Справа 2-1351\2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16.04.2008 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської сільської Ради і ОСОБА_2 про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. Згідно договору від 20.04.2007 р. вона отримала відОСОБА_2 у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на який за рахунок власних коштів побудувала жилий будинок та отримала на нього технічний паспорт у КРП “БРТІ м. Євпаторія”. Для проведення правової реєстрації об'єкта нерухомості, просить суд визнати своє право власності на житловий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася згідно письмової заяви, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.
Представник відповідача Оріхівської сільської Ради у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав, проти його задоволення не заперечив.
ВідповідачОСОБА_2 у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав, проти його задоволення не заперечив.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном визначаються законами.
Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно договору від 20.04.2007 р. вона отримала відОСОБА_2 у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-12).
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом 2007-2008 р.р. на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів побудувала жилий будинок та отримала на нього технічний паспорт у КРП “БРТІ м. Євпаторія”.
Згідно технічного висновку фірми “ЮЛГА” N 7 від 07.04.2008 р., житловий будинок з господарчими спорудами, зведений ОСОБА_1 відповідає вимогам будівельних норм та правил, деформації відсутні; будівельних, протипожежнихі, санітарних норм дотримано; будівельні роботи виконано у повному обсязі (а.с. 40-72).
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворену річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
В силу ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може звернутися з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, що засвідчує його право власності.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів порушення прав інших осіб або неправомірності володіння позивачем вказаним майном під час судового розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 316, 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 у цілому на житловий будинок літ. “А” (загальною площею 129,0 кв.м., жилою площею 59,4 кв.м.) з прибудовою літ. “А1” і господарчими спорудами: сарай літ. “Б”, навіс літ. “в”, гараж літ. “Г”, убиральня літ. “у”, N 1 - ворота, N 2 - хвіртка, N 3 - огорожі, розташований за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: