Справа № 214/1855/25

3/214/1041/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 травня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у

м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрований та проживаючий за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2025 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №118943 від 25 лютого 2025 року у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Зі змісту вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 25 лютого 2025 року о 20 год. 43 хв. ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєїдружини ОСОБА_3 , а саме: ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, причини його неявки суду не відомі, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №118943 від 25 лютого 2025 року слідує, що 25 лютого 2025 року о 20 год. 43 хв. ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , а саме: ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров`ю.

Разом з тим, до зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення додані: оцінка ризиків вчинення домашнього насильства від 25.02.2025, складена відносно ОСОБА_2 , копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №271255 від 25.02.2025, рапорт працівника поліції, який містить виклад аналогічних обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №118943 від 25 лютого 2025 року, які у своїй сукупності оцінюються критично, зважаючи, що вони лише констатують обставини подій та реагування на факт, що відбувся 25 лютого 2025 року о 20 год. 43 хв. за участі ОСОБА_2 , при цьому не містять відомостей, що підтверджують обставини, зазначені у вказаному вище протоколі.

Інших доказів, які б підтверджували факт, що відбувся 25 лютого 2025 року о 20 год. 43 хв. за участі ОСОБА_2 , суду не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що на розгляді суду перебуває також протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №000181 від 25 лютого 2025 року, зі змісту якого слідує, що 25 лютого 2025 року о 20 год. 50 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинила дії психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: словесно принижувала його, висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, виганяла з місця мешкання, чим могла завдати шкоди його психологічному здоров`ю.

З матеріалів справи вбачається, а в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є подружжям, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб`єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

З аналізу змісту досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку, що 25 лютого 2025 року в період часу з 20 год. 43 хв. до 20 год. 50 хв. дійсно між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як членами сім`ї, виникла сварка, яка супроводжувалась висловлюваннями у формі нецензурної лайки на адресу обох сторін, яка на переконання суду не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що ОСОБА_2 може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 відносно своєї дружини ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження.

Такий висновок зроблений судом на підставі аналізу змісту норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який фактично виключає одночасного перебування сторони конфлікту при встановлених судом обставинах в статусі «особи, яка постраждала від домашнього насильства» та «кривдника».

Крім того, саме по собі вживання образ у формі нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених Закону України«Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Судом із досліджених доказів не встановлено факт того, що конфліктна ситуація, яка виникла між сторонами, спричинила у постраждалої ОСОБА_3 появу побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційну невпевненість, або завдала шкоди її психічному здоров`ю, тощо.

У даному випадку дійсним є лише факт того, що на момент встановлених подій існувала атмосфера непорозуміння між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , однак це не підтверджує факту вчинення ОСОБА_2 саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

З огляду на наведене, встановлений факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог

ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони), вчинення якого інкримінується ОСОБА_2 .

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя                                                                        О.І. Євтушенко