Справа № 308/6643/25

1-кс/308/2835/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025071030000815, відомості про яке 24.04.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025071030000815, відомості про яке 24.04.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що під час досудового розслідування з`ясовано, що 23.04.2025 року у період з 09:35 до 11:00 години, під час перебування на площі Шандора Петефі в м. Ужгород, виявив факт втрати мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro Мах» ІМЕІ: НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 128 ГБ у кольорі «Purple» за невідомих обставин. Втрату з власної необережності не виключає.

В ході огляду 02.05.2025 місця події, за адресою: м. Ужгород, вул. Карпатської України 10 А, за добровільною згодою гр. ОСОБА_4 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone» 14 Pro Max 6/128 ГБ вбудованої пам`яті, який упаковано у спец пакет НПУ CRI 1128265.

Відповідно до постанови слідчого СВ Ужгородського РУП від 02.05.2025 вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному проводженні, оскільки воно може містити сліди кримінального правопорушення, здійснення ним протиправної діяльності, пов`язаної зі крадіжкою чужого майна під час дії воєнного стану, та іншу необхідну інформацію для проведення подальшого досудового розслідування та встановлення об`єктивних обставин кримінального провадження.

Слідчий вказує, що виникла необхідність застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно - на мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Мах» ІМЕІ: НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 6/128 ГБ у кольорі «Purple», з метою проведення слідчих дій, а саме проведення експертиз та ряду інших слідчих дій.

На підставі наведеного просить з метою збереження речових доказів накласти арешт на мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Мах» ІМЕІ: НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 6/128 ГБ у кольорі «Purple», що вилучені в ході проведення, огляду 02.05.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому подано клопотання, згідно з якого слідчий просить розгляд клопотання про арешт майна провести без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025071030000815, відомості про яке 24.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з протоколом огляду від 02.05.2025, під час проведення огляду в адміністративній будівлі Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області гр. ОСОБА_4 добровільно видала мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Мах» ІМЕІ: НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 6/128 ГБ у кольорі «Purple»,

Постановою слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 від 02.05.2025 вищевказані вилучені речі – визнано речовими у даному кримінальному провадженні.

До матеріалів клопотання також подано: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 23.04.2025, протокол допиту потерпілого від 24.04.2025, письмові пояснення, заяву ОСОБА_4 від 02.05.2025.

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Враховуючи викладене, подані докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту – збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025071030000815, відомості про яке 24.04.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 02.05.2025 року в ході проведення огляду місця події, у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro Мах» ІМЕІ: НОМЕР_1 , об`ємом пам`яті 6/128 ГБ у кольорі «Purple».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області                                                                                 ОСОБА_1