Справа №: 486/841/25 Провадження № 2/486/793/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року                                                         м. Південноукраїнськ

Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Дана цивільна справа зареєстрована в Південноукраїнському міському суді Миколаївської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Савіну О.І.

Під час ознайомлення із справою суддею було встановлено, що стороною у даній справі позивачем є ОСОБА_1 , яка станом на сьогоднішній день є присяжною Південноукраїнського міського суду Миколаївської області, а тому з метою нівелювання будь-яких претензій з боку учасників справи та незалежного спостерігача, відносно упередженості головуючого у справі, суддя вважає за необхідне заявити собі самовідвід.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя приходить висновку про його обґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно ч.ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, п. 53) правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 року, п. 45).

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинні брати самовідвід. Суддя повинен бути вільним не тільки від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але й вільними від цього в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків».

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Згідно з ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону, в тому числі розглядають і вирішують судові справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, включена до списку присяжних, зобов`язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Згідно з ч. 4 ст. 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» увільнення від виконання обов`язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Відтак, присяжний під час здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур, користується всіма правами судді і йому відповідно може бути заявлений відвід (самовідвід) з підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, якою визначено підстави для відводу судді.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 року, завданням суду є те, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, в своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті, суддя заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві повинен дотримуватись норм викладених в Кодексі професійної етики судді, стаття 2 якого, передбачає, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частинами 1, 9 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

На підставі викладеного, з метою зняття у сторін та у незалежного спостерігача будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді Савіна О.І., забезпечення сторонам у справі права особи на справедливий суд, запобігання в подальшому будь-яких нарікань на необ`єктивність та упередженість головуючого у справі та звинувачення його в заінтересованості в результаті розгляду справи, вважаю доцільним заявити собі самовідвід, як головуючому у справі, що гарантує уникненню будь-яких сумнів в об`єктивності судді з боку сторін у справі.  

Керуючись ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 36, 39, 40, 258-261, 352-353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заявити самовідвід в розгляді цивільної справи №486/841/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Вищезазначену цивільну справу передати до канцелярії Південноукраїнського міського суду Миколаївської області для визначення іншого судді у розгляді справи, у порядку ч. 3 ст. 14, ст. 33 ЦПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. 

Суддя Південноукраїнського

міського суду                                                                         О.І. Савін