Справа №443/280/25

Провадження №2-а/443/9/25

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2025 року        Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

       головуючого – судді        Сливки С.І.,

       за участю секретаря        Кушнір М.І.,

позивача                 ОСОБА_1 ,

представника позивача                адвоката Михайлюка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Журавненської селищної ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлюк Н.М., звернулась до Жидачівського районного суду Львівської області із адміністративним позовом до Журавненської селищної ради, в якому просить скасувати постанову серії ЖСР №16 від 18.02.2025 про накладення на неї адміністративного стягнення за ч.2 ст.156 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуваноюпостановою їїбуло визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Однак, вважає оскаржувану постанову передчасною, такою, що прийнята з порушенням процесуального порядку незаконною, з огляду на таке.

При розгляді справи позивачем будо заявлено ряд клопотань про долучення та витребування доказів, однак, наданому нею відеозапису надано неправильну оцінку та не витребувано доказів. Крім того, 21.01.2025 вона не здійснювала жодних операцій із продажу товарів та в матеріалах справи відсутній товарний та фіскальний чеки. Також працівниками поліції неправомірно залучено малолітню особу – ОСОБА_2 до нібито продажу йому сигарет 21.01.2025.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №021778 від 21.01.2025 складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, зокрема не містить конкретну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та посилання на норму Закону, який встановлює правила торгівлі, який був порушений, хоча ч.2 ст.156 КУпАП є бланкетною. Не надано також доказів того, що ОСОБА_1 є працівником торгівлі, тобто суб`єктом вказаного правопорушення.

       Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.03.2025відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

03.04.2025 представником відповідача подано відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова винесена на підставі належних та допустимих доказів, зокрема було долучено докази від ОСОБА_1 , а саме відео з камер спостереження, допитано свідків, понятого, працівників поліції та малолітнього ОСОБА_2 . Задоволити клопотання позивачки про витребування товарного чеку було неможливо, оскільки такий не видавався, про що стверджувала і сама позивачка, а відсутність фіскального чеку не спростовує факту продажу тютюнових виробів.

Позивач не наполягала на виклику свідка ОСОБА_3 оскільки останній не зможе повідомити інших фактів чи обставин, а допитаний свідок ОСОБА_4 доводиться позивачці рідним сином, що в свою чергу може свідчити про його упередженість. Твердження позивачки про використання праці неповнолітніх працівниками поліції не відноситься до суті розгляду справи.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позов з мотивів, наведених у такому. Додатково повідомили, що на долученому ОСОБА_2 аудіозаписі не її голос, та не зрозуміло як такий аудіозапис було долучено до матеріалів адміністративної справи, оскільки, згідно протоколу про адміністративне правопорушення такий не долучався до матеріалів справи та відсутні будь-які інші протоколи про вилучення такого.

Представник відповідачав судове засіданні не з`явився, та згідно відзиву на позовну заяву просить проводити розгляд справи у його відсутності.

       Заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши надані суду докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як слідує з копії постанови №ЖСР №16 від 18.02.2025 (а.с.48-53), ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Постановою встановлено, що 21.01.2025 близько 11 год. ОСОБА_1 , перебуваєчи на своєму робочому місці в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , здійснила продаж тютюнових виробів, а саме однієї пачки сигарет «SOBRANIE», вартістю 135 грн., малолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП , адміністративною комісією було зроблено на підставі допитаних: інспектора СЮП ВП Стрйського РУП ГУ НП у Львівській області Блюсович Г., малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , начальника СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Пероговського В., відеоматеріалів, аудіозапису.

Також було допитано свідка ОСОБА_4 , однак жодної оцінки його поясненням не було надано.

       Також, згідно протоколу серії ВАВ №-21778 від 21.01.2025 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП (а.с.57), 21.01.2025 біля 11:25 год. ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що у АДРЕСА_1 , здійснила продаж тютюнових виробів, а саме одну пачку сигарет марки «Собраніє», вартістю 135 грн., малолітньому ОСОБА_2 , 2011 р.н.

       Від дачі пояснень ОСОБА_1 відмовилась.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 21.01.2025 та наданих під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, останній пояснив, що 21.01.2025 біля 11:25 год., знаходячись в с.Монастирець в магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де продавець даного магазину ОСОБА_1 здійснила продаж йому однієї пачки сигарет марки «Собраніє». Продавець цього магазину не запитувала його вік (а.с.59).

ОСОБА_2 є неповнолітнім, що підтверджується копією його свідоцтва про народження, відповідно до якого він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.60).

З письмових пояснень ОСОБА_5 від 21.01.2025 та наданих під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, слідує, що 21.01.2025 біля 11:25 год. він знаходився в с.Монастирець, вул.Центральна, 6 біля магазині-кафе «Берізка», звідки в той момент вийшов малолітній хлопець, в якого в руках була пачка сигарет марки «Собраніє». На запитання працівника поліції, яка стояла при вході в магазин, де він взяв дану пачку сигарет, малолітній відповів, що щойно придбав у магазині-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.61).

       Також судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП та відповідно до ліцензії, яка дійсна до 01.06.2025, має право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с.63).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав покази про те, що ОСОБА_1 є його матір`ю і того дня, а саме 21.01.2025 він знаходився в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ОСОБА_7 вони робили заміри в коридорі, що неподалік барної стійки. Він бачив як прийшов хлопець та просив розміняти 200 гривень. Він особисто чув як хлопець просив розміняти 200 грн. ОСОБА_8 в кафе були, але саме т.м. «SOBRANIE» не було. Після цього за короткий період часу зайшли працівники поліції.

       Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази про те, що того дня, точної дати не пам`ятає, він разом із ОСОБА_6 робив заміри плитки в кафе «Берізка». Зайшла дитина і хотіла розміняти 200 грн. Після того зайшли працівники поліції. Він особисто чув як хлопець просив розміняти 200 грн.

       Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази про те, що того дня, точної дати не пам`ятає, він на автомобілі стояв біля кафе «Берізка», чекаючи дружину. Бачив як приїхав білий автомобіль з якого вийшов ОСОБА_10 , якого він знає. ОСОБА_11 зайшов у кафе та вийшовши з такого на сходи, до кафе зайшли працівники поліції. Він не бачив чи мав ОСОБА_11 цигарки, але раніше бачив як ОСОБА_12 курив.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

       Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Остаточна оцінка поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дається в постанові по справі.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

       Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

       Диспозиція ч.2 ст.156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку.

       Норма вказаної статті є бланкетною нормою, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які регулюють правила оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

       Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закону України 4014-IX)

       Частиною 1 ст.71 Закону України 4014-IX забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: особами, які не досягли 18-річного віку.

Якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує, зокрема тютюнові вироби, такий продавець зобов`язані звернутися до покупця з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (ч.4 ст.71 Закону України 4014-IX).

       За порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом (ст.73 Закону України Закону України 4014-IX).

       Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, зокрема, продаж таких особі, яка не досягла 18 років.

       Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

       Формулювання зазначеного складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що визначальним є факт продажу працівником торгівлі алкогольного напою, тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Разом з тим, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не містять вказівки, яким конкретно законодавством (нормативно-правовим актом із посиланням на пункт, частину, статтю) передбачена заборона щодо продажу тютюнових виробів неповнолітнім, у той час як ч.2 ст. 156 КУпАП лише встановлює відповідальність за такі дії.

       В оскаржуваній постанові адміністративна комісія при виконавчому комітеті Журавненської селищної ради фактично вдається до цитування протоколу без опису обставин, які були встановлені безпосередньо адміністративною комісією під час розгляду справи.

       У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а).

       Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 (справа П/811/1217/16 адміністративне провадження №К/9901/41573/18).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

       надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

       У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

       Разом з тим, у матеріалах справи відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу позивачкою тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_2 .

       Також, будь-яких доказів щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків не надано.

       Судом також було досліджено надані відповідачем відео та аудіо записи, однак суд критично оцінює такі, оскільки з відеозапису неможливо встановити (не видно) що саме передала ОСОБА_13 неповнолітньому ОСОБА_14 , а з аудіозапису неможливо однозначно ідентифікувати осіб, розмова яких зафіксована. При цьому позивач категорична заперечує, що це її голос на аудіозаписі.

       Крім того, при розгляді справи Адміністративною комісією не з`ясовано причетність до вказаних дій працівників правоохоронних органів, тобто не перевірено, чи була наявна провокація вчинення адміністративного правопорушення, зважаючи на те, що після виходу із магазину ОСОБА_11 одразу пішов до автомобіля в якому були працівники поліції, короткий період часу, який минув з моменту виходу неповнолітнього ОСОБА_2 із магазину і до моменту заходу туди працівників поліції, не з`ясовано з якою метою ним здійснювався аудіозапис розмови, а також не усунуто розбіжності в поясненнях ОСОБА_15 , який пояснив що того дня разом із мамою повертався з ринку, що в селищі Журавно та зайшов в магазин «Берізка» щоб купити цигарок, та обставинах, зафіксованих на відеозаписах.

       Більше того, із наданого відеозапису видно, що ОСОБА_11 зайшов в приміщення кафе о 13:38 год., тоді як згідно рапорту (а.с.69) повідомлення про подію надійшло від 12:32 год. Однак, жодної оцінки цим розбіжностям не надано адміністративною комісією.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

       Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.        

Однак, зважаючи на не надання відповідачем належної оцінки усім обставинам, що мають значення для прийняття рішення та не доведення правомірності оскаржуваної постанови,суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови та таку слід скасувати.

       Більше того, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних у такій.

Керуючись ст.ст.77, 241-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

       Позов задоволити.

Скасувати постанову серії ЖСР №16 від 18.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрити.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десятиднів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя                                                         С.І. Сливка