Справа № 204/11030/24

Провадження № 1-кп/204/614/25

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року                                                                               м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

       головуючого судді -                                                     ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання -                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чечелівського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12024041680000696 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27 листопада 2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до чотирьох років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2024 року приблизно о 16 годині 10 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , який знаходився поруч із будинком АДРЕСА_2 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазначала нападу, в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчиняла розбій та він визначив майно потерпілого ОСОБА_6 , як об`єкт свого злочинного посягання.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчиняла розбій, ОСОБА_3 прослідував за потерпілим ОСОБА_6 до під`їду будинку АДРЕСА_2 , та зайшов за потерпілим ОСОБА_6 до під`їзду вищевказаного будинку.

Після чого, перебуваючи у тамбурі під`їзду позаду потерпілого ОСОБА_6 , та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подолання можливого опору потерпілого ОСОБА_6 , наніс один удар кулаком руки в область скронево-тім`яної ділянки, після отриманого удару потерпілий ОСОБА_6 впав та втратив свідомість, прийшовши до тями потерпілий ОСОБА_6 намагався підвестись, однак ОСОБА_3 кулаками рук наніс потерпілому ОСОБА_6 ще два удари в область обличчя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім`яній ділянці по центру з переходом ліворуч.

ОСОБА_3 , розуміючи, що воля потерпілого до вчиненого можливого опору подавлена, попередньо застосувавши насильство, яке є небезпечним для здоров`я особи, яка зазначала нападу, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою наживи, витягнув із кишені потерпілого ОСОБА_6 та в подальшому заволодів чужим майном, що належить потерпілому, а саме: грошовими коштами в розмірі 300 грн. та мобільним телефоном Samsung моделі B5702 Edge Quad Band, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи становить 1166 грн. 75 коп.

Після цього, ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадено майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на 1466 грн. 75 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Суду надав показання про те, що він є раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 187 КК України. У вказаних провадженнях він визнавав свою провину, однак в даному випадку він не вчиняв вказаного кримінального правопорушення, а тому він й не визнає провину. 15 липня 2024 року приблизно на початку 17 години, знаходячись на перехресті вул. Академіка Янгеля та вул. Новокримська, він побачив громадянина похилого віку, який йшов із пляшкою пива та пакетом. Потерпілий йшов похитуючись, тобто був випивши. У нього одразу виникла думка забрати у потерпілого телефон, коли він сяде на лавку, оскільки потерпілий був у такому стані, що не чинив би опір та не зрозумів би, що трапилося. Він хотів викрасти телефон у потерпілого, коли той присяде на лавку, однак потерпілий не сів на лавку, а натомість пішов до під`їзду. Він послідував за ним. Підійшовши до під`їзду, потерпілий відкрив двері під`їзду та зайшов всередину, а він зайшов за ним. Зайшовши до під`їзду, він опинився у тамбурі, де висіли поштові скриньки та були сходинки. Потерпілий дуже повільно рухався та коли він дійшов до сходів, він дуже гучно та грізно крикнув «Швидше», після чого потерпілий перечепився та впав. При цьому вдарившись спочатку об залізяку, а потім об сходинки у зв`язку із чим втратив свідомість. Він нахилився до потерпілого та забрав у нього телефон, пляшку вибив із руки та перевірив кишені в сорочці потерпілого, після чого розвернувся та пішов геть. Він потерпілого не чіпав та не бив. Після того, як він забрав у потерпілого майно, він вийшов із під`їзду та прослідував до кінця двору, де на нього чекала свідок – ОСОБА_7 . Він віддав телефон, який забрав у потерпілого ОСОБА_8 та разом із нею поїхав до Придніпровську. Коли він у потерпілого забрав мобільний телефон та грошові кошти, то потерпілий знаходився без свідомості, оскільки він перед ним впав на бік. Він присів до потерпілого та витягнув у нього його майно. Він вважав, що потерпілий знаходиться без свідомості, оскільки у нього були закриті очі та він не рухався. Він не може сказати скільки часу потерпілий лежав без свідомості, оскільки це все відбувалось за секунди, однак він йшов звідти, а потерпілий залишився так лежати. Він підтверджує той факт, що на відеозаписах із камер відео спостереження під`їзду зображений саме він. Коли він побачив потерпілого, то той у правій руці тримав пляшку пива, а у лівій руці тримав телефон. Він не пам`ятає якою рукою потерпілий відчиняв під`їзд та звідки він дістав ключі. Мобільний телефон під час падіння потерпілого випав та лежав віддалено з боку від потерпілого. Грошові кошти у потерпілого були у нагрудній кишені сорочки. Грошей було 270 грн. Він не намагався надати допомогу потерпілому. Потерпілий одразу біля першої сходинки лежав, також там біля сходинок був й коврик. Потерпілого, він раніше не знав. Він не знає причину того, чому потерпілий вирішив його оговорити, оскільки з матеріалів кримінального провадження він дізнався, що потерпілий навіть заяву не хотів писати щодо цього випадку, однак на написанні заяви наполягала сусідка потерпілого. Після того, як сусідка потерпілого викликала йому швидку у зв`язку із тим, що не могла самостійно зупинити кровотечу потерпілому, викликали поліцію. Потерпілий його не бачив, а тому йому не зрозуміло, яким саме чином потерпілий міг впізнати його, скоріше за все на це його спонукали сусіди. Коли його затримали та везли до відділку поліції, то співробітник поліції, який у потерпілого приймав заяву говорив, що не потерпілий писав заяву, а його сусіди та вони самі підняли весь цей гамір. Він не знає причин, на підставі яких вони вирішили його оговорити. Потерпілий, коли він його побачив був одягнений у брюки світло сірого кольору та у світлій шведці. Він був одягнений у джинси, сіру футболку, куртку та кросівки. Мобільного телефону та ключів у нього із собою не було. Свідок ОСОБА_7 просила у нього мобільний телефон зателефонувати, однак у нього із собою не було телефону і тому він таким чином вийшов із ситуації. Він ні у кого із перехожих не просив мобільний телефон задля того, щоб зателефонувати. Біля будинку потерпілого знаходився магазин, відстань від магазину до під`їзду потерпілого становить два під`їзди. Біля першого під`їзду є лавка. Потерпілий мав намір біля першого під`їзду сісти на лавку, це він так на той момент вважав, однак потерпілий, підійшовши до лавки, поставив на неї пакет, який був у нього, щось понишпорив у ньому, взяв його знову та пішов далі. Мобільний телефон у потерпілого він побачив, коли той виходив із магазину, потерпілий тримав його у руці. Грошові кошти, які він вкрав у потерпілого, витратив на власні потреби. Телефон, про який йдеться у матеріалах кримінального провадження, є тим, який він вкрав у потерпілого.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних на стадії досудового розслідування та досліджених в ході судового розгляду доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду надав показання про те, що 18 липня в районі 16 години він вийшов до магазину задля того, щоб придбати пачку цигарок, пляшку води та 200 грам ковбаси. Підійшовши до ґанку будинку, дістав ключі, приклав до дверей, потім відчинились двері та він побачив когось за собою та сказав щоб проходили вперед, а вказаний чоловік штовхнув його у тамбур. Заштовхнувши його до тамбуру, він отримав чимось по голові, у зв`язку із чим впав, можливо він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то він лежав на полу, а обвинувачений лежав на ньому, він його намагався скинути та запитав: «Що ти робиш?». Він на нього поглянув, а обвинувачений його вдарив в обличчя та й все. Потім обвинувачений із нього зіскочив та побіг, а коли він піднявся то побачив, що капає кров. Він піднявся додому, хотів зайти до сусідки, однак вирішив не заходити, бо боявся її налякати. Зайшовши до себе в квартиру, почав зупиняти собі кров, однак кров не зупинялась. Потім все ж таки зайшов до сусідки, яка сказала викликати поліцію, яка в подальшому викликала швидку та його відвезли до лікарні, де обробили та забинтували рану на голові. Потім до нього приїжджали підписувати протокол. 18 число він пам`ятає точно, однак місяць, коли це трапилося не пам`ятає. Було точно, що він підійшов до будинку об 15 годині 55 хвилин. Він відчинив двері та тримав їх, а обвинуваченому, який стояв позаду нього, говорив щоб він йшов вперед, однак обвинувачений його штовхнув в тамбур та вдарив його по голові. Удар йому нанесли ззаду. Він думав, що саме зв`язкою ключів його вдарив обвинувачений, просто була зв`язка ключів. Обвинувачений наніс йому удар, коли він стояв, а потім наносив удари, коли намагався встати. Обвинувачений бив його кулаком в обличчя. Він був внизу, а обвинувачений сів на нього зверху. Після удару він перестав опиратись, а обвинувачений встав та пішов. В нього при собі в нагрудній кишені було гривень 300. 150 точно було. На його поясі в спеціальному контейнері був телефон, який обвинувачений також забрав. Він не пам`ятає, коли саме обвинувачений забрав у нього телефон. Він намагався обвинуваченого відштовхнути від себе. Напевно він хотів щоб обвинувачений залишив його у спокої, він не відчував, що обвинувачений в нього забрав телефон. Обвинувачений вкрав у нього все та й вискочив із під`їзду, напевно в той час він почав перевіряти, а там не було нічого. Пакет із продуктами лежав подалі від нього в передбаннику. Він не знає, як пакет із продуктами впав, однак його пакет обвинуваченому не був потрібен. Йому здається, що на якусь секунду після першого удару він втратив свідомість. Між тим, як він впав, та ударом в обличчя пройшов короткий проміжок часу. Втратив свідомість напевно на якісь секунди. Коли він прийшов до тями, то голова обвинуваченого була біля його голови, як він сідав біля нього не бачив. Він не бачив, як хтось забирав у нього його речі і не відчував цього. Шкода, яка була йому завдана становить 300 гривень та телефон, загалом шкода складає близько 600 грн. Він не готовий прийняти відшкодування шкоди від обвинуваченого. Його телефон знайшов свідок, а грошей ніхто не знайшов. Він не хоче нічого від обвинуваченого. Йому морально бридко мати справи із такими особами. Цивільний позов він не заявляв. Чохол від телефону залишився у нього, він не відчував, як у нього забирали майно. Можливо обвинувачений і нишпорив у нього по кишеням, однак він був у такому стані, що не пам`ятає. Він відчув поштовх у свою спину. Він не бачив обличчя особи, яка нанесла йому ззаду удар, також він не бачив й особу, яка підійшла до під`їзду. Він відчув, що хтось підійшов та пропонував пройти першим до під`їзду. Він бачив обличчя особи, яка його била. Його возили на впізнання і чітко він впізнав обвинуваченого за рижою щетиною. Працівники поліції йому нічого не підсказували. Була цвітаста майка-футболка, він в цій частині надавав покази слідчому, речі слідчому описував. Він все описав як було, що пам`ятав те й говорив. В нього пам`ять гарна. Через 4 місяці він впізнав, оскільки в нього відклалось це в пам`яті у зв`язку із екстренною ситуацією, оскільки він добре розгледів обличчя обвинуваченого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду надала показання про те, що це відбувалось в липні 2024 року, приблизно 17 чи 18 липня. Вона доглядає за потерпілим, як сусідка. В той день вона приготувала їсти та вирішила потерпілого пригостити, пішла йому дзвонити в двері, це було після 16 години. Потерпілий довго не відчиняв двері, відчинивши двері вона побачила, що потерпілий стояв в штанах, і у нього із голови текла кров. Потерпілий їй повідомив, що він заходив в підїзд, відчиняв двері та за ним підскочив мужичок. Він йому сказав, що пропусте, а той його заштовхнув до під`їзду. Той потерпілого штовхнув та він впав в предбанник на сходи та пандус, потерпілий впав та обвинувачений почав бити його. Обвинувачений забрав гроші та телефон. Крім цього, був пакет, де була ковбаса та сир. Потім вона почала надавати першу допомогу, намагатись зупинити кров. Вона викликала швидку, а потім поліцію. Коли трішки зупинила кров, приїхала швидка, пакет знайшла внизу, він також був в крові. В їх підїзді є домофонна система, а також електронна система із постійним відеоспостереженням. Камери відеоспостереження є та вони записують. В неї у сім`ї, у чоловіка є доступ до відеозаписів. Вони дивились відео з відеокамери та ввечері віднайшли вказане відео. На чоловіку, який напав на потерпілого, була світла футболка, джинси, кепка та темні окуляри. Це все відео є на сервері. Вона у потерпілого бачила телефон, кнопковий старого зразку. Телефон не був повернутий потерпілому. Потерпілий на даний час користується іншим телефоном. Особисто вона бачила потерпілого, коли той був побитим, однак при побитті вона не була присутня. Відеозапис вперше вона подивилася ввечорі того ж дня. Потерпілому через деякий час показували вказаний відеозапис. Потерпілий не то, щоб не хотів відкривати двері їй, а він просто не міг їх відкрити, оскільки в нього текла кров та він не міг прийти до тями.

Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 надала суду показання про те, що судова експертиза потерпілого проводилася в обласному бюро судово-медичної експертизи. При огляді у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження різного типу. Виявлені тілесні ушкодження не могли бути спричинені під час падіння із висоти власного зросту. Нею проводилась експертиза виключно тілесних ушкоджень потерпілого, експертне дослідження одягу потерпілого не проводилась. Судово-медичний експерт не проводить оцінку показань, оскільки це не входить до його компетенції. Тілесні ушкодження у вигляді садна вверху лівої кінцівки не відображає на собі характерні особливості та розмір травмуючого предмету або при ударі об такий, який діяв вказану анатомічну ділянку. З приводу тілесних ушкоджень, то вони не є характерними для спричинення внаслідок падіння із висоти власного зросту. Тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілого у вигляді забійної рани в скронево-тім`яній ділянці по центру із переходом ліворуч спричинені від механічної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який діяв в скронево-тім`яну ділянку голови. Вона не може сказати, який саме це був предмет.

Від допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , сторони по справі відмовились.

Окрім показань потерпілого, свідка та експерта вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 липня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_6 просив органи поліції вжити заходів до невідомого йому чоловіка, який 19 липня 2024 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні під`їзду № 2 багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , напав на нього і спричинив йому тілесні ушкодження та після цього заволодів його грошовими коштами у розмірі 300 грн. та його мобільним телефоном марки Samsung моделі B5702 із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 (а.к.п. 8);

-протоколом огляду місця події від 19 липня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 21 години 10 хвилин по 21 годину 35 хвилин, в присутності понятих, відповідно до якого місцем огляду є сходинковий майданчик біля вхідних дверей до під`їзду № 2 багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 . Так, на сходинковому майданчику та декількох сходинках виявлено плями речовини бурого кольору, з яких знято змиви. Також, речовину бурого кольору було виявлено поруч із ліфтом. Вподальшому на дверях ліфту були виявлені три сліди пальців рук, які було відкопійовано на три липкі стрічки (а.к.п. 10-13);

-довідкою, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня № 16» ДМР від 19 липня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_6 було встановлено діагноз «забійна рана теміні». Перелом кісток носу (а.к.п. 24-25);

-протоколом огляду від 21 липня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 18 години 45 хвилин по 19 годину 05 хвилин, в присутності понятих, за участю ОСОБА_11 , відповідно до якого предметом огляду є мобільний телефон чорного кольору, марки Samsung моделі B5702 Edge Quad Band. Мобільний телефон у справному стані без сім картки (а.к.п. 31-32);

-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 22 липня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 19 години 35 хвилин по 19 годину 50 хвилин, за участю ОСОБА_12 , відповідно до якого за допомогою комп`ютерної техніки, яка належить ОСББ було здійснено копіювання показань технічних засобів, що мають функції відеозапису за період з 08 години 50 хвилин по 09 годину 15 хвилин 19 липня 2024 року (а.к.п. 37-38);

-диском з відеозаписом від 19 липня 2024 року. При відкритті диску на ньому наявні два відеофайли. Так, із відеофайлу під № video2024-12-02at09/44/12(1) вбачається, що 19 липня 2024 року о 16:10:21 годині до під`їзду підходить потерпілий ОСОБА_6 , тримаючи в руках пакет із продуктами. В цей час по вулиці йдуть разом жінка, яка одягнена у білий одяг, та чоловік, який одягнений у джинси синього кольору, білу футболку, окуляри та кепку. Жінка продовжує йти далі, а чоловік зупиняється на доріжці та чекає. В цей час потерпілий ОСОБА_6 відчиняє вхідні двері до під`їзду буднику, після того, як він їх відчинив, чоловік, який стояв та чекав, розпочинає йти до потерпілого, тим самим підходе до нього ззаду. Потерпілий ОСОБА_6 , відчинивши двері під`їзду, показує чоловіку, щоб він проходив вперед, однак чоловік пропускає вперед потерпілого, при цьому притримує вхідні двері до під`їзду. Із дослідженого відеофайлу під № video2024-12-02at09/44/12, вбачається, що 19 липня 2024 року о 16:12:06 годині із під`їзду будинку виходить чоловік, який одягнений у кепку синього кольору із плямами жовтого та білого кольору, на вказаному відеозаписі також вбачається частково напис, який зображений на кепці, а саме літери «LN», в окулярах чорного кольору, який одягнутий в білу футболку, на якій ззаду маються три чорні полоси, а також джинси синього кольору, ремінь чорного кольору та капці. Вказаний чоловік, вийшовши із під`їзду будинку, швидко йде від під`їзду та повертає вправо (а.к.п. 41);

-протоколом отримання біологічних зразків для експертизи від 06 серпня 2024 року, відповідно до якого було здійснено відібрання біологічних зразків – експериментальних зразків слідів рук у ОСОБА_3 (а.к.п. 43);

-протоколом огляду предмету від 06 серпня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 17 години 10 хвилин до 17 години 28 хвилин, за участю ОСОБА_3 , в присутності понятих, відповідно до якого місцем огляду є приміщення службового кабінету № 46, розташованого на 3-му поверсі трьохповерхової адміністративної будівлі відділення поліції № 6 ДРУП. В присутності двох понятих ОСОБА_3 добровільно видав кепку синього кольору з написом «LND» з принтом у вигляді плям білого, зеленого та жовтого кольору (а.к.п. 45-46);

-висновком експерта № 2435е від 12 серпня 2024 року, відповідно до якого за даними наданої медичної документації та при огляді у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім?яній ділянці по центру з переходом ліворуч; садна на задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині ближче до ліктьового суглобу. Тілесне ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім?яній ділянці по центру з переходом ліворуч, спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в скронево-тім?яну ділянку голови. Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: садна лівої верхньої кінцівки не відображає на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким було нанесено, можливо лише вказати, що воно спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) у вищевказану анатомічну ділянку. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до звернення за медичною допомогою в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР», тобто в термін, на який вказує обстежений та вказано слідчим у постанові. За своїм характером виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім?яній ділянці по центру з переходом ліворуч - відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричиняє короткочасний розлад здоров?я, тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Тілесні ушкодження у вигляді: садна лівої верхньої кінцівки – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січея 1995 року № 6. За даними наданої медичної документації у нього під запитанням був клінічно встановлений діагноз: «перелом кісток носу», однак вищевказаний діагноз об?єктивно не підтверджений, тому судово-медичній оцінці не підлягає, підставі пункту 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій. Виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв?язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Тілесне ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім?яній ділянці по центру з переходом ліворуч, спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в скронево-тім?яну ділянку голови. Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: садна лівої верхньої кінцівки не відображає на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким було нанесено, можливо лише вказати, що воно спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) у вищевказану анатомічну ділянку. Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках доступних для нанесення власною рукою. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, оскільки останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Враховуючи характер та локалізацію всіх виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони не є характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту (а.к.п. 56-58);

-протоколом проведення слідчого експеременту від 08 серпня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 19 години 10 хвилин по 19 годину 20 хвилин, за участю потерпілого ОСОБА_6 , в присутності понятих, відповідно до якого ОСОБА_6 відтворив події, які відбувались та удари, які були нанесені йому невідомим чоловіком (а.к.п. 64-68);

-протоколом огляду предмету від 08 серпня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 19 годину 28 хвилин по 19 годину 43 хвилин, в присутності понятих, за участі ОСОБА_6 , відповідно до якого потерпілому ОСОБА_6 було пред`явлено для впізнання мобільний телефон. Так, ОСОБА_6 впізнав мобільний телефон за ушкодженнями, а саме: розбитим екраном, роздутій акумуляторній батареї, наявності двох слотів для сім-карток. Крім цього, зазначив, що всі номера телефонів, які наявні в даному мобільному телефоні, він записував самостійно та вони є контактами його друзів та знайомих (а.к.п. 69-74);

-висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 12 серпня 2024 року № 3929/24, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону Samsung моделі B5702 Edge Quad Band, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 19 липня 2024 року становить 1166 грн. 75 коп., за умови, що станом на досліджувану дату об`єкт дослідження мав якісні товарні характеристики (а.к.п. 81-85);

-висновком експерта № СЕ-19/104-24/32759-Д від 14 серпня 2024 року, відповідно до якого три сліди пальців рук розмірами 29х20 мм, 32х21 мм та 24х17 мм, відкопійовані на липких стрічках розмірами 38х30 мм, 38х30 мм та 30х26 мм, вилучені 19 липня 2024 року під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , з поверхні металевих вхідних дверей до під`їзду багатоповерхового будинку, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Три сліди пальців рук розмірами 29х20 мм, 32х21 мм та 24х17 мм, відкопійовані на липких стрічках розмірами 38х30 мм, 38х30 мм та 30х26 мм, залишені відповідно великим пальцем правої руки, великим пальцем лівої руки та вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 91-97);

-протоколом отримання зразків для експертизи від 14 серпня 2024 року, проведеного у проміжок часу з 13 години 10 хвилин по 13 годину 15 хвилин, відповідно до якого було відібрано у потерпілого ОСОБА_6 зразки крові (а.к.п. 105);

-висновком експерта № 1454/2245-БД від 18 вересня 2024 року, відповідно до якого при дослідженні зразка крові потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. На наданих на дослідження марлевих тампонах зі змивами (об`єкти №№ 1,2) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні крові в слідах об`єктів №№ 1, 2 виявлений антиген В, що не виключає можливості походження крові у зазначених об`єктах від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи оримані результати дослідження та групову належність крові потерпілого ОСОБА_6 , а саме те, що в слідах крові об`єктів №№ 1,2 виявлений антиген В, який є групо специфічним антигеном його крові, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові потерпілого (а.к.п. 111-114);

-протоколом проведення слідчого експеременту від 12 листопада 2024 року, проведеного у проміжок часу з 15 години 15 хвилин по 15 годину 20 хвилин, в присутності понятих, за участі ОСОБА_3 , відповідно до якого, було проведено слідчий експеремент з метою перевірки і уточнення показань підозрюваного ОСОБА_3 . Усі присутні зібралися поруч із буд. 7 по вул. Академіка Янгеля у м. Дніпро з метою відтворення обставин події, яка трапилася 19 липня 2024 року приблизно о 16 годині 10 хвилин. Після чого, ОСОБА_3 було запропоновано викласти обставини того дня та відтворити їх, на що останній погодився та пояснив, що 19 липня 2024 року у вказаний час він рухався по вул. Новокримська в бік вул. Академіка Янгеля разом із жінкою. Проходячи біля магазину «Beer», який знаходиться в буд. 7 по вул. Академіка Янгеля, він побачив, як звідти виходить чоловік похилого віку та хитається і в руках тримає мобільний телефон. Гадаючи, що він дуже сильно п`яний, він скоро втомиться, присяде десь та засне, а він викраде мобільний телефон. Однак, даний чоловік, пройшовши до другого під`їзду вищевказаного будинку почав туди заходити, коли підозрюваний це побачив, він вирішив діяти та зайшов слідом за потерпілим та не дочікуючись поки потерпілий вийде з тамбуру штовхнув його у спину та останній впав на сходовий майданчик, та під час падіння вдарився об підлогу. Коли потерпілий лежав на підлозі, підозрюваний підійшов та забрав у нього з руки мобільний телефон, а з кишені витягнув грошові кошти, після чого покинув приміщення під`їзду (а.к.п. 196-198);

-диском із відеозаписом проведення слідчого експеременту від 12 листопада 2024 року. При відкритті диску на ньому міститься відеозапис під № 00009. Із вказаного відеозапису вбачається, що під час вказаної слідчої дії були присутні: поняті, захисник та підозрюваний. Слідчим було запропоновано ОСОБА_3 відтворити обставини, які відбувались 19 липня 2024 року на, що ОСОБА_3 погодився та повідомив наступне. 19 липня 2024 року прогулюючись по вул. Новокримська, він побачив чоловіка похилого віку, який виходив із магазину «Beer», який на його погляд перебував у стані алкогольного сп`яніння та який в руках тримав мобільний телефон, у зв`язку із чим ОСОБА_3 вважав, що чоловік присяде на лавку, задрімає, а він в цей час забере у нього телефон. Із даною ціллю ОСОБА_3 й пішов за потерпілим до другого під`їзду. При цьому, ОСОБА_3 показав учасникам слідчої дії напрямок руху потерпілого. Коли підійшли до другого під`їзду, не трапилося того на, що ОСОБА_3 розраховував, а саме потерпілий відчинив двері під`їзду і зайшов до нього, він в свою чергу прослідував за потерпілим. Будучи на сходинках, не дочекавшись наступних дій потерпілого, він штовхнув потерпілого, який вдарився об стінку та впав на сходинки. При цьому, ОСОБА_3 пояснив, що потерпілий тримався за поручень, а він потерпілого штовхнув у спину, після чого потерпілий вдарився плечем об стінку, потім об залізяку, об сходинки та після чого знепритомнів. ОСОБА_3 повідомив, що після цього, він схопив телефон потерпілого, гроші із нагрудної кишені рубашки потерпілого. Мобільний телефон потерпілого, випав із рук потерпілого коли той падав. Після цього, ОСОБА_3 повідомив про те, що він вийшов із під`їзду та пішов у бік вул. Янгеля. Щодо грошових коштів, які він вкрав у потерпілого, ОСОБА_3 повідомив, що витратив їх на проїзд та продукти. Викрадений у потерпілого мобільний телефон, ОСОБА_3 віддав подружці (а.к.п. 201);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12 листопада 2024 року, в присутності понятих, за участі потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що впізнав особу під № 3, як особу, який 19 липня 2024 року приблизно о 16 годині 10 хвилин перебуваючи у приміщенні 2 підїзду багатоповерхового будинку № 7 по вул. Академіка Янгеля у м. Дніпро здійснив на нього напад та спричинив йому тілесні ушкодження, заволодів його грошовими коштами та мобільним телефоном. Впізнав особу за зростом 170 см., худою тілобудовою, коротким волоссям, та іншими ознаками зовнішності, а саме: формою носа, голови та обличчя. Під № 3 був розміщений ОСОБА_3 (а.к.п. 202-205).

Оцінюючі зібрані та перевірені судом докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази є належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодними іншими доказами, наданими сторонами кримінального провадження.

Подія інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення мала місце, а його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в повній мірі знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Оцінивши доводи сторони захисту наведені в судових дебатах, суд зазначає наступне.

Що стосується посилання сторони захисту, що така слідча дія, як пред`явлення особи для впізнання була проведена з порушенням ст. 228 КПК України, оскільки статисти, яких було запрошено для проведення слідчої дії мали різний вік (різниця між якими становила більше ніж 10 років), також усі статисти були вищими ніж ОСОБА_3 , що у свою чергу відокремлювало обвинуваченого від інших статистів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Згідно з ч. 2 ст. 228 КПК України особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред`явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред`являються.

У частині 3 цієї статті визначено, що особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Так, з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12 листопада 2024 року вбачається, що перед пред`явленням особи для впізнання потерпілий ОСОБА_6 на запитання слідчого зазначив, що зможе впізнати чоловіка, який 19 листопада 2024 року приблизно о 16 годині 10 хвилин перебуваючи у приміщенні 2 під`їзду багатоповерхового будинку № 7 по вул. Академіка Янгеля у м. Дніпро здійснив на нього напад та спричинивши йому тілесні ушкодження, заволодів його грошовими коштами та мобільним телефоном. У ході проведення впізнання ОСОБА_6 впізнав особу, який знаходився під № 3, впізнав особу за зростом, який приблизно складає 170 м., худою тілобудовою, коротким волоссям, іншими ознаками зовнішності, а саме: формою носа, голови та обличчя. Вказаний протокол підписаний потерпілим, понятими, а також захисником та обвинуваченим ОСОБА_3 . Жодних заперечень щодо вказаного протоколу не надходило.

Слід також зазначити, що всі статисти, які були пред`явлені під час проведення слідчої дії потерпілому ОСОБА_6 , між собою є схожими, їх зріст майже однаковий, а різниця є незначною. Крім цього, слід зазначити, що потерпілий ОСОБА_6 бачив особу, яка на нього напала в обличчя, оскільки останній нависав над ним під час нанесення ударів потерпілому. При цьому, сам обвинувачений не заперечував факт вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав ставити під сумнів належність та допустимість вказаного протоколу, як доказу у справі, а тому зазначені доводи сторони захисту не можуть бути взяті до уваги.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість протоколу проведення слідчого експеременту від 12 листопада 2024 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Сторона захисту зазначала про недопустимість протоколу проведення слідчого експеременту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній під час проведення такої слідчої дії перебував у кайданках, попереду нього йшов конвоїр, а двері під`їзду вже були відкритими, та там стояв оперативний співробітник, окрім цього слідчий сказав ОСОБА_3 показати, як все відбувалось, тобто дав вказівку, а не запропонував добровільно розповісти та показати, як все відбувалось.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, висловленого в постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070км19), приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

Так, під час проведення слідчого експеременту слідчий не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експеременту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у ч.ч. 1, 4 ст. 95 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий експеремент за участі обвинуваченого ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 240 КПК України.

Посилання ж захисника на те, що під час проведення слідчого експеременту ОСОБА_3 був у кайданках, не може бути судом взято до уваги, як на підставу здійснення тиску на останнього, оскільки ОСОБА_3 на час проведення такої слідчої дії був затриманим та з метою запобігання можливому ризику втечі до останнього були застосовані кайданки, які жодним чином не могли вплинути на добровільність відтворення подій обвинуваченим.

Протокол за результатами проведення цієї слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 підписав без жодних зауважень, заяви та клопотання від нього не надходили.

Під час вказаної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 відтворив обставини події та свої дії під час вчинення кримінального правопорушення, які повністю узгоджуються з дослідженими під час судового розгляду доказами.

Крім цього, слід взяти до уваги, що під час проведення вказаної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 був забезпечений захисником, який в свою чергу також жодних заперечень під час проведення такої слідчої дії не подавав, а сумлінно виконував свої обов`язки.

Таким чином, враховуючи процесуальне призначення і мету проведення слідчого експеременту, заперечення обвинуваченим певних відомостей, які слідчий перевіряв під час такої слідчої дії, не може свідчити про недопустимість, як доказу результатів проведення такого слідчого експеременту, та така дія підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Також, слід зазначити, що посилання сторони захисту на здійснення тиску на обвинуваченого ОСОБА_3 під час слідчого експеременту є безпідставними та фактично викликані суто бажанням заперечити відомості, які були встановлені на етапі досудового розслідування кримінального провадження.

Суд відкидає доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо ненанесення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, оскільки вказане спростовується як показами потерпілого, так і дослідженим під час судового розгляду висновком експерта № 2435е від 12 серпня 2024 року, відповідно до якого тілесне ушкодження у вигляді: забійної рани в скронево-тім?яній ділянці по центру з переходом ліворуч, спричинено від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в скронево-тім?яну ділянку голови. Окрім цього, вказане підтверджується й показами допитаної в судовому засіданні експерта ОСОБА_10 , яка суду надала покази про те, що тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілого у вигляді забійної рани в скронево-тім`яній ділянці по центру із переходом ліворуч спричинені від механічної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який діяв в скронево-тім`яну ділянку голови.

Також, судом не можуть бути взятими до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 із приводу того, що тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6 були отримані внаслідок самостійного падіння, оскільки вказане спростовується дослідженим під час судового засідання висновком експерта № 2435е від 12 серпня 2024 року, а також показами допитаної під час судового розгляду судового експерта ОСОБА_10 , яка в свою чергу показала про те, що при огляді у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження різного типу. Виявлені тілесні ушкодження не могли бути спричинені під час падіння із висоти власного зросту. Вказані тілесні ушкодження не є характерними для спричинення внаслідок падіння із висоти власного зросту.

Крім цього, судом не береться до уваги посилання обвинуваченого ОСОБА_3 , як на підставу не притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України той факт, що потерпілий ОСОБА_6 не хотів подавати заяву щодо вчиненого кримінального правопорушення відносно нього, оскільки вказане жодним чином не впливає на наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Слід також звернути увагу й на той факт, що зазначене кримінальне правопорушення не відноситься до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.

Судом сприймаються покази потерпілого ОСОБА_6 як правдиві, оскільки вони були чіткими та послідовними із початку досудового розслідування та протягом судового розгляду, а також як суд вже зазначав раніше, узгоджуються з іншими доказами, які були досліджені під час судового розгляду. Незначні розбіжності в його показаннях, суд відносить до особливості пам`яті потерпілого з урахуванням його віку, стресової для психіки ситуації під час події кримінального правопорушення, отримання тілесних ушкоджень зі втратою свідомості.

З огляду на викладене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 , 19 липня 2024 року здійснив напад на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчиняла розбій, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого в умовах воєнного стану, особою, яка раніше вчиняла розбій, вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, раніше судимого за вчинення аналогічного кримінального правопорушення протии власності, відбував реальний термін ув`язнення, однак після звільнення належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення проти власності, не працевлаштованого, на утриманні нікого не маючого, його стан здоров`я, не перебуваючого на обліку лікарів нарколога та психіатра, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Позитивна характеристика обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була надана релігійною організацію «Релігійна громада «Українська християнська церква «Нове покоління» приймається судом до уваги, однак жодним чином не нівелює факту вчинення кримінального правопорушення та наслідків, які настали внаслідок вчинення такого протиправного діяння та враховується при призначенні покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визначає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання №7 від 24 жовтня 2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Призначення покарання повинно відповідати позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах Бакланов проти Росії від 09 червня 2015 року та Фрізен проти Росії від 24 березня 2015 року, в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. У рішенні по справі Ізмайлов проти Росії від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

Враховуючи особу ОСОБА_3 , конкретні обставини кримінального провадження, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючих покарання обставин, відсутність каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі, з врахуванням й терміну покарання, яке призначалося судом за раніше вчинене кримінальне правопорушення та було відбуте обвинуваченим та не змогло досягти основної мети – виправлення обвинуваченого, а тому ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обстави, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню в строк відбування покарання з дотриманням правил ст. 72 КК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави, витрати пов`язані з проведенням судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження № СЕ-19/104-24/32759-Д від 14 серпня 2024 року, згідно наданої довідки.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь судового експерта ОСОБА_13 витрати на проведення по справі судово-товарознавчої експертизи № 3929/24 від 12 серпня 2024 року, згідно наданого звіту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 09 (дев`яти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з 05 листопада 2024 року по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження № СЕ-19/104-24/32759-Д від 14 серпня 2024 року, у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_13 (свідоцтво № 1886 від 09 червня 2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, бульвар Незалежності, буд. 18 «б» оф. 22, м. Бровари, Київська область, 07400, р/р КБ «ПриватБанк» 4149629354888760) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3929/24 від 12 серпня 2024 року у сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Речові докази: 

- мобільний телефон марки Samsung моделі B5702 Edge Quad Band, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , – залишити ОСОБА_6 ;

- куртку синього кольору із написами «LND», яку передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 4438, - повернути ОСОБА_3 ;

- слід пальця руки розмірами 16*24 мм та дактилоскопічну карту на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 4437, - знищити;

- два змиви речовини бурого кольору та зразки крові потерпілого ОСОБА_6 , які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 4448, - знищити;

- DVD-R диск, з відеозаписом від 12 листопада 2024 року проведення слідчого експеременту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження  мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя                                                                                           ОСОБА_1