ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                               У Х В А Л А

                                        про залишення позовної заяви без руху

"12" травня 2025 р.                                                                           справа №300/3086/25

м. Івано-Франківськ  

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна В.А. (далі – представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/1455 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/1455 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»№103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

З`ясовуючи відповідність адміністративного позову вимогам, визначених КАС України, необхідно вказати, що в силу правового регулювання положень частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судові витрати, за змістом частин 1 та 2 статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 коментованого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 гривні.

Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

В даному випадку позивач просить, серед іншого, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити:

1. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/1455 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019,

2. виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.

Враховуючи те, що кожна із коментованих вище позовних вимог має індивідуальний й відмінний предмет перевірки та доказування, формують самостійний зміст правовідносин, наявність чи відсутність яких повинні бути перевіреними окремо одна від одної, то вказані позовні вимоги суддя вважає 2 (двома) позовними вимогами немайнового характеру, в тому числі такими, які можуть бути заявленими самостійно.

Зважаючи на положення частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен сплатити судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2422,40 гривень (2 х 1 211,20 гривень = 2 422,40 гривень).

Як встановлено судом, до позовної заяви представником позивача у справі додано квитанцію № 9806-4450-5769-0591 від 28.02.2025 про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.

У той же час, зазначений платіжний документ за аналогічним номером, датою та розміром сплаченого судового збору долучений позивачем до позовної заяви при зверненні до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1539/25, який подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду .

Тобто, відповідного зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за подання позовної заяви в адміністративній справі №300/3086/25 не відбулось.

Слід звернути увагу, що позивач не позбавлений права повернення сплаченого судового збору на підставі поданої ним заяви в межах адміністративної справи №300/1539/25, у силу вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір", у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, суд зазначає, що вказаний вище платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з цією позовною заявою, оскільки такий вже долучено до адміністративної справи за №300/1539/25.

Таким чином, позивачем не додано документу про сплату судового збору.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам, визначеним ст. 161 КАС України, оскільки представником позивача не долучено належних доказів про сплату судового збору у даній адміністративній справі.

Крім того, за змістом за змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, позивач є пенсіонером, отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ІНФОРМАЦІЯ_2 видав позивачу довідку за №9/1/1455 від 13.05.2021 про розмір грошового забезпечення за нормами станом на 05.03.2019.

Судом встановлено те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №300/3004/21 зобов`язано, серед іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2021 за №9/1/1455, про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, та здійснити з 01.04.2019 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

Вказане свідчить, що ще з 2021 року позивач був обізнаний як про нову довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019, так і про період неврахування такої довідки при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018.     

Натомість, позивач подав цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через установу поштового зв`язку 03.05.2025, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав на перерахунок та виплату пенсію з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 за №9/1/1455 від 13.05.2021.

Зважаючи на вказане, позовну заяву в цій частині подано без додержання вимог     частини 3 і 6 статті 161 КАС України.

За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених     статтею 161 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій, - залишити без руху.

Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 3 та 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно:

- надати (долучити) до позовної заяви платіжне доручення (квитанцію) про сплату  судового збору у розмірі 2422,40 гривень;

- подати заяву про поновлення строку із зазначення причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

          Суддя                                  /підпис/                                                    Скільський І.І.