Справа № 22ц-695/2008                                     Головуючий у першій інстанції -

                                                                                      Кантур А.М.

                                                                                         Доповідач -  Лазоренко М.І.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

 14 квітня  2008  року                                                                       місто  Чернігів

                               А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                             головуючого  судді  -  Литвиненко І.В.

                               суддів  -  Лазоренка М.І.,  Редьки А.Г.

                               при  секретарі -  Зіньковець О.О.             

                                за участю -  позивача  ОСОБА_1 та  представника відповідача Трепаченко А.М.

         розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Чернігові   цивільну  справу  за апеляційною  скаргою    ОСОБА_1 на  рішення  Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області  від 15 лютого  2008 року   у справі  за позовомОСОБА_1  до комунального  підприємства  „Прилукитепловодопостачання”  про  стягнення  коштів  на лікування,

                                                           в с т а н о в и в:

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  міськрайонного суду та постановити нове, яким  задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

         Рішенням Прилуцького  міськрайонного суду  від 15 лютого 2008 року   у задоволенні позову відмовлено.

         Апелянт свої вимоги  мотивує тим, що   13  липня  2007 року адміністрацію   КП „Прилукитепловодопостачання” його    незаконно  звільнено  з роботи.  У зв'язку  цим в нього погіршився стан здоров'я  і  тому з 20 червня  по 10 липня 2007 року  він перебував на стаціонарному лікуванні з приводу ішемічної хвороби серця та стенокардії, що підтверджується відповідними медичними документами. Після  проведеного лікування йому  було  рекомендовано санаторно - курортне   лікування.  Факт   незаконного звільнення підтверджується рішенням апеляційного суду Чернігівської області, яким його поновлено на роботі.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

           Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, 1938 року народження, з 1994 року  визнаний інвалідом  другої групи. Протягом 2007 року перебував  на амбулаторному лікуванні:  - з 28 лютого по 3 березня з приводу гострого трахеобронхіту,  з 8 по 26 травня  - з приводу  остеохондрозу  шийного та грудного відділу хребта  та на стаціонарному лікуванні  з  20 червня по 10 липня 2007 року з приводу  ішемічної хвороби серця  та стенокардії (а.с. 10,20, 22-24).

         Відповідно  до  наказу  № 237 по КП „ Прилукиепловодопостачання”  позивач був  звільнений  з  роботи  на  підставі  п.1 ст.40 КЗпП України за  скороченням   чисельності  штату   працівників.

         Рішенням  апеляційного   суду  Чернігівської  області  від 23.10 2007 року   ОСОБА_1  був  поновлений  на  посаді машиніста  насосних  станцій  КП „Прилукитепловодопостачання” та  на  його користь  стягнуто  середній  заробіток  за  час  вимушеного  прогулу  та  моральна  шкода  в сумі 100 грн..

         Відмовляючи у задоволенні  позову про  стягнення коштів на відновлення  здоров'я позивача,   суд І інстанції    вірно   виходив з того, що  останній   не  довів, що   його захворювання виникло в результаті    дій відповідача,  зокрема  у зв'язку  з його  звільненням з роботи, а  відповідно до ст.60 ЦПК України,  кожна сторона  зобов'язана  довести  ті обставини, на які  вона  посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень.

         Враховуючи  наведене апеляційний  суд  вважає, що  суд 1  інстанції  дійшов  вірного  висновку   про  відмову  позивачу  у  задоволенні  його позовних  вимог.

         Посилання апелянта на те, що вина відповідача підтверджується   рішенням апеляційного суду про його незаконне звільнення, апеляційний  суд  не  може  взяти  до  уваги, оскільки дане рішення дійсно підтверджує факт незаконного звільнення, але не підтверджує наявність причинного  зв'язку  між  звільненням позивача  з роботи  та   його  захворюванням.

                Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд, -

                                                у х в а л и в:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

         Рішення    Прилуцького    районного суду  Чернігівської області  від 15 лютого 2008 року - залишити без змін.           

        Ухвала набирає  законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:                                                                              Судді: