КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011                                                                                           № 01/10/5026/779/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Разіної  Т.І.

суддів:             

за участю представників:

від заявника: не з’явилися;

від боржника: не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариству «Дочірній Банк Сбербанк Росії» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 року справі № 01/10/5026/779/2011 (суддя Чевгуз О.В.)

за заявою ініціюючого кредитора публічного акціонерного товариству «Дочірній Банк Сбербанк Росії», м. Київ

до боржника відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо»,

м. Золотоноша

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 року у справі № 01/10/5026/779/2011 визнано вимоги публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» в розмірі 10118520 грн. 87 коп.

У задоволенні клопотань про призначення на посаду розпорядника майна боржника у даній справі арбітражних керуючих Юдицького О.В. та Вінника С.В. відмовлено. Введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» призначено арбітражного керуючого Звєздічева Максикма Олександровича (ліцензія НОМЕР_1 від 03.03.2009, адреса: АДРЕСА_1).

Вказаною ухвалою призначено попереднє засідання у справі про банкрутство боржника, призначено скликання перших загальних зборів, а також призначено судове засідання, на вирішення якого поставлено питання про санацію, ліквідацію та припинення провадження у справі.

Дана ухвала мотивована тим що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, неплатоспроможність боржника доведено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, а кандидатура арбітражного керуючого Звєздічева Максикма Олександровича на посаду розпорядника майна відповідає всім вимогам чинного законодавства про банкрутство та має переваги над іншими запропонованими кандидатурами.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 року у справі № 01/10/5026/779/2011 скасувати в частині призначення арбітражного керуючого – розпорядника майна ВАТ «Золотоношам’ясо» арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича (АДРЕСА_2, ліцензія НОМЕР_2 від 19.07.2010 року).

Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції того що арбітражний керуючий Юдицького О.В., кандидатура якого запропонована ініціюючим кредитором більш відповідає виконанню обов’язків розпорядника майна боржника, оскільки він має бездоганну ділову репутацію, досвід роботи та краще матеріально-технічне забезпечення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 було прийнято апеляційну скаргу ПрАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до свого провадження та призначено її розгляд.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року було змінено склад колегії суду.

Представники сторін 20.12.2011 року в судове засідання апеляційної інстанції не з’явились, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності сторін за доказами наявними в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року було порушено справу № 10/5026/779/2011 (суддя Шумко В.В.) за заявою ПрАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про банкрутство ВАТ «Золотоношам’ясо» та введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. (АДРЕСА_2, ліцензія НОМЕР_2 від 19.07.2010).

Ухвалою господарського суду Черкаської області підготовчого засідання від 12.05.2011 року зобов’язано ініціюючого кредитора виконати вимоги ч.5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі. При цьому, розпорядника майна зобов’язано скласти та подати на затвердження суду реєстр вимог кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року ухвали господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року та від 12.05.2011 року скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі скасовано, ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року скасовано в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В., ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року скасовано, справу № 10/5026/779/2011 передано на новий розгляд.

Дана постанова Вищого господарського суду України щодо скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 08.04.2011 року в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. мотивована відсутністю в судовому рішення аргументації щодо переваг саме даної кандидатури арбітражного керуючого.

Ухвалою  господарського суду Черкаської області від 21.10.2011 року дану справу було прийнято до провадження суддею О.В. Чевгуз та присвоєно                           № 01/10/5026/779/2011, призначено підготовче засідання.

До місцевого господарського суду 02.11.2011 арбітражним керуючим Юдицьким О.В. було подано  заяву № 5008/01-10-779 про призначення останнього розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором  у справі про банкрутство ВАТ «Золотоношам’ясо» в зв’язку з тим що його кандидатура була запропонована ініціюючим кредитором. До заяви додано копію ліцензії.

10.11.2011 року до господарського суду першої інстанції було подано арбітражним керуючим Звездічевим М.О. заяву про надання згоди на призначення останнього розпорядником майна, ліквідатором у справі про банкрутство ВАТ «Золотоношам’ясо», в якій він зазначає що має вищу економічну освіту, достатній досвід, а також для виконання можливих обсягів робіт їм укладено договори з спеціалістами щодо надання юридичних і бухгалтерських послуг, договір добровільного страхування професійної відповідальності. До заяви додано копію ліцензії, копії договорів про надання послуг та страхування, довідка Сектору з питань банкрутства Черкаській області щодо відсутності порушень під час професійної діяльності Звездічева М.О..

Боржник в клопотанні №154 від 09.11.2011, поданому до місцевого суду 10.11.2011 просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вінника С.В.

Оскаржуваною ухвалою, зокрема, призначено розпорядником майна у справі № 01/10/5026/779/2011 арбітражного керуючого Звездічева Максима Олександровича.

ПрАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» стверджує в апеляційні скарзі, що прийняття такого рішення щодо призначення арбітражного керуючого Звездічева М.О. зроблене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи.

Апеляційний суд, дослідивши доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм права, прийшов до висновку, що твердження скаржника є необґрунтованими. Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Суд приймаючи рішення щодо призначення розпорядника майна не зв’язаний жодною кандидатурою та приймає відповідне рішення виключно на підставі внутрішнього переконання та наявності відповідної заяви арбітражного керуючого, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) не містить імперативних норм, що регулюють призначення розпорядника майна.

Однак, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретні справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки. Така правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2011 року у справі № 12/7-10.

Відповідно до ст. 3 1 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і таж особа може виконувати функції арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство.

Відповідності до ст.13 Закону розпорядник майна боржника призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства в якості арбітражного керуючого, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Норми Закону (ст. 1, ч. 1,3 ст. 31, ст. 13) передбачають, те що до призначення ухвалою суду, кандидат на посаду розпорядника майна повинен подати заяву до суду про підтвердження своєї незаінтересованості щодо боржника та відсутності судимості за вчинення певної категорії злочинів.

Таким чином, відповідно до ст. 13 Закону обов'язок перевіряти наявність чи відсутність підстав для призначення чи зміни розпорядника майна покладено на господарський суд, який розглядає вказане питання у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи арбітражними керуючими Юдицьким О.В. та Вінник С.В. не було надано суду першої інстанції доказів добровільного страхування професійної відповідальності, показників діяльності та відомостей про відсутність порушень у діяльності від державного сектору з питань банкрутства. Окрім того, арбітражний керуючий Вінник С.В, не подав суду першої інстанції заяву про призначення його на посаду розпорядника майна у даній справі.

Тому, враховуючи надання суду першої інстанції  арбітражним керуючим Звєздічев М.О. заяви про згоду на призначення його розпорядником майна боржника, договору добровільного страхування професійної відповідальності, листом Сектору з питань банкрутства у Черкаській області про те, що порушень у його діяльності не виявлено та достатній відповідний досвід (призначався розпорядником майна, керуючим санацією та ліквідатором на 30 підприємствах) та те що він не є заінтересованою особою стосовно боржника суд першої інстанції оцінивши подані матеріали, незважаючи на наявність права кредитора запропонувати кандидатуру розпорядника майна, на думку колегії суддів правомірно прийшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича.

Також, колегія суддів дослідивши матеріали справи вважає, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі правомірно визнав вимоги ініціюючого кредитора - ПрАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» по відношенню до боржника в сумі 10118520,87 грн., оскільки останні є безспірними та підтверджуються постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 33/73 виданого 19.07.2010 про стягнення з ВАТ «Золотоношам’ясо» на користь ініціюючого кредитора загалом 10118520,87 грн.

Оскільки, вищезазначені вимоги кредитора не були задоволені ВАТ «Золотоношам’ясо» протягом трьох місяців суд першої інстанції вірно встановив наявність ознак неплатоспроможності боржника, що визначені ст. 1 Закону та ввів процедуру розпорядження майном.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.41 42, 43, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.11.2011 року у справі           № 01/10/5026/779/2011 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ПрАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      

Судді