08.12.2011                  Справа №2-1726/11р.                                     

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  08 грудня 2011 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Суботіна А.В., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради та ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В с т а н о в и в :

  Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 09.10.2002 року придбали житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Веприк Фастівського району Київської області вул.Щорса, 25. Отримавши право власності на зазначений будинок мало перейти право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений. Але вони державний акт на земельну ділянку не отримували. А існує ніким не скасований Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_6, яка померла. Тому змушені звернутися до суду та просять визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_6 та визнати за ними право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просить задовольнити його, визнати державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_6 недійсним та визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в с. Веприк вул. Щорса, 25, Фастівського району Київської області.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, письмово повідомивши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу без їх участі.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради не з'явився, письмово повідомивши, що позов визнають та просять розглядати справу без їх участі.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 позов визнала, не заперечила проти його задоволення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2002 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1, яка діяла в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали у ОСОБА_6 житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Веприк Фастівського району Київської області вул.Щорса, 25. Отримавши право власності на зазначений будинок до ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мало перейти право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений. Але вони державний акт на земельну ділянку не отримували. А існує Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_6, яка померла.

03.02.2003 року помер ОСОБА_7, після смерті якого, відкрилась спадщина. Заповіт спадкодавець не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_8. ОСОБА_8 фактично відмовився від прийняття спадщини, оскільки в управління та володіння спадковим майном не вступив, з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався. 16.12.2010 року Фастівською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Веприк Фастівського району Київської області вул.Щорса, 25.

Реалізувати позивачі своє право власності на земельну ділянку не можуть, оскільки існує Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії 11-КВ №108384, виданий 19.06.1998 року на ім’я ОСОБА_6, яка померла.

Згідно ст.377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

При переході права власності на будівлю чи споруду до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

На підставі ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється  право  власності,   право   користування   земельною ділянкою,  на  якій розташовані ці об'єкти.  До особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину,  на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Аналізуючи докази зібрані по справі, суд вважає їх достовірними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки при складанні державних актів були допущені помилки про фактичну площу земельних ділянок, чим порушено майнові права позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120,152,155 ЗК України, ст.ст.377,393 ЦК України та ст.ст.10,60,212-215,223  ЦПК України, суд,-

  В И Р І Ш И В :

  Позов задовольнити повністю.

Визнати Державний акт серії 11-КВ № 108384 на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану в с. Веприк по вулиці Щорса, Фастівського району площею 0,474 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку –0,250 га, ведення особистого підсобного господарства –0,224 га, виданий 19.06.1998 року на ім'я ОСОБА_6 –недійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в рівних частках по 1/3 частині кожному право власності   на земельну ділянку площею 0,250 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в с. Веприк по вулиці Щорса, 25, Фастівського району.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подання до Фастівського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

           Суддя                                        А.В.Суботін  

2-1726/11