ЄУН №337/1312/25

Провадження №2/337/1058/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025                                                         м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді         Мальованого В.О.

за участю секретаря        Крижко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2025 АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором позики №3287760324 від 06.03.2024 в розмірі 45336,00 грн. , що складається з:    

- 6000, 00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 

- 39336, 00 грн.- заборгованості за процентами;  

а також, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено.

06.03.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики №3287760324.

Договір було укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію”.

Відповідно до змісту договору позики, договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, які було затверджено 20.02.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.

Згідно з договором позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в розмірі 6 000, 00 грн., шляхом перерахунку на вказаний відповідачем рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього договору, його додатків.

ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за договором позики та перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн., шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаної відповідачем під час укладання договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, а також довідкою про успішність здійснення перерахування коштів, як операції з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».

Відповідач свої зобов`язання за договором позики належними чином не виконував, що спричинило виникнення у нього простроченої заборгованості, розмір якої складає - 45336,00 грн., з яких:    

- 6000, 00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 

- 39336, 00 грн.- заборгованість за процентами.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя суду від 23.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін.

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про час, день та місце судового засідання була повідомлена належним чином, відповідно до норм ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неявкою без поважних причин належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання відповідача та неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенню п. 3 ч. 1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку Із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише, приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтями 638, 640 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом пере направлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.        

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом з`ясовано, що 06.03.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем укладено договір позики №3287760324.

Договір було укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію”.

Відповідно до змісту договору позики, договір разом з Правилами надання споживчих кредитів, які було затверджено 20.02.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач була попередньо ознайомлена

Згідно з договором позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в розмірі 6 000, 00 грн., шляхом перерахунку на вказаний відповідачем рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього договору, його додатків.

Основні умови договору позики:

- тип кредиту: кредит (п. 2.4.);

- мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 2.7.);

- строк кредиту (строк дії договору): 360 днів (п. 2.5.);

- дати надання кредиту: 06.03.2024 або наступний за ним календарний день (п. 3.2.);

- стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору (п. 2.6.1.);

- знижена процентна ставка 1% в день та застосовується відповідно до наступних умов (п. 2.6.2.).

Відповідно до п. 10.6.10.7. договору позики, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.

Пунктом 2.5. договору позики, передбачено, що періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.5.1. договору позики, у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності позичальника.

ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» виконало свої зобов`язання за договором позики та перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн., шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки №5355280212367757, вказаної відповідачем під час укладання договору.

Так, згідно з квитанцією до платіжної інструкції №19788-1354-92094826 від 06.03.2024, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» з використанням платіжного сервісу «EasyPay» перерахувало кредитні кошти в сумі 6000, 00грн. на номер платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації АТ «ПУМБ» від 01.05.2025, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні.

В результаті аналізу операцій, здійснених по кратці №5355280212367757, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за 06.03.2024 – була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 6000, 00 грн. через сервіс иншого банку.

Відповідач свої зобов`язання за договором позики належними чином не виконував, що спричинило виникнення у нього простроченої заборгованості, розмір якої складає - 45336,00 грн., з яких:    

- 6000, 00 грн. – забагровіють за тілом кредиту, 

- 23490, 00 грн.- заборгованість за процентами.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами, які суд вважає належними та допустимими, підстав сумніватись в їх достовірності у суду не виникло.

Відповідачем не надано будь - яких доказів, в розумінні положень ст. ст. 76 -81 ЦПК України, на спростування обставин справи щодо отримання, використання, в тому числі і погашення, кредитних коштів, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню – 2422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 206-207, 265, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 633, 634, 638, 640, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження юридичної особи: вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, м. Київ) заборгованість за договором позики № 3287760324 від 06.03.2024 в розмірі 45336 (сорок пять триста тридцять шість) гривень 00 копійок, з яких:  

- 6000, 00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 

- 39336, 00 грн.- заборгованість за процентами;  

а також понесені судові витрати:

- зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок;

а всього: 47758 (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень 40 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                 В.О. Мальований