Справа № 2-2429-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 серпня  2011 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі :

головуючого судді                      Іванова О.Г.,

при секретарі                             Сорока Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, придбаного у шлюбі, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, вказавши, що  з 09 березня 1985 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 09 березня 1985 року серія ІV-НО № 397299.  

У період шлюбу вони придбали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка була придбана на ім'я позивачки згідно договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3А, реєстраційний номер № д-905 від 10 листопада  2005 року, а також накопичили грошову суму у розмирі 80000,00 гривень.

У бюро технічної інвентаризації м. Донецька квартира зареєстрована на її ім’я ОСОБА_1

Разом з відповідачем провели ремонт цієї квартири та разом там мешкали. Інвентаризаційна вартість вищевказаної квартири на теперішній час складає 78352,00 гривень.

Вважає за необхідним звернутися до суду з позовом про розподіл майна придбаного у шлюбі, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, однак у натурі віна ні розподіляється, так як у неї є тільки один вхід. Виходячи з цього, запропонувала Відповідачу добровільно поділити спільне майно, придбане у шлюбі, виділивши їй вищезазначену квартиру, а відповідачу  - грошову суму у розмирі 80000,00 гривень, однак останній відмовився.

          При розподілі майна позивачка просить визнати за нею право власності на 4-х кімнатну квартиру загальною площею 280,2 кв.м., в тому числі житловою площею 95,6 кв.м. з сходовими клітками площею 59,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та виділити Відповідачу –ОСОБА_2 грошову суму у розмирі 80000,00 гривень.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законному порядку, однак надала до суду заяву, згідно якої вбачається, що позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували у юридичному шлюбі з 09 березня 1985 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 09 березня 1985 року серія ІV-НО № 397299 (а.с. 7).

Згідно з договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3А, реєстраційний номер № д-905 від 10 листопада  2005 року ОСОБА_1 придбала у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Згідно технічного паспорту на квартиру у житловому будинку, складеного 08.05.2009 року КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, слідує, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 280,2 кв.м., в тому числі житловою площею 95,6 кв.м. з сходовими клітками площею 59,4 кв.м належить ОСОБА_1 на основі права приватної власності (а.с. 12-14).

Виходячи з вищевказаного суд приходить до висновку, що під час шлюбу подружжя придбало вищевказане майно, яке є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, яке придбано у період шлюбу, належить подружжю на праві загальної сумісної власності.

Згідно зі ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

          У зв’язку з чим суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 і провести розподіл майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. При розподілі сумісного майна подружжя, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на самочинно переобладнану 4-х кімнатну квартиру загальною площею 280,2 кв.м., в тому числі житловою площею 95,6 кв.м. з сходовими клітками площею 59,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також виділити відповідачу грошову суму у розмирі 80000,00 гривень.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 60, 63, 70,71 СК України, ст. ст. 328, 331, 376 ЦК України ст. ст. 10, 60, 212-215  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Провести розподіл майна, що є об’єктом права сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2.   

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно переобладнану 4-х кімнатну квартиру загальною площею 280,2 кв.м., в тому числі житловою площею 95,6 кв.м. зі сходовими клітками площею 59,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Виділити ОСОБА_2 грошову суму у розмирі 80000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кіровського районного суд м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :