Справа № 2-а/2506/20158/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.12.2011 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор’єва Р.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
16.1.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі меншому ніж встановлено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання відповідача здійснити нарахування цієї допомоги в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Ухвалою судді від 18.11.2011 року відкрито скорочене провадження у справі і запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
На адресу суду надійшли заперечення відповідача проти позову. Їх суть полягає в тому, що здійснюючи нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 ріці відповідач керувався положеннями Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою особам віднесеним до 1 категорії 3 групи інвалідності встановлено виплату допомоги на оздоровлення в розмірі 90 грн. Вважає свої дії правомірними, у зв’язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку у відповідача як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія І), інвалід ІІІ групи.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту –Закон) він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги, яка здійснюється органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Розпорядженням відповідача від 26.07.2011 року, позивачу призначено виплату вказаної допомоги за 2010 рік в розмірі 90 грн., яка була профінансована 12.07.2011 року.
Таким чином, розмір нарахованої і виплаченої позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік є значно меншим ніж встановлений статтею 48 Закону.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон, який має вищу юридичну силу.
Одночасно суд не приймає до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено розміри соціальних виплат в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, у зв’язку з тим, що позивачем пред’явлено вимоги до відповідача за 2010 рік та Кабінетом Міністрів України така постанова у 2011 році не приймалася.
За викладених обставин заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158 –163, 1832, 256 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі меншому ніж встановлено частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, за відрахуванням раніше виплаченої суми.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя: