Справа № 365/49/25

Номер провадження: 2/365/150/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2025 року   селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.        

за участі секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2025 року уповноважений представник позивача Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі – АТ «ПУМБ») Киричук Г.М., через систему «Електронний суд», звернулася до Згурівського районного суду Київської області із вказаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 124410,32 гривень та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 20.08.2021 кредитний договір № 1010190440, за яким позичальнику видано кредит у сумі 70000,00 гривень; 17.11.2021 кредитний договір № 200300516490, за яким позичальнику видано кредит у сумі 22608,33 гривень. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала: по кредитному договору від 20.08.2021 № 1010190440 – 85489,16 гривень, з яких: 52494,73 гривень – заборгованість за кредитом; 11,70 гривень – заборгованість за процентами; 32982,73 гривень – заборгованість за комісією; по кредитному договору від 17.11.2021 № 200300516490 – 38921,16 гривень, з яких: 22608,33 гривень – заборгованість за кредитом; 16312,83 гривень – заборгованість за процентами. Загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 31.10.2024 склала 124410,32 гривень.

Позивач направляв письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, зазначену у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Щодо правомірності стягнення комісії за кредитним договором зазначає, що відповідно до умов кредитного договору, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1010190440 від 20.08.2021, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 19.02.2025 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи, призначила справу до розгляду.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою його реєстрації та публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, а також конверти із судовими повістками про виклик в суд повернулися до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 20.08.2021 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (тип підпису – ОТР-пароль на номер телефону) підписав заяву № 1010190440 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У вказаній заяві відповідач просив надати йому споживчий кредит на наступних умовах: цільове призначення – загальні споживчі цілі; сума – 70000,00 гривень; строк – 24 місяці; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 2,99%; розмір процентної ставки – 0,01% річних; схема повернення кредиту – ануїтет на (рівними платежами); спосіб надання споживчого кредиту – банківський переказ на рахунок НОМЕР_1 . Підписанням цієї заяви, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку). 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 також був підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема: сума/ліміт споживчого кредиту – 70000,00 гривень; строк користування споживчим кредитом – 24 місяці; процентна ставка – 0,01 % річних, щомісячна комісія за обслуговування кредиту – 2,99% від суми споживчого кредиту; розмір реальної річної процентної ставки – 76,915 % річних (а.с. 13-15 – заява, а.с. 16 – копія паспорта споживчого кредиту).

Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.51602017.724411.8810 від 20 серпня 2021 року та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 20.08.2021 по 31.10.2024 (а.с. 73 – платіжна інструкція, а.с. 80-82 – виписка).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1010190440 від 20.08.2021, згідно з яким станом на 31.10.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 85489,16 гривень, з яких: заборгованість по сумі кредиту становить 52494,73 гривень; заборгованість по процентам становить 11,70 гривень; заборгованість по комісії становить 32982,73 гривень (а.с. 74-77 – розрахунок).

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису (тип підпису – ОТР-пароль на номер телефону) підписав заяву № 200300516490 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву, відповідач беззастережно підтвердив, зокрема, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі за текстом - ДКБО, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку). У вказаній заяві відповідач просив банк відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях, надати йому кредитну картку (номер кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_3 ) та встановити йому кредитний ліміт у сумі 19700,00 гривень (а.с. 17-19 – заява).

В копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем 17.11.2021, встановлено, що тип кредиту – кредитна лінія, сума/ліміт кредиту – 19700,00 гривень, строк кредитування – 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, розмір процентної ставки – 47,88 % річних, тип процентної ставки – фіксована, порядок повернення кредиту – щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (а.с. 20 – паспорт споживчого кредиту).

На виконання своїх зобов`язань за договором 17.11.2021 позивач відкрив рахунок та надав кредитну картку на ім`я відповідача із встановленим кредитним лімітом у розмірі 19700,00 гривень. Згідно з довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 200300516490 кредитний ліміт за картою збільшувався та зменшувався, зокрема: 16.02.2022 кредитний ліміт збільшився до 27700,00 гривень; 27.02.2022 кредитний ліміт зменшився до 16893,00 гривень; 03.03.2022 кредитний ліміт збільшився до 21893,00 гривень; 25.03.2024 кредитний ліміт збільшився до 22608,33 гривень (а.с. 72 – довідка).

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 за період з 17.11.2021 по 31.10.2024, з якої вбачається рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 83-85).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 200300516490 від 17.11.2021, згідно з яким станом на 31.10.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 38921,16 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 22608,33 гривень; заборгованість за відсотками становить 16312,83 гривень, заборгованість за комісією становить 0,00 гривень (а.с. 77-79 – розрахунок).

04 листопада 2024 року АТ «ПУМБ» направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність виконати зобов`язання щодо погашення заборгованості на загальну суму 124410,32 гривень, проте відповідач залишив зазначене повідомлення банку без відповіді та задоволення (а.с. 68-69).

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання заяви № 1010190440 від 20.08.2021 та заяви № 200300516490 від 17.11.2021 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори. Позивач умови кредитних договорів виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договорами строки погашення заборгованості за кредитними договорами не здійснював, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу заборгованість по кредитному договору від 20.08.2021 № 1010190440 у розмірі 85489,16 гривень, з яких: 52494,73 гривень – заборгованість за кредитом; 11,70 гривень – заборгованість за процентами; 32982,73 гривень – заборгованість за комісією; та по кредитному договору від 17.11.2021 № 200300516490 у розмірі 38921,16 гривень, з яких: 22608,33 гривень – заборгованість за кредитом; 16312,83 гривень – заборгованість за процентами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у загальному розмірі 91427,59 гривень.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 10101904401 від 20.08.2021 суд зазначає наступне.

В пункті 5.7.3 Розділу ІІ нової редакції Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка діє з 15 березня 2021 року, передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо Споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві на приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів (а.с. 21-32).

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору № 10101904401 від 20.08.2021 позивачем нарахована комісія по договору у загальній сумі 32982,73 гривень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин положення договору № 10101904401 від 20.08.2021 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в загальній сумі 32982,73 гривень за договором № 10101904401 від 20.08.2021 задоволенню не підлягає.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 207, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у сумі 91427 (дев`яносто одна тисяча чотириста двадцять сім) гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 35 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», адреса місцезнаходження: вулиця Андріївська, будинок 4, місто Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуюча суддя Л.М. Кучерява