Справа № 180/641/25

1-кс/180/147/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 р.

Слідчий суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувшиклопотання слідчого СВ ВП № 1 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про примусове відібрання біологічних зразків, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041330000122 від 08.04.2025 року за правовою кваліфікацією ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровськї області з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041330000122 від 08.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194КК України, звернувся слідчий СВ ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 .

У клопотанні зазначено, що 08.04.2025 року о 02:00 годині ОСОБА_4 знаходячись за біля будинку по АДРЕСА_1 , та діючи умисно, шляхом підпалу знищив колісний транспортний засіб марки Volkswagen типу SCAZDX01/SGFM52K028M41N1 комерційний опис Golf, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску – 2001, об`єм двигуна – 1598 см куб., який належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 громадянці ОСОБА_7 , та який перебував у користуванні працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 24.04.2025 в період часу з 18:00 години до 18 години 20 хвилин під час проведення огляду речей за адресою: АДРЕСА_1 , біля території дитячого садка, підозрюваний ОСОБА_4 добровільно видав належні йому речі, а саме: рукавиці чорного кольору, маску оливого кольору, яка зроблена з тактичного мішка, штани із забарвленням «Варан».

Під час здійснення досудового розслідування виникла необхідність в проведені судово-молекулярної експертизи з метою перевірки на причетність до вчинення кримінального правопорушення підозрюваного ОСОБА_4 . Для проведення вищевказаної експертизи необхідно відібрати біологічні зразки, а саме зразки букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 .

Прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 було винесено постанову про відібрання біологічних зразків для проведення судово-молекулярної експертизи, а саме: букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 , проте останній з захисником звернувся до СВ ВП № 1 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області із заявою, в якій висловив своє небажання щодо проведення відібрання біологічних зразків.

Без біологічних зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 неможливо провести судово-молекулярну експертизу, встановити особу, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, довести її вину. В разі вилучення біологічних зразків за ухвалою слідчого судді вони будуть належним чином долучені в якості речового доказу до матеріалів кримінального провадження, а висновок вищевкзаних експертиз може бути використаний як доказ в ході судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи, що для з`ясування питання про причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення потрібно провести порівняльне дослідження зразків букального епітелію ОСОБА_4 з біологічними слідами, залишеними на вилучених в ході досудового розслідування речах, котрі 24.04.2025 року добровільно видав підозрюваний ОСОБА_4 , й кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, не є таким, що розслідується у формі приватного обвинувачення, слідчий просить надати дозвіл на примусове відібрання зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 з метою проведення судово-молекулярної експертизи.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що прокурором не доведено необхідність проведення такої слідчої дії, як відібрання біологічних зразків, і необхідність проведення судово-молекулярної експертизи.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників процесу, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.245 КПК України У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Отже, після відмови особи добровільно надати біологічні зразки, лише тоді слідчий за погодженням прокурора може звернутися до слідчого судді, суду із клопотання про примусовий відбір зразків.

Разом з тим, слідчим до клопотання не надано матеріалів, які б підтверджували те, що з ОСОБА_4 проводилися вищезазначені процесуальні дії згідно з нормами КПК України, зокрема, не додано протоколу, який би мав бути складений при відібранні біологічних зразків від особи, в якому і мала бути зафіксована відмова особи, в даному випадку від добровільного надання біологічних зразків. А також до клопотання не додано постанову прокурора про відібрання у ОСОБА_4 біологічних зразків для проведення експертизи.

Крім того, аналіз змісту статті 245 КПК України свідчать, що підставою для примусового відібрання біологічних та інших зразків є призначення в рамках кримінального провадження відповідної судової експертизи.

Однак клопотання слідчого не містить відомостей про призначення у кримінальному провадженні № 12025041330000122 від 08.04.2025 судової експертизи, для проведення якої необхідне примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 .

Тому слідчий суддя позбавлений можливості оцінити потреби досудового розслідування з урахуванням балансу інтересів сторін кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що за умови не призначення у кримінальному провадженні відповідної судової експертизи застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як примусове відібрання біологічних зразків та відповідно втручання в права та свободи підозрюваного є невиправданим, оскільки суперечить завданням кримінального провадження, визначениму статті 2 КПК України, відповідно до яких жодна особа не повинна бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу і до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

У справах ««Яллох проти Німеччини», «Функе проти Франції», «J.B. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначав про недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі.

Зокрема у справі «Яллох проти Німеччини» судом зазначено, що хоча право не свідчити проти себе в першу чергу стосується права обвинуваченого зберігати мовчання на допиті та не бути примушеним до давання показань, ЄСПЛ вже надавав цьому принципу більш широкого значення, що охоплює випадки, коли йшлося про передачу органам влади фактичних доказів.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі 163/2245/17 Верховний Суд також зазначив, що «суд має перевірити, чи вживалися стороною обвинувачення інші заходи щодо отримання зразків у інший спосіб та чи було виправданим відібрання біологічних зразків примусовим шляхом; право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001). Викладені у цих справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків у примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції, однак у кожному разі має перевірятись правомірність отриманих доказів. Біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки».

Отже, коли біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України.

Звернувшись із клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного, слідчий послався на необхідність проведення експертизи з метою встановлення особи, що вчинила вказане кримінальне правопорушення, доведення вини підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення.

При цьому слідчий не обґрунтував неможливість доведення вказаних обставин на підставі інших доказів чи в інший спосіб. Відомостей про призначення відповідної судової експертизи клоптання взагалі не містить.

Отже, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права підозрюваного як примусове відібрання біологічних зразків.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 18, 160-166, 245, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1