Справа № 2 - 644/08

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 квітня  2008 року                     Центрально-Міський районний суд м. Макіївки  в складі:

головуючого судді                                                                                                       Стратейчук  Л.З.

при секретарі                                                                                                                Торолашвілі О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу  за  позовом    ОСОБА_1до Макіївської міської ради   про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач   просить визнати за нею  право власності на  самочинно   реконструйовану ½ частину домоволодіння, що належить їй на праві власності, за адресою:АДРЕСА_1.   В позовній заяві указала, що  реконструювала жилий будинок, добудувавши тамбур, в наслідок чого загальна площа будинку збільшилась і дорівнює 124.30 м2 в тому числі жила - 61.00 м2, зруйнувала старий сарай і замість нього побудувала новий. Будівництво здійснювала без належного узгодження,  тобто самовільно. 

У судовому засіданні    позивач   підтримала свої позовні вимоги  і пояснила суду,  що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально 02 червня 1980 року, їй належить ½ частина  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.  Без належного узгодження вона перепланувала будинок та добудувала тамбур, в наслідок чого змінилась загальна його площа з 104.83 м2 на 124.30 м2, а жила з 54.69 м2 на 61.00 м2. Також вона зруйнувала старий сарай і побудувала новий. БТІ відмовляє у реєстрації права власності   на  реконструйоване нерухоме майно оскільки  будівництво є самочинним.        

                Представник відповідача - Макіївської міської ради -    в судове засідання не з'явився,   про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.        

На підставі положень ч.1 ст.224 ЦПК України суд, з урахуванням думки позивача, вважає за можливе справу розглянуті и відсутність відповідачів, на  підставі  наявних в справі доказів,  ухваливши заочне рішення.

                Суд вислухав пояснення позивача,   дослідив матеріали справи і дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач  є власником ½ частини домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1  на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально  02 червня 1980 року,  право власності його  на дану частку домоволодіння зареєстровано належним чином у БТІ  (а.с.16-17). 

Відповідно   технічного паспорту домоволодіння  та акту від 10.10.2007 року, у належній позивачу ½ частині домоволодіння, а саме - жилому будинку -   проведена  реконструкція - змінилось цільове призначення кімнат, добудований тамбур, в наслідок чого загальна площа змінилась з 10.83 м2 на 124.30 м2, жила - з 54.69 м2 на 6.00 м2, самовільно побудований сарай „К-1”, також є тимчасові споруди - металевий душ та вбиральня, інвентаризаційна вартість становить 60119 грн (а.с.7-10). 

Згідно паспорту технічного стану реконструйованого будинку  та сараю вбачається, що за наслідками візуального їх обстеження стан їх конструкцій виявлений задовільним і  допускає нормальну експлуатацію  при умові дотримання діючих норм і правил  і проведенні регулярного поточного ремонту (а.с.11-15). 

Згідно ч. 1 ст. 376  ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані   без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Згідно ч. 3  ст. 376 ЦК України  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже убудоване нерухоме майно.  

З листа відділу з регулювання земельних відносин від 24.03.2008 року видно, що  власник другої половини домоволодіння приватизувала  відповідну частку земельної ділянки, і передача позивачці  земельно ділянки,  якою вона фактично користується, може  бути здійснена на загальних підставах а оренду, або власність(а.с.33).

Судом встановлено, що  позивач  є власником частини домоволодіння, яке розташоване на відповідній земельній ділянці, якою вона користується з моменту придбання домоволодіння, а тому вона є її належним користувачем,  реконструкція жилого будинку та прибудова до нього,  будівництво сараю здійснені без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, тому вони є самочинними. Реконструкція домоволодіння,  як вбачається з технічної документації,    не впливає на призначення, або технічний стан будинку, в зв'язку з чим суд  вважає  за можливе визнати  право власності на реконструйоване домоволодіння   за позивачем.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 376 ч.1, 3  ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

                Позов  ОСОБА_1. задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право  власності на реконструйовану  1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю  60119  грн, в тому числі жилий будинок загальною площею 124.30  м2,   в тому числі жилою площею   61.00  м2,  сарай «К-1». 

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення,  позивачем  рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України,

Суддя: