 1,19 проміле й відповідно не доведено факт знаходження позивача 06.11.2024 року на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння.

22 січня 2025 року на адресу суду від ДП «СхідГЗК» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача звертає увагу суду, що представником позивача було порушено строк для подання відповіді на відзив та вважає, що справа має розглядатися без врахування такої відповіді на відзив за наявними матеріалами справи.

Крім того, на думку представника відповідача, заперечуючи факт перебування на робочому місці ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, представник позивача не надав жодного документа, який міг би спростувати вказаний факт. Також ОСОБА_1 ані в поясненнях, ані в заявах по суті не спростовує факт виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння - сильний різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушена координація рухів, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, нецензурні висловлювання, агресивні мотиви.

В свою чергу, представник відповідача звертає увагу суду, що 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 могла самостійно звернутися до лікувального закладу та пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння і відповідно спростувати факт вживання алкоголю в цей день. Але позивачка цього не зробила та і не могла зробити, оскільки перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Рух справи.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2024 року по справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Пояснення сторін під час розгляд у справи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, що зазначені у позові. Позивачка ОСОБА_12 пояснила, що на її думку її хотіли звільнити за активну позицію. Пояснила, що на підприємстві завжди займаються залякуванням. Після її інтерв`ю прийшла відповідь з міністерства про зміну системи управління. Позивач стверджує, що в той день не вживала алкогольних напоїв. Від освідування вона не відмовлялась. Про те, що вона може самостійно пройти освідування вона не знала, оскільки медичної освіти і спеціальних знань вона не має. Розуміє, що це не звільняє її від відповідальності. За два тижні до цього передувала ще одна подія - ОСОБА_13 вимагав написати якісь пояснення відносно працівників, на що позивач відмовилась, після чого її попередили, що будуть нею особисто займатися.

Представники відповідача ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. Вважають, що позовні вимоги нічим не підтверджені, а процедура звільнення була дотримана, тому в задоволенні позову має бути відмовлено. Представник відповідача ОСОБА_14 пояснив, що йому 06.11.2024 року зателефонував ОСОБА_8 , і сказав що є підозри що ОСОБА_1 перебуває на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння. Він на власному авто виїхав на підприємство. Там його повідомили, що позивачка разом з ОСОБА_5 відмовляються надавати пояснення, їхати на освідування. Коли він приїхав, на робочому місці уже нікого не було. Вони пройшли в кабінет начальника, бо там є комп`ютер і технічна можливість надрукувати документи (акти). В цей час ОСОБА_1 і ОСОБА_5 викликали таксі і намагались покинути територію підприємства. Вони обидві були в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 навіть говорити не могла. Вони вели себе неадекватно, хамовито. Жодних доказів на спростування перебування в стані алкогольного сп`яніння позивачем не надано, а тому позов вважають необгрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

       Встановлені судом обставини справи.

               Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1 , що вона дійсно з 17.03.2022 року перебувала на посаді майстра зміни сірчанокислотного цеху гідрометалургійного заводу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.11-18).

06 листопада 2024 року начальник зміни ПО ДП «СхідГЗК» Когут А.М. звернувся до директора ГМЗ Жушмана В.А. із письмовою пояснювальною запискою, в якій повідомив, що 06.11.2024 року о 20:40 разом з фельдшером прибув до СКЦ ДП «СхідГЗК», де вони виявили майстра зміни СКЦ ГМЗ Крутій М.В. та оператора ДПК СКЦ ГМЗ ОСОБА_5 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. За результатами освідування ОСОБА_1 концентрація алкоголю в парах повітря склала 1,19 проміле (а.с.21).

06 листопада 2024 року фельдшер ОСОБА_4 звернулась до директора ГМЗ Жушмана В.А. із письмовою пояснювальною запискою, в якій зазначила, що начальник зміни ОСОБА_6 повідомив її про необхідність проведення медичного освідування на стан сп`яніння майстра зміни СКЦ ГМЗ Крутій М.В. та оператора ДПК СКЦ ГМЗ ОСОБА_5 . За результатами освідування ОСОБА_1 прилад показав 1,19 проміле (а.с.22).

06 листопада 2024 року начальником зміни ГМЗ ДП «СхідГЗК» Когут А.М., фельдшером здоров пунктів ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_4 , начальником служби фізичного захисту ДП «СхідГЗК» ОСОБА_8 , заступником начальника служби фізичного захисту ДП «СхідГЗК» Крачуном О.П. був складений Акт про перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, яку 06.11.2024 року о 21:16 було відсторонено від роботи, а також Акт про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (а.с.24,25).

08 листопада 2024 року директором ГМЗ Жушманом В.А., в.о. головного інженера ОСОБА_15 , інспектором з кадрів служби по роботі з персоналом ОСОБА_16 було складено Акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень, в якому зазначено, що майстер зміни СКЦ ГМЗ ДП «ГМЗ» ОСОБА_1 08.11.2024 року відмовилася від надання пояснень за фактом перебування на робочому місці 06.11.2024 року в стані алкогольного сп`яніння. Акт складено і оголошено в присутності ОСОБА_1 , містить особистий підпис ОСОБА_1 з відміткою «Не згодна» (а.с.53 зворот).

08 листопада 2024 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що 06.11.2024 року виконувала свої посадові обов`язки згідно посадової інструкції. Близько 20:00 на територію СКЦ прибули начальник зміни ОСОБА_6 , фельдшер ГМЗ, начальник відділу фізичного захисту ОСОБА_8 та його заступник, які стверджували, що вона перебуває на робочому місці в нетверезому стані, на що вона запропонувала звернутися до медичного закладу для проходження медичного обстеження. Після цього, начальник зміни ОСОБА_6 безпідставно відсторонив її від виконання робочих обов`язків із записом у журналі розпоряджень. 08.11.2024 року о 09:00 їй було запропоновано надати письмові пояснення; о 12:00 вона повідомила, що не може цього зробити, оскільки зайнята виконанням своїх службових обов`язків (а.с.23).

08 листопада 2024 року директор ГМЗ Жушман В.А. звернувся до Т.в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Бугайова І.В. зі службовою запискою стосовно дисциплінарного проступку майстра зміни СКЦ ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 , оскільки 06.11.2024 року о 20:40 начальник зміни ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 виявив ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння на робочому місці, а саме – відчувався сильний різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, нечітка мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, нецензурні висловлювання, агресивні мотиви. Фельдшер ОСОБА_4 за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» здійснила вимірюавння концентрації алкоголю в парах повітря, що видихаються ОСОБА_1 . Вміст алкоголю становив 1,19 проміле. Висновки: майстер зміни СКЦ ГМЗ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 допустила дисциплінарний проступок, передбачений п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.п.й) п3.1 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК», а саме перебування на роботі в нетверезому стані (а.с.20).

Наказом №1461/ос від 12.11.2024 року ОСОБА_1 було звільнено за появу на роботі в нетверезому стані, на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.9-10).

Представником відповідача надано фотокопію засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6510 Drager» з результатом 1,19 проміле та копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6510 Drager» №457320, чинного до 25.06.2025 року (а.с.54, 54 зворот).

В картці ознайомлення працівників з умовами праці міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.61 зворот).

Представник позивача адвокат Медведева К.О. 11.12.2024 року звернулась до ДП «СхідГЗК» з адвокатським запитом про надання завірених належним чином результатів вимірювання ОСОБА_1 концентрації алкоголю в парах повітря за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» та результати калібрування та оформлення результатів повірки газоаналізатора «Alcotest 6510 Drager» (а.с.92).

       ДП «СхідГЗК» 24.12.2024 року було надано відповідь про те, що результат вимірювання концентрації алкоголю в повітрі виводиться на дисплеї прибору, результат вимірювання зафіксований в Акті перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння від 06.11.2024 року (а.с.93).

       Згідно листа ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 06.01.2025 року до Відділення поліції №5 06.11.2024 року о 21 год. 52 хв. від представника ДП «СхідГЗК» надійшло повідомлення про те, що на СКЦ ДП «СхідГЗК» працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходяться в стані алкогольного сп`яніння. Відносно ОСОБА_1 будь-які адміністративні матеріали та документи процесуального характеру не складались (а.с.117).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка працює фельдшером на ДП «СхідГЗК» дала суду покази про те, що 06.11.2024 року вона працювала у вечірню зміну, приблизно о 20:00 до неї прийшов ОСОБА_6 (начальник зміни), який переживав, оскільки запускався завод, у нього був підвищений тиск. Він не міг зв`язатися з ОСОБА_1 , бо коли він їй дзвонив, вона висловлювалась нецензурною лайкою. Вони на той час були на ГМЗ. Після 20:00 вони з ОСОБА_17 поїхали на Кислотний завод. Туди ж приїхали ОСОБА_10 і ОСОБА_8 . ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_1 , щоб вона відчинила двері, бо вони були зачинені. Вона відчинила і сказала що до неї з`явились монстри. Вони дали їй драгер, вона не сперечалась, задула 1,19 проміле. ОСОБА_5 в цей час спала вкрита пледом. ОСОБА_1 вони запропонували проїхати до лікарні, для перевірки, вона начебто не заперечувала, однак затягувала час. Коли стали виходити, ОСОБА_1 схопила за руку ОСОБА_5 і вони побігли в темряву та сховались в бані. Потім приїхала поліція. з результатами драгера у ОСОБА_1 заперечень не було. ОСОБА_18 вона розкрила новий з упаковки, відкривала при ОСОБА_1 . Документи, що підтверджують повірку прибору є. Позивачка фотографувала результати вимірювання. Акти про відмову складались на СКЦ ОСОБА_14 . ОСОБА_1 в цей час ховалася в бані. Ці події тривали приблизно півтори години. І після того, як її не було, ще продовжувались.

Свідок ОСОБА_19 , яка працює лаборантом СКЦ, в судовому засіданні дала суду покази про те, що знає ОСОБА_1 з 2013 року. Вона була на посаді голови проф.комітету, вирішувала питання працівників підприємства, інколи йшла на суперечки з керівництвом. Вона ініціювала збір коштів хлопцям, які воювали і є нашими працівниками. Вона грамотна, освічена і небайдужа. В 2022 році їй запропонували посаду майстра зміни, який відповідає за людей, які працюють в особливо шкідливих умовах праці. Вона була єдина жінка на такій посаді, всі інші - чоловіки. Свідком події 06.11.2024 року вона не була. Станом на листопад була велика заборгованість по заробітній платі. В серпні 2024 року ОСОБА_1 зустрілась з українськими журналістами з приводу цього. Вона дала інтерв`ю на тему «Як знищують уранову галузь». Після цього вона стала лідером на комбінаті. Керівництву було вигідно позбутися її, бо вона була масштабним лідером. Після цієї події, немає лідера в колективі. Їй відомо, з яких підстав ОСОБА_1 було звільнено з роботи. На її думку, це неупереджене ставлення саме генерального директора, бо з ним були суперечки. Коли відбувались події 06.11.2025 року вона була у відпустці.

Свідок ОСОБА_6 , який працює начальником зміни ГМЗ, в судовому засіданні дав покази про те, що 06.11.2024 року він працював у вечірню зміну. Робочі моменти з майстрами СКЦ він вирішував по телефону. Нечіткість в розмові, запинання, плутанина вказували на те, що ОСОБА_1 в нетверезому стані. Він доповів про це директору ГМЗ. Вони з фельшером приїхали на СКЦ і пішли вчотирьох на центральний пункт управління. Двері на поверсі були зачинені. Він зателефонував, попросив відкрити двері. ОСОБА_1 відчинила і сказала, що приїхали чотири монстри. Фельдшер ОСОБА_4 запитала ОСОБА_1 чи вживала вона якісь лікарські препарати, на що та сказала що ні. ОСОБА_4 запропонувала продути Драгер, який зафіксував 1,19 проміле. ОСОБА_1 почала грубити і начальнику зміни, і фельдшеру, протягом всього часу поки вони були там. Там же і оператор пульта ОСОБА_5 виявилась в нетверезому стані і навіть не піднялась з крісла, бо в неї була повністю порушена координація рухів. Він написав дату, час і причини відсторонення ОСОБА_1 від роботи в журналі. Було запропоновано ОСОБА_1 і ОСОБА_5 поїхати до лікарні для вимірювання алкоголю. Вони спочатку погодились, потім почали затягувати час. Коли дійшли до прохідної, з зупинками до 15 хв. кожна, вони вдвох зайшли в роздягальню і були там приблизно 30-40 хв. Він доповів про це директору. Потім приїхав начальник юридичного відділу, начальник СКЦ. В кабінеті директора СКЦ вони писали акт. ОСОБА_4 (фельшер) зайшла в роздягальню і побачила, що там нікого немає. Коли він вийшов за територію, побачив, що там були працівники поліції, біля яких була ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Заперечень щодо показників драгеру ОСОБА_1 не висловлювала. Вони склали Акт про відмову від медичного огляду приблизно о 21:30 06.11.2024 року в кабінеті начальника цеху. Заміри у ОСОБА_1 брали 1 раз. Друкував акт начальник юридичного відділу. У керівництва до ОСОБА_1 ніякого упередженого ставлення немає. Чув про інтерв`ю, але сам його не бачив. Будь-яких пляшок він не бачив.

Свідок ОСОБА_20 , який працює поліцейським відділу СРПП, в судовому засіданні дав суду покази про те, що надійшов виклик на планшет, від адміністрації ДП «Схід ГЗК». Коли вони приїхали до СКЦ, то жінки не представились, документів не надали. Все фіксувалось на боді-камеру. Вони пропонували їм пройти освідування на їхній драгер, однак вони почали виходити з підприємства. Намагались сісти в службовий транспорт, потім викликали таксі, але їм перешкоджали в цьому для можливості з`ясування всіх обставин. Пішки ці жінки пішли в темряву, у напрямку міста. Було відібрано письмову заяву від адміністрації ДП Схід ГЗК. Жінок опитано не було, бо документи вони не надали. У цих жінок була не чітка хода, запах з порожнини рота, нечітка мова. Направлення представники поліції можуть виписати при пред`явленні документів, однак вони не представились і не надали документів, тому направлення їм не виписувалось. На момент прибуття поліції, жінки були на території підприємства при виході у фойє. Безпосередньо на робочому місці вони жінок не бачили. Акт підписували у приймальні підприємства, було скликано комісію, все підписували під фіксацію боді-камери.

Свідок ОСОБА_8 , який працює начальником служби фізичного захисту ДП «Схід ГЗК», в судовому засіданні дав суду покази про те, що 06.11.2024 року приблизно о 20:00 йому зателефонував ОСОБА_21 і повідомив, що відбулась розмова ОСОБА_6 з майстром зміни ОСОБА_1 , і є підозра, що вона вживала алкоголь. Він мав реагувати на ці події за своїми посадовими обов`язками. ОСОБА_6 і ОСОБА_4 вже також виїхали з ГМЗ. Він поїхав, при цьому подзвонив ОСОБА_10 , і заїхав за ним. Вони приїхали і зустрілись з ОСОБА_6 і ОСОБА_4 . Коли зайшли, двері були зачинені. Потім ОСОБА_1 відчинила двері, казала, що її здали, приїхали монстри. Вони відповіли, що є підозри, що вони вживали алкоголь. ОСОБА_4 надала ОСОБА_1 драгер, який показав 1,19 проміле. ОСОБА_6 зробив запис в журналі про відсторонення. Вони запропонували пройти освідування в лікарні, ОСОБА_1 не заперечувала. Дуже довго вони збирались, ходили туди-сюди. Він зателефонував ОСОБА_14 , доповів йому, потім ОСОБА_14 теж приїхав. Збираючись до лікарні, ще на території підприємства, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зайшли до жіночої роздягальні в адміністративній будівлі і зникли. ОСОБА_14 викликав поліцію. Приїхав службовий транспорт, який привіз другу зміну людей, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 намагалися сісти в службовий автобус і поїхати, але це їм зробити не дали. Потім вони намагались сісти в таксі, їм також не дали. І тоді вони пішли пішки в темряву, в напрямку міста. Коли драгер показав 1,19 проміле – ОСОБА_1 не заперечувала і погодилась їхати до лікарні. Акти було складено в приймальні. На територію СКЦ він приїхав приблизно о 20:40, а приїхав додому після 23:00. Про упереджене ставлення ДП «СхідГЗК» йому нічого невідомо. Інтерв`ю з ОСОБА_1 він бачив, його бачило все підприємство.

Свідок ОСОБА_10 , який працює заступником начальника служби, в судовому засіданні дав суду покази про те, що 06.11.2024 року він був вдома, йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, що є підозри, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Вони приїхали, там вже були ОСОБА_4 і ОСОБА_6 . Вони піднялись, ОСОБА_1 відчинила двері, емоційно відреагувала. Вони запитали у ОСОБА_1 , чи вона щось вживала, запропонували їй пройти тест на драгер. Вона пройшла, і він показав 1,19 проміле. ОСОБА_1 лаялась і вживала нецензурну лексику. ОСОБА_1 побачила результат драгеру, спочатку не заперечувала, але потім почала заперечувати. Акт було складено в кабінеті начальника СКЦ. Про упереджене ставлення керівництва підприємства до свідка йому не відомо.

Свідок ОСОБА_22 , яка працює машиністом ЗДМ ДП «СхідГЗК», в судовому засіданні дала суду покази про те, що в кінці робочої зміни вони вийшли з прохідної о 22:30 (дати не пам`ятає). Там було багато людей, бачила ОСОБА_6 . ОСОБА_1 на прохідній просила допомоги, бо її не пустили в автобус, а потім і в таксі. Були поліцейські, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ще багато людей. Будь-якої лайки вона не чула, документів ніяких не бачила. Вважає, що було упереджене ставлення до ОСОБА_1 через її погляди з приводу невиплати заробітної плати. В цей день вона вперше зустрілися з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 в роздягальні в 22:10. Безпосередньо біля неї вони не перебували. Запаху алкоголю від ОСОБА_1 не відчувала. Потім вона поїхала в автобусі, а всі залишились. Після виходу інтерв`ю з ОСОБА_1 , коли їхала зміна на завод, в автобусі всі розмовляли про виступ ОСОБА_1 (про її інтерв`ю).

Свідок ОСОБА_23 , яка працює машиністом кислотних установок на СКЦ, в судовому засіданні дала суду покази про те, що коли вона вийшла після зміни, було багато людей. Вони чекали автобус. В цей час вона бачила ОСОБА_1 , було якесь спілкування з нею. Вони сіли в автобус і поїхали. Зі зміни було 12-13 осіб і чужих 6-7 чоловік. Ніхто не лаявся, не кричав. Під час медичного освідування вона присутня не була, з ОСОБА_1 не розмовляла, не чула, щоб їй щось пропонували. Після перегляду відео з інтерв`ю з ОСОБА_1 почалося неупереджене ставлення до неї від керівництва, однак це було лише на рівні розмов.

Свідок ОСОБА_11 , який працює у відділення поліції СРПП, в судовому засіданні дав суду покази про те, що ввечері (дати не пам`ятає), на планшет прийшов виклик з ДП «СхідГЗК» на 102. Вони прибули на місце події разом з ОСОБА_20 . Побачили, як з фойє виходили дві жінки. Коли вони підійшли до жінок, вони казали, що збираються додому, що вони тверезі. У них була нестійка хода, нечітка мова. Вони запропонували пройти освідування на драгер на місці або проїхати до приймального відділення. Жінки сказали, що їм це не треба, намагалися поїхати на службовому транспорті додому, але їм перешкодили, потім жінки викликали таксі - їм також перешкодили це зробити. Потім вони пішли пішки в невідомому напрямку. При цьому жінки висловлювалися, як в бік працівників поліції, так і в бік працівників підприємства нецензурною лайкою. У них були підстави вважати, що були ознаки алкогольного сп`яніння - почервоніння очей, нечітка хода, нечітка мова. Жінки відмовилися пройти освідування. Коли людина відмовляється від освідування, вона фактично визнає те, що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Жінки бігали то до фойє, то на стоянку, не піддавалися на розмову. Силу працівники поліції не мають права застосовувати в даному випадку, оскільки вони загрози нікому не становили. Працівник поліції не може змусити примусово проходити освідування. Вони зібрали документи за даним фактом. Від жінок пояснень не вдалось зібрати, оскільки вони не йшли на контакт, бігали. Відбирались пояснення від працівників підприємства.

Свідок ОСОБА_5 , яка працює на даний час діловодом ВЧ НОМЕР_1 , в судовому засіданні дала суду покази про те, що 06.11.2024 року вони були на зміні з ОСОБА_1 ОСОБА_1 вийшла з дальньої кімнати і сказала, що приїхав ОСОБА_6 . Двері були зачинені, ОСОБА_1 їх відкрила. Зайшли ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Вона сиділа в кріслі, потім встала. Їх з ОСОБА_1 звинувачували в тому, що вони в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 запропонувала їм продути прибор. Спочатку продула ОСОБА_1 , потім вона, але в неї не виходило. ОСОБА_4 інструктаж перед освідуванням не проводила, а відразу сказала дихати. Продували вони один раз, поводили себе спокійно, не лаялися. Після цих подій вона була на лікарняному, їй телефонували з роботи, казали, щоб вона написала на ОСОБА_1 пояснення, але вона відмовилась. Вона не знала, що може сама поїхати на освідування сама. Поліція знімала всі події на камеру, ОСОБА_1 теж знімала. Поліція не представилась, документів у неї не просили. 06.11.2024 року вона алкоголь не вживала. ОСОБА_1 запропонувала проїхати в медичний заклад, і всі були не проти, але поліція себе нагло поводила, і вони не почули від них причини, чому вони мають їхати. Ці події відбувались наприкінці зміни, точного часу не пам`ятає.

Висновки суду та нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

       Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України  кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливе застосування положень статті 147 КЗпП України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Підставою для звільнення працівника за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України є сам факт появи на роботі у нетверезому стані. При цьому, звільнення на підставі вказаного пункту є дисциплінарним стягненням, а тому таке має накладатись з додержанням встановленої процедури.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (постанови Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 333/5649/16-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 447/1236/18, від 15 березня 2021 року в справі № 404/345/19, від 10 вересня 2021 року в справі № 486/1186/20).

Отже, нетверезий стан працівника може бути підтверджений медичним висновком чи іншими видами доказів (письмові, речові та електронні; висновки експертів; показання свідків). Проведення медичного огляду з метою виявлення нетверезого стану (зокрема, стану алкогольного сп`яніння) за ініціативи роботодавця можливе виключно у добровільному порядку.

Відповідно до змісту ст.147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування - обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Здійснивши аналіз усіх зібраних у справі доказів та оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 06.11.2024 року під час робочої зміни перебувала на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння (в нетверезому стані).

Крім того, факт появи на робочому місці у нетверезому стані позивача підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , які були допитані в судовому засіданні.

Також на підставі зібраних доказів суд приходить до висновку, що роботодавець повною мірою забезпечив дотримання вимог ст.46 КЗпП України з відсторонення від роботи ОСОБА_1 , яка перебувала на роботі в нетверезому стані.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у зв`язку з встановлення факту перебування працівника на робочому місці в нетверезому стані у відповідача були усі законні підстави для звільнення з роботи позивача, на що вказують показання зазначених вище свідків та наявні в матеріалах справи письмові докази.

Встановлені обставини справи, досліджені судом письмові докази та покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , вказують на те, що ОСОБА_1 правомірно було звільнено з займаної нею посади. Натомість, самим позивачем не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували її неправомірне звільнення з роботи. 

Доводи позивача про неправмірне її звільнення з роботи через те, що вона була не згодна з керівництвом та на відсутність доказів перебування її на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження та спростовуються ретельно дослідженими матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 .

Крім того, суд вважає, що при обранні заходу дисциплінарного стягнення, Державним підприємством «СхідГЗК» були дотримані вимоги ст.149 КЗпП України, якими визначено правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, складався документ на підтвердження факту появи працівника на роботі в стані алкогольного сп`яніння (Акт), викликалася поліція, здійснювалося освідування з допомогою технічного пристрою, були відібрані у працівника письмові пояснення. Також, в наказі правильно зазначена стаття для звільнення (п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України), яка відповідає виду вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, а саме звільнення у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.

При цьому, притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснено в межах місячного строку, визначеного ст.148 КЗпП України. Проступок мав місце 06.11.2024 року, а наказ про звільнення винесений 12.11.2024 року.

Посилання представника позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.03.2019 по справі №819/736/18 суд не може покласти в основу даного рішення, оскільки правовідносини в даних справах не є подібними, а згідно змісту даної постанови в задоволенні позову про поновлення на роботі було відмовлено.

Також судом встановлено, що позивач не була членом профспілкової організації ДП «СхідГЗК», а тому відсутність дозволу на звільнення профспілкової організації не є порушенням ч.1 ст.43 КЗпП України.

Таким чином, будь-яких порушень трудового законодавства під час звільнення позивача ОСОБА_1 судом не встановлено, тому суд не вбачає правових підстав для визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 . Отже суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, відповідачем вимоги про стягнення судових витрат не заявлялись, то судові витрати відсутні та розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40,139,140,148,149 КЗпП, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

       Суддя Жовтоводського міського суду

       Дніпропетровської області                        Кімал ГУСЕЙНОВ