РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21 грудня 2011 року Справа № 12/44/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Маціщук А.В. ,
судді Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Бугай Н.С.,
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№4283/11) відповідача - дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.11.11 р.
у справі № 12/44/2011/5003
за позовом дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк", м. Вінниця
про стягнення 1 361 250,16 грн.
за участю учасників судового процесу:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 23.12.2010р.;
від відповідача – не з’явився.
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. змінено склад суду у даній справі. Суддю Гудак А.В. відповідно до затверджених складів колегій замінено суддею Маціщук А.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.11.11р. у справі №12/44/2011/5003 (суддя Кожухар М.С.) позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк " відкритого акціонерного товариства "Маяк" про стягнення 1 361 250,16 грн. –задоволено частково.
Стягнуто з дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк", на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 75 454,53 грн. пені, 242 313,87 грн. втрат від інфляції, 60 283,94 грн. - три відсотки річних, 13 613,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 983 197,81 грн. боргу припинено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення 378 052,35 грн. відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 114-117, т.2).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області, відповідач - дочірнє підприємство "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким дочірньому підприємству "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи.
Апелянт обгрунтовує свої вимоги наступним.
У відповідності до п.2.2 статті 2 ЗУ «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(№3319-IV) заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК Газ України", ДК "Укртрасгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДГТ "Енергоринок" підлягають списанню.
Згідно з п.2.5 вказаного Закону списання заборгованості здійснюється в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", п.7 якої заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., щодо стягнення яких, до набрання чинності Законом, розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Для виконання вимог вказаного Закону, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", у відповідності до п.4 ст.179 та ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 641 Цивільного кодексу України відповідач підготував та надав позивачу проект договору від 05.10.2011 р. "Про списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій", але підписаного договору або протоколу розбіжностей від позивача в установлений п.3 та п.4 ст.181 Господарського Кодексу України 20-денний строк, що спливав 31.09.2011 р. відповідач не отримав.
Укладення зазначеного договору згідно з положеннями п.З ст.179 Господарського Кодексу України є обов'язковим для сторін, оскільки про це є пряма вказівка в п.7 "Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р № 894. Хоча в Постанові не вказаний кінцевий строк укладення договору про списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, але п.1 ст. 3 Прикінцевих положень Закону зазначено, що цей Закон діє до 31 грудня 2011 р. Вважаємо, що цей строк є граничним для укладення сторонами договору про списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій.
Відсутність відповіді позивача, не є волею до вчинення правочину, тому відповідач подав позовну заяву до ДК "Газ України" в господарський суд м.Києва про визнання договору від 05.10.11 р. "Про списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій" укладеним з 31.10.2011 р.
Тому відповідач вважає, що господарський суд Вінницької області в своєму рішенні, всупереч рішення про списання боргів та штрафних санкцій за спожитий газ між сторонами справи, незаконно стягнув штрафні санкції, які повинні списатися.
Отже, скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм ЗУ «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та постанови КМУ від 08.08.2011 р № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" ( арк.справи 126-128, т.2 ).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 12/44/2011/5003 від 30.11.2011р. апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 125, т.2).
09.12.2011р. апелянт надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи (арк.справи 140).
14.12.2011р. на адресу РАГС надійшло від дочірнього підприємства «Теплокомуненерго Маяк»відкритого акціонерного товариства «Маяк»клопотання про відкладення розгляду справи.
21.12.2011р. позивачем подано до Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу, безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Вінницької області вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січна 2011р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до ЦК України та ГК України (арк. справи 149-150, т.2).
В судове засідання суду апеляційної інстанції 21.12.2011р. представник відповідача не з’явився, у клопотанні про відкладення розгляду справи відмовлено у зв»язку з його необгрунтованістю. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку (арк.справи 141).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.12.2011р., представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін.
Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 12/44/2011/5003 від 30.11.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
23.09.2009 р. дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) уклала з дочірнім підприємством "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" (споживач) договір № 06/09-1433 ТЕ-1 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (арк.справи 53-59, т.1).
Постачальник згідно з цим договором зобов"язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов"язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі- газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору (п.1.1. договору).
За цим договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником (п.1.2. договору).
Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору (п.1.3.Договору).
Відповідно до п.2.1 договору, постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 6424 тис. куб. м. в тому числі по місяцях: жовтень - 1069, листопад - 2385, грудень - 2970.
У третьому розділі договору сторони визначили умови і облік газу.
Відповідно до п. 4.1. Договору постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця (надалі - пункти приймання-передачі).
Згідно п. 4.3 обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, це є підставою для визначення обсягу газу, передбаченого за цим договором в пунктах приймання-передачі.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обставини спожитого газу, його ціна та вартість ( п.4.4 договору).
Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того :
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ;
- податок на додану вартість за ставкою 20% ;
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу -727,32 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 872,78 гривень. (п.5.1. договору).
Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4. Договору).
Відповідно до п.6.1 оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку :
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт ( п. 6.5. договору ).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (п.7.1.Договору).
У разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору, покупець зобов"язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2. Договору).
Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п.7.10.Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення ( п. 11.1. Договору).
21.12.2009 р. до договору № 06/09-1433 ТЕ-1 від 23.09.2009 р. підписано додаткову угоду № 1, якою доповнено п.2.1. Договору підпунктом 2.1.1. в наступній редакції:
"2.1.1. Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 10561 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 3870, лютий - 3015, березень - 2548, квітень - 1128 ".
Пункт 11.1. викласти в наступній редакції :
"11.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення".
09.04.2010 р. до договору № 06/09-1433 ТЕ-1 від 23.09.2009 р. підписано додаткову угоду № 2, якою поповнено п.2.1. Договору підпунктом 2.1.2. в наступній редакції:
"2.1.2. Постачальник передає Покупцю в період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року газ в обсязі до 2395 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: травень - 624, червень - 465, липень - 245, серпень - 485, вересень - 576 ".
Пункт 11.1. викласти в наступній редакції :
"11.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення".
30.04.2010 року до договору № 06/09-1433 ТЕ-1 від 23.09.2009 р. підписано додаткову угоду № 3, якою п.1.3. договору викладено в наступній редакції:
"1.3. Газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання . Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору ".
Пункт 5.1. Договору з 01 травня 2010 року викладено в наступній редакції :
"5.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 565,997 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 150,00 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу- 727,32 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ- 872, 78 гривень".
Пункт 1 Даної додаткової угоди поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 квітня 2010 року і діє протягом дії договору.
06.08.2010 року до договору № 06/09-1433 ТЕ-1 від 23.09.2009 р. підписано додаткову угоду № 4, якою п.5.1. договору викладено в наступній редакції:
"5.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 840,197 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;
- податок на додану вартість за ставкою 20 %.
Крім цього, тариф на транспортування природного газу магістральним та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу- 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ- 1309,20 гривень".
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 серпня 2010 року і діє протягом дії договору.
Взяті на себе зобов'язання за договором № 06/09-1433 ТЕ-1 поставки природного газу для надання населенню послуг позивач виконував належним чином, а саме: протягом жовтня 2009 року - вересня 2010 року поставлено газу на загальну суму 15 921251,19 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (арк.справи 64-75, т.1).
Зобов"язання щодо оплати за поставлений природний газ відповідач виконав частково. Борг на момент звернення позивача з позовом до суду становив 983197,82 грн., який сплачений відповідачем після звернення позивача до суду за платіжним дорученням № 2 від 27.07.2011 р. в сумі 983197,81 грн..
Наведене стверджується поясненнями представників сторін та матеріалами справи:
- договором № 06/09-1433 ТЕ-1 з додатковими угодами до нього,
- двосторонніми актами приймання-передачі природнього газу,
- актом звірки розрахунків між сторонами,
- платіжним дорученням № 2 від 27.07.2011 р. на суму 983 197,81 грн.;
- відзивом відповідача на позов.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання та транспортування природного газу, що регулюються параграфом 3 глави 54, главою 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортування продукції трубопроводами відноситься до господарської діяльності з перевезення вантажів.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажновідправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України).
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, після подання позову до суду першої інстанції відповідачем сплачено 983 197,81 грн. боргу, оплата здійснена шляхом перерахування на банківський рахунок позивача грошових коштів згідно з платіжним дорученням № 2 від 27.07.2011 р. (арк.справи 10, т.2)
Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань було нараховано до стягнення з відповідача 60 283,94 грн. - три відсотки річних, 242 313,87 грн. інфляційних нарахувань, 75 454,53 грн. пені.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні докази виконання зобов»язання відповідачем у строк вказаний у договорі, отже він є боржником, що прострочив.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
У разі невиконання покупцем умов п.6.1. договору, покупець зобов"язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2. Договору).
Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п.7.10.Договору).
Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з відповідача 60 283,94 грн. - три відсотки річних, 242 313,87 грн. інфляційних нарахувань, 75 454,53 грн. пені, суд дійшов висновку, що він не суперечать умовам договору та положенням закону. Здійснений за допомогою програми "Капіталізатор" розрахунок долучений до матеріалів справи (арк.справи 98-111, т.2).
Крім цього відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України від 12 травня 2011 року 3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", із змінами, внесеними згідно із Законом N 3682-VI ( 3682-17 ) від 08.07.2011р., заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію»від 8 серпня 2011 р. N 894 (далі - Постанова), відповідно до п.7 якої, затверджено заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997р. по 1 січня 2011р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом ( 3319-17 ) розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Списання заборгованості здійснюється комісіями, визначеними у п. 4 постанови учасниками процедури списання. Однак, в матеріалах справи відсутні докази списання з відповідача пені, інфляційних нарахувань та 3-х% річних у встановленому законодавством порядку.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позов в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3-х відсотків річних було задоволено правомірно.
Господарським судом Вінницької області правомірно, у відповідності до статті 49 ГПК України, розподілено судові витрати між позивачем
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Крім цього судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 06.10.2011 року, при поданні апеляційної скарги відповідачем-дочірнє підприємство «Теплокомуненерго Маяк»ВАТ «Маяк» не доплачено в дохід державного бюджету судовий збір у сумі 6688,50 грн.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" відкритого акціонерного товариства "Маяк" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.11.11 р. у справі № 12/44/2011/5003 –залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.
Стягнути з дочірнього підприємства «Теплокомуенерго Маяк»відкритого акціонерного товариства «Маяк»м. Вінниця, Шосе Хмельницьке,145 (код ЄДРПОУ 23110524) в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22030001 УДК м. Рівне код ЄДРПОУ 22586331 ГУДКУ у Рівненській області МФО 833017 р/р 31217206700002 –6688,50 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 50 коп.) судового збору.
Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
01-12/18270/11 18270/11