ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  № 4/190

за позовом: товариства  з  обмеженою  відповідальністю “Алліс” м.Кіровоград до відповідача: приватного  підприємства  “СНГ” м.Кіровоград

про стягнення  12100  грн.

Представники сторін :

від позивача:  Краснов  І.К.  директор

від відповідача: участі  не брав. Про час і місце судового засідання відповідач  належним чином повідомлений  у  відповідності  до вимог  Інструкції з  діловодства в  господарських  судах  України. Розгляд  справи  відкладався  20.06.06 року  через  відсутність  повідомлення  про вручення  відповідачу   поштового  відправлення. Судом  вживались  заходи для  повідомлення   відповідача  про час та  місце розгляду  справи, ухвалу  про призначення  справи до розгляду  на   15 год.  30.06.06 року  направлено   за всіма    відомими  суду   адресами,  де  міг  перебувати  відповідач ( м.Кіровоград  вул. Карла  Маркса  50 кімната  212 та м.Кіровоград  вул. Маршала  Конєва  13 корп. 1  кв. 28).Відповідач не скористався правом на участь представників в засіданні суду.            Передбачені  ст. 77  ГПК України  підстави  для  відкладення  розгляду  справи  відсутні. Позивач не заперечує  проти  розгляду  справи за  відсутністю   відповідача, у  відповідності  до ст.75 ГПК України  за  наявними в  справі  документами.

Заявлено позов про стягнення боргу в розмірі 12100 грн. за  поставлене  насіння  соняшнику.

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити  в  повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав. Позовної вимоги не заперечив. Доказів погашення заборгованості не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-  

                                                          ВСТАНОВИВ:

У відповідності до договору  купівлі-продажу  №8-2 від  06.06.2003 року   за  довіреністю   серії   НАГ №106690  від 06.06.2003 року  через  уповноваженого   відповідачем  представника   Урищенка Д.А.,  згідно накладної            № 8  від 06.06. 2003 року  та  податкової  накладної №50 від 06.06.2003 р. відповідач  отримав від позивача 500 кг.  насіння  соняшника сорту  “Віталія” на суму 12100 грн.

При  укладенні  договору  було обумовлено виконання грошового зобов'язання відповідача  щодо оплати за наданий товар із  застосуванням  відстрочки   платежу   на  30  днів  з  моменту  підписання  договору,  тобто   до 06.07.2003 року.   Але до теперішнього часу відповідач  з позивачем   розрахунків не провів.

Проаналізувавши  правовідносини, що виникли  між сторонами та   надавши їм  юридичну  оцінку, господарський суд  вважає, що позовні вимоги  підлягають  до повного  задоволення   зі  слідуючих  підстав.

У  відповідності до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, в тому числі шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень (товарів, робіт, послуг). Підтвердженням укладення договору купівлі-продажу товарів між  сторонами є  факт   передачі  та  прийняття  товару.

4  листопада 2005 року  позивач заявив  відповідачу  вимогу   про сплату заборгованості за наданий  товар. Відповідач  залишив вказану вимогу   без  реагування.

Відповідно  до ст. 665 ЦК України за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно  зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є  його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У  відповідності до статей 525-527 ЦК України  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов' язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обов 'язок сплатити грошові кошти за отриманий товар  визнається господарським зобов'язанням, що виникає між суб'єктами господарювання(ст. 173 ГК України), якими і являються суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні та фізичні особи (громадяни), зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відсутність  у боржника відповідних коштів не вважається  такою обставиною, яка б звільняла його від цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання господарських зобов'язань (ч.2 ст. 218 ГК України).

У  відповідності до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а  також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в накладній та податковій накладній.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товарів  про ціну з ПДВ  та   видача  відповідачу   податкової  накладної.

Відповідач вимоги позивача  фактично визнав, оскільки акт звірки заборгованості, доказів належного виконання зобов’язання суду не надав. Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг 12100 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 12100 грн. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача та стягнути на користь позивача 121 грн. сплаченого  державного мита та 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу,   оскільки  через  невиконання   відповідачем  зобов'язання  позивач   змушений  був  звернутись  до суду  за  захистом  своїх  прав і  поніс  додаткові  витрати.

Керуючись  ст.ст. 11, 526,639,655,691 ЦК України  ст. ст.49, 82, 84, 86 ГПК  України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з приватного  підприємства  “СНГ” м.Кіровоград  вул.К. Маркса  50 кімната  212 р/р 2600278 КФАКБ “Легбанк” МФО 323680 код  31637508   ІНН 316375011232   суму  основного  боргу в  розмірі 12100 грн., суму  сплаченого  державного  мита  в  розмірі  121 грн.  та    витрати  на  сплату  послуг  за  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  в   розмірі  118  грн.  на  користь  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  “Алліс” м.Кіровоград   вул. Волкова   4 корп.1  кв.16 код  31844943  р/р  26000310115701 філії  АКБ “Новий” м.Кіровограда  код  банку 323453.  

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.