РІШЕННЯ

іменем   України.

Справа номер 2-502/2006р.,

номер 2-29/2007р.

13 лютого 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого : Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф. за участі позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу в зв.язку з тим, що сумісне життя з відповідачем не склалося в силу психологічної несумісності. З часом виявилось, що у них різні погляди на сімейне життя. Між ними постійно виникали сварки, які привели до відчуженості. Строк який надав суд їм для примирення нічого позитивного не дав. На час розгляду справи фактично припинили ведення сумісного господарства з червня 2005 року. Питання про виховання і утримання неповнолітньої дочки вирішили, вона залишається жити при ній, а батько буде приймати участь у її вихованні і утриманні. На даний час на її утримання сплачує аліменти. Майнового спору на час звернення до суду не має.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Пояснив, що вони дійсно не живуть разом з позивачкою більше року, припинили ведення сумісного господарства. Питання про виховання і утримання неповнолітньої дочки вирішили, вона лишається жити при матері, а він буде приймати участь у її вихованні і утриманні. Майнового спору на час розгляду справи у суді немає.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з

04.09.1999     року.   Від  сумісного  шлюбу  мають  неповнолітню  дочку  КСЕНІЮ

28.01.2000   року народження.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Сторони припинили ведення шлюбних відносин, наполягають на розірванні шлюбу, причина в тому, що із-за психологічної несумісності вони припинили спілкування, не ведуть сумісного господарства більше одного року. Припинили ведення сумісного господарства. Майнового спору на час розгляду справи немає. Питання про виховання і утримання неповнолітньої дочки вирішили, вона залишається жити із матір'ю, а батько буде приймати участь у її вихованні і утриманні в добровільному порядку.

При таких обставинах справи, суд вважає недоцільним відкладати слухання справи і надавати сторонам додатковий строк для примирення.

Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 130, 174, 209, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Славутицького міськвиконкому Київської області, Україна, актовий запис номер 114.

Стягнути із ОСОБА_1, при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу Державне Мито у сумі 17 гривень. ОСОБА_2, звільнити від сплати Державного Мита на підставі Декрету KM України "Про Державне Мито".

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.