ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" червня 2006 р. | Справа № 15/155 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ЗАТ "Страхова компанія "Партнер" м. Кременчук
до відповідача: ВАТ Кіровоградське підприємство "Укропткульттовари" м. Кіровоград
про стягнення 830 грн. 40 коп.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Козляковська Г.К. , довіреність № б/н від 24.01.06
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 751 грн. 20 коп. шкоди заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу і 79 грн. 20 коп. вартості послуг спеціаліста-автотоварознавця. В судове засідання представник позивача не з’явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча був присутній в попередньому судовому засіданні 07.06.06р. і достеменно знав про час і місце наступного слухання справи. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав відзив в якому посилається на недоведеність вини водія відповідача у ДТП.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.09.03р. між позивачем / страховиком /, ПП Логос” / страхувальником /, АКБ „МТ-Банк” / вигодонабувачем / укладений договір № 620-10 добровільного страхування наземного транспорту. За умовами договору страховик зобов’язується при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату вигодонабувачу та/або страхувальнику, а страхувальник зобов’язується сплатити страховий платіж у встановленому договором розмірі та термін. Об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать діючому законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, які пройшли реєстрацію в ДАІ і належать страхувальнику на праві власності і є додатком № 1 до договору. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
В додатку № 1 до договору вказаний автомобіль ВАЗ 2107 державний номер 128-46 СН.
28 травня 2004 року водій відповідача Солганюк О.М. керуючи автомобілем ГАЗ – 3307, що належить відповідачу о 12 годині 45 хвилин рухаючись по території АГИ в місті Кременчук на Полтавській об”їздній дорозі, не надав дорогу і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 державний номер 128-46 СН під керуванням водія Магомедова І., що наближався праворуч. Про вказану ДТП складений протокол серія ІХ-5 № 092847.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.07.04р. Солганюк О.М. визнаний винним у скоєні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і до нього застосовано адміністративне покарання у вигляді штрафу в сумі 40 грн.
Відповідно з ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових / службових / обов’язків.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги / регресу / до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як зазначається в роз’ясненнях президії ВАСУ від 01.04.94р. № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди” / з наступними змінами / крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Що ж до заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, то його володілець звільняється від обов’язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Вирішуючи спори, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної взаємодією джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.
Отже за цих обставин обов’язок відшкодування шкоди покладається на того володільця джерела підвищеної небезпеки, з вини якого заподіяну шкоду.
Як у випадках порушення зобов’язання за договором, так і за зобов’язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство України передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
01.06.04р. директор ПП „Логос” звернувся до позивача із заявою про настання страхової події, а 15.06.04р. із заявою на виплату страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника / його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування / і страхового акта / аварійного сертифіката /, який складається страховиком або уповноваженою ним особою / аварійним комісаром / у формі, що визначається страховиком.
01.06.04р. спеціалістом-автотоварознавцем Кременчуцького відділення Полтавської ТПП складений акт дослідження вартості поновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2107 державний номер 128-46 СН. За висновком спеціаліста вартість ремонту автомобіля становить 751 грн. 20 коп.
Платіжним дорученням № 2882 від 07.06.06р., згідно рахунку від 01.06.04р., позивач перерахував Кременчуцькому відділенню Полтавської ТПП 79 грн. 20 коп. за проведену оцінку автомобіля.
Платіжним дорученням № 2978 від 21.06.04р. позивач перерахував ПП „Логос” 751 грн. 20 коп. суми страхового відшкодування.
В трудовій книжці Солганюка О.М. записано, що він 20.06.03р. прийнятий на роботу до відповідача на посаду водія 3 класу автомобіля ГАЗ, тобто перебуває з відповідачем в трудових відносинах.
Таким чином, при оцінці всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності господарський суд вважає, що вина водія відповідача Солганюка О.М. у скоєнні ДТП 28 травня 2004 року встановлена і доведена, сума страхового відшкодування відповідає характеру завданих пошкоджень застрахованого автомобіля ВАЗ 2107 державний номер 128-46 СН.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача викладені у відзиві не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як вина водія відповідача встановлена постановою від 22.07.04р. Кіровського районного суду м. Кіровограда.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 25 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ Кіровоградське підприємство „Укропткульттовари” м. Кіровоград вул. Роднікова 88 код ЄДРПОУ 01553054 на користь ЗАТ „Страхова компанія „Партнер” м. Кременчук вул. Чапаєва 75 п/р 26507050000001 в КФ АКБ „Індустріалбанк” м. Кременчук МФО 331304 код ЄДРПОУ 13958383 – 830 грн. 40 коп. боргу в порядку регресу, 102 грн. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому законодавством України порядку.
Суддя |
| К.М.Мохонько |