справа №2-7615/07
РІШЕННЯ
іменем України
13 серпня 2007 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Скотаря А.Ю.
при секретарі Котулі Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій зазначила що 19.04.1996 у Київському відділі РАГС м. Харкова між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що є актовий запис № 185. 20.02.2007 шлюб між ними розірвано Московським відділом РАЦС Харківського міського управління юстиції, про що є актовий запис № 132.
Після розірвання шлюбу донька проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає та відмовляється від утримання доньки.
В судове засідання позивачка з'явилася, наполягала на задоволенні її позовних вимог та просила суд призначити стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень на місяць. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, та заявив, що офіційно не працює, постійного заробітку не має, має нерегулярний, мінливий дохід, в зв'язку з чим згоден сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень на місяць. Судові витрати по справі бере на себе.
Вислухавши думку позивачки, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 11.07.1998 міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Як вказує позивачка на її утриманні знаходиться донька ОСОБА_3, 1998 р.н., про що свідчить і довідка, видана КП «Жилкомсервіс» Московської філії, дільниця № 36.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Суд, вивчивши матеріальний стан відповідача, відомості про його стан здоров'я, відомості про відсутність в нього інших осіб на утримання яких він
2
сплачує аліменти, приходить до висновку про можливість стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 350 гривень на користь позивача. Крім того, відповідач не надав жодних доказів, які б могли свідчити про те, що є перешкоди в утриманні дитини.
На підставі ст. ст. 180, 182, 184 СК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 209, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Єлець, Ліпецької області, не працюючого, який мешкає АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень на місяць з 10 липня 2007 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 грн. /п'ятдесят одна грн./ на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30\ тридцять \ гривен.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в термін 20 днів апеляційну скаргу з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.