Справа № 2-214\ 2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

12 січня  2012 року                                                                                        смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:  головуючого  -   судді:        Поди Н.М

при секретарі   -                   Синяк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької  області  про скасування рішення сільської ради та  збільшення розміру земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з  вищезазначеним позовом, в  якому  вказала,  що Ново полтавська  сільська  рада    двічі  порушила    вимоги  земельного  законодавства   України,  вперше,  коли  надала  згоду    на  приватизацію  земельних  ділянок   її  сусідам ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,   без  узгодження  з  нею  меж   і  вдруге,    фіктивно  затвердила    межі  земельних  ділянок    після  скасування  рішень  Новополтавської  сільської  ради  за  приписами  прокурора  Чернігівського  району.  

Також  вказала  що,  їй  на  праві  власності належать, житловий  будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром  0,17 га  для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю. Її   сусідами є ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,  які  мають  у  приватній  власності земельні  ділянки  відповідно,  0,28 га   та 0,44га,   для ведення особистого підсобного господарства..

Вищевказані  земельні  ділянки ОСОБА_2  та  ОСОБА_3,  були  надані відповідно   до    рішень виконавчого комітету Новополтавської сільської ради Чернігівського району,   № 65  від 04.09.2001р. та  № 47 від 25.06.2001р.

При видачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 державних актів на землю з нею не були узгоджені межі, абриси обміру земельних ділянок вона не підписувала.

За  її  заявою, з приводу незаконної приватизації земельних ділянок, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прокуратурою Чернігівського району, проведено перевірку  і  винесено  протест про  скасування вищевказаних  рішень,  як  таких,  що  прийняті з порушенням вимог ст. 56  Земельного кодексу в редакції від 18.12.1990р.

Рішеннями виконкому Новополтавської сільської ради  Чернігівського району № 01 від 04.07.2008р. та  № 06 від 04.03.2009р. були скасовані  рішення виконкому Новополтавської сільської ради   Чернігівського  району № 65 від 04.09.2001р. і   № 47 від 25.06.2001р.

Після  чого,  Новополтавська сільська рада  рішеннями № 10 від 04.07.2008р. та № 11 від 04.03.2009р. затвердила межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 площею 0,28 га  і  ОСОБА_3 -  0,44 га.

Крім  того,  рішенням Новополтавської сільської ради № 10  від 23.09.2009р.  їй  було  необґрунтовано відмовлено  у  задоволенні  її  заяви від 11.09.2009р. про збільшення  розміру  земельної ділянки для обслуговування  житлового будинку, за  рахунок  земель  її  сусідів ОСОБА_2  та   ОСОБА_3 Вважає,  що    цим  порушено  її  права та свободи стосовно розміру  земельної ділянки  і   надано  перевагу  ОСОБА_2  та   ОСОБА_3.  

Також,  вважає,  що  не  проводилися  затвердження    меж  земельних  ділянок    в  натурі (на  місцевості)  ОСОБА_2  та   ОСОБА_3,  та  як  вона  не  підписувала    акти  погодження  меж  зі  своїми  сусідами.

Просила суд скасувати рішення Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області № 10 від 04.07.2008р. та № 11 від 04.03.2009р.,  зобов”язати сільську раду збільшити їй земельну ділянку до норми встановленої ст. 121 Земельного кодексу України  та  стягнути  з  відповідача  судові  витрати.

В судовому засіданні позивачка та її представник  ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та просили  позов задовольнити, вказавши що,  конституційні  права  позивачки  були  порушені  відповідачем  тричі,  по перше,   законом  передбачено  розмір  земельної  ділянки  для  обслуговування  житлового  будинку  0,25га,  в  той  час  позивачці  надано  тільки 0,17га,  а  її  сусідам, 0,28га  та  0,44га,  тобто  відповідач  свідомо  приховав    наявність  земельних  ділянок. По  друге, відповідач  в  2001р.  на  її  заяву   про  збільшення  розміру    земельної  ділянки  відмовив,  з  причин  відсутності такої  поруч  із  її  земельною  ділянкою. І  в  третє,  коли  були  скасовані  рішення  виконкому   сільської  ради    за  протестом  прокурора,  державні  акти  повинні  були   здатися  в  архів  і  надаватися  нові  після  прийняття  інших рішень. Діючі  державні  акти  є  незаконними.  Просила  збільшити  їй  земельну  ділянку    за  рахунок  земельних  ділянок  її  сусідів,    ОСОБА_2-  0,03га  і  ОСОБА_3 –0,05га.,  вказавши,  що  0,17 га землі  для обслуговування житлового будинку їй  недостатньо, оскільки  вона не має змоги під’їзду, обслуговування, здійснення ремонту свого житла та господарських побудов.

Представник відповідача, Новополтавської сільської ради, ОСОБА_6  в судовому засіданні просив  відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог,  вказавши, що на час  передання у власність земельної ділянки ніяких протиріч з боку позивачки  не було. Позивачка  як  і  всі  інші  отримала  державний  акт.  Рішення виконкому  Новополтавської  сільської  ради 2001р.,  про  передання    у  приватну  власність   земельних  ділянок  для  ведення    особистого  підсобного  господарства громадянам сільської  ради,  в  тому  числі  ОСОБА_2 і  ОСОБА_3,    було   скасовано за  протестом прокурора  з  підстав   прийняття  таких  рішень  сільською  радою.  На  сесії  Ново полтавської  сільської  ради  позивачці  відмовлено  у  збільшенні  її  земельної  ділянки за  рахунок  земель  її  сусідів,  з  причин  порушення права  власності ОСОБА_2  та  ОСОБА_3. Позивачка  відмовилася    від  отримання  земельної  ділянки  в  іншому  місці. Права  позивачки  не  були  порушені,  законом  передбачено  розмір  земельної  ділянки  для  обслуговування  житлового  будинку не  більше  0,25га.

Треті особи, ОСОБА_3, ОСОБА_2, кожна окремо в судовому засіданні просили  відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог,  вказавши  на  відсутність  підстав  збільшувати   земельну  ділянку  позивачки  за  рахунок  їх  земель,  які  вони  отримали  в  приватну  власність   в  2001р. Вважають,  що  такими  діями  будуть  порушені  їх  права.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає   за  необхідне  відмовити в  задоволенні позову  з наступних підстав.

В судовому  засіданні  встановлено,   позивачка  ОСОБА_1,  її  сусіди,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  мають  у приватній власності  земельні  ділянки,  ОСОБА_1 - 0,17 га,  ОСОБА_2 - 0,28га,    ОСОБА_3 - 0,44га,  для  ведення  особистого  підсобного  господарства, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю. (а.с.8, 9, 49).

Позивачка вважає, що відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України  має право на збільшення  своєї земельної ділянки до 0,25 га  за рахунок  зменшення розміру земельних ділянок  сусідів –ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Судом встановлено,  що 11.09.2009р.   позивачка ОСОБА_1  зверталася до Новополтавської сільської ради з письмовою  заявою про розширення своєї земельної ділянки,  за  рахунок  земель  її  сусідів, ОСОБА_2 та    ОСОБА_3,  однак  рішенням  Новополтавської сільської ради № 10 від 23.09.09  їй було відмовлено.(а.с. 21,22).

Позивачка  просила  скасувати  рішення  Новополтавської  сільської  ради   № 10 від 04.07.2008р. і  №11  від 04.03.2009р., якими   затверджені межі земельних ділянок в натурі на місцевості  громадянам  сільської  ради, в тому числі  ОСОБА_2 у розмірі 0,28 га   та  ОСОБА_3 у розмірі 0,44 га.(а.с.19, 20).

Однак,   в  судовому  засіданні  позивачка  не  надала  відповідних  доказів   прийняття    вищевказаних  рішень Новополтавської  сільської  ради   всупереч Закону  України  про  місцеве  самоврядування  та  інших  законів  регламентуючих   діяльність.

          Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку  і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами та  які  мають  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3.

          Позивачка    не  надала  до суду  докази наявності   повноважень  у  відповідача,  Новополтавської сільської  ради,  по    вилученню у ОСОБА_2,  ОСОБА_3  відповідно 0,03га та 0,05га частин  земельних  ділянок,  які  належать  їм  на  праві  приватної  власності,  для  збільшення    земельної  ділянки  позивачки.

Крім  того,  відповідно  до  ст.41  Конституції  України,  ніхто  не  може   бути  протиправно    позбавлений  права  власності.  Право  приватної  власності  є  непорушним. Примусове  відчуження   об”єктів    права  приватної  власності    може  бути  застосоване    лише  як  виняток  з  мотивів   суспільної  необхідності,  на  підставі  і  в  порядку    встановлених  законом,  та  за  умови    попереднього   і  повного  відшкодування    їх  вартості.     

Також,  позивачкою  не  надано  докази,  про  виділення їй  земельної  ділянки  у меншому  розмірі,  ніж  це  передбачено  земельним  законодавством  України.

Відповідно  до  ст.60 ЦПК  України   позивачка  не   довела  ті  обставини  на  які  вона  посилається    як  на  підставу  своїх    вимог по  скасуванню  рішень  Новополтавської  сільської  ради    та  збільшення   розміру  її земельної  ділянки  за  рахунок  земель ОСОБА_2 та ОСОБА_3  Доказування  не  може  ґрунтуватися  на  припущеннях.

              Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачці ОСОБА_1 необхідно  відмовити в задоволенні позову.                Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 215 ЦПК України, ст.ст. ст.ст.5, 121, 125,126, 158  Земельного кодексу України суд , -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних  вимог ОСОБА_1 до Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької  області  про скасування рішення сільської ради та  збільшення розміру земельної ділянки  –  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до  апеляційного суду Запорізької  області   протягом  десяти  днів    з  дня його  проголошення.

Суддя