Справа № 2-3057/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року        Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді -        Слюсар Л.П.

       при секретарі -        Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розівання шлюбу суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідвача про розірвання шлюбу, в позовній заяві i у судовому засіданні посилалася на те, що 11 вересня 1999 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З червня 2009 року між нею та відповідачем припинені шлюбні віносини i ведення спільного господарства. Причиною розпаду сім`ї - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Він не приділяв уваги позивачці, постійно виникали сварки. Повне непорозуміння один до одного, що спричинило втрату кохання та поваги. На сьогоднішній день сторони проживають окремо. Позивачка на даний час знаходить фактичних відносин з інщим чоловіком. Примирення не можливе. Після розірвання шлюбу син буде проживати з позивачкою. На його утримання відповідач надає допомогу в добровільному порядку. Спору про розділ майна не має. Просила шлюб розірвати.

Відповідач в судове засідання з`явився. Позовні вимоги визнав. Просив шлюб розірвати в зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Виходячи iз наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у paзi визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 11 вересня 1999 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 698, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом встановлено, що сторони з червня 1999 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе. Майновий спір відсутній. Спір про місце проживання дитини відсутній.

Причиною розпаду сім`ї є різні погляди на життя, побутові питання, питання виховання дитини, що послужило підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги, що i призвело у підсумку до остаточного розпаду сім`ї.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями стоpiн.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірвання шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім`я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу

України, ст.ст. 3, 7, 10, 11,15,57,88,130,174, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 вересня 1999 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 698, які мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстації шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Судя:                 Л.П. Слюсар