Справа №: 486/636/25 Провадження № 2/486/700/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

12 травня 2025 року                                                        м. Південноукраїнськ

Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лейбіченко Світлана Василівна, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лейбіченко С.В., ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 24.04.2025 зазначену позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків з підстав незазначення усіх спадкоємців після смерті ОСОБА_3 . Так, позивач, додавши до позовної заяви докази того, що на час смерті ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , його процесуальний статус в позові не визначив, також позивач будучи спадкоємцем другої черги права на спадкування за законом, не зазначив чи мала сестра інших, крім її чоловіка, спадкоємців першої черги права спадкування за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Окрім того, позивачем не було долучено до позову доказів звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а також не надано доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину. До позовної заяви не додано постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини, а додана до позовної заяви довідка приватного нотаріуса про роз`яснення ОСОБА_6 з питань оформлення спадщини від 01.04.2025 не є належним доказом відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Також судом було роз`яснено, що на час звернення позивача до суду змінено найменування юридичної особи «Южноукраїнська міська рада Миколаївської області» на «Південноукраїнська міська рада». 14.11.2024 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна найменування юридичної особи. Таким чином, з 14.11.2024 Південноукраїнська міська рада стала правонаступником усіх прав і обов`язків Южноукраїнської міської ради Миколаївської області. В свою чергу, не було змінено назву територіальної громади, а тому назва залишилася старою - Южноукраїнська міська територіальна громада.

09.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву в новій редакції з урахуванням перейменування Південноукраїнської міської ради та клопотання про витребування доказів, які становлять нотаріальну таємницю, а саме відомостей щодо заведення спадкової справи, осіб, які звернулися із заявами про прийняття або відмову у прийнятті спадщини, наявності чи відсутності посвідченого заповіту після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві про усунення недоліків представник позивача обгрунтовує коло визначених відповідачів у справі тим, що чоловік та батько померлої не приймали спадщину, а отже не є відповідачами у справі. Щодо відсутності постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії посилається на те, що нотаріусом не було прийнято заяву про прийняття спадщини у зв`язку з пропуском строку та відсутністю заведеної спадкової справи.

Дослідивши надану заяву, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали від 24.04.2025 в порушення вимог ЦПК України не виконані, а саме не зазначені усі спадкоємці після смерті ОСОБА_3 , не додано доказів звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину (постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини).

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження, позивачем не усунуто зазначені в ухвалі суду недоліки, фактично не виконано судове рішення, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 297, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лейбіченко Світлана Василівна, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вважати неподаною і повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                                                           О.О. Волощук