Справа № 2-а/2506/19580/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.11.2011 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор’єва Р.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
18.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення йому у 2011 році щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі меншому ніж встановлено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов’язання відповідача здійснити нарахування цієї допомоги в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Ухвалою судді від 19.10.2011 року відкрито скорочене провадження у справі і запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
На адресу суду надійшли заперечення відповідача проти позову. Їх суть полягає в тому, що здійснюючи нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 ріці відповідач керувався положеннями Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою евакуйованим із зони відчуження у 1986 році встановлено виплату допомоги на оздоровлення в розмірі 75 грн. Вважає свої дії правомірними, у зв’язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку у відповідача як евакуйований із зони відчуження у 1986 році (категорія ІІ).
Відповідно до частин 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі по тексту –Закон № 796) він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги, яка здійснюється органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Розпорядженням відповідача від 25.05.2011 року позивачу призначено виплату вказаної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 75 грн., яка буде профінансована по мірі надходження коштів з державного бюджету.
Таким чином, розмір нарахованої позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік є значно меншим ніж встановлений статтею 48 Закону.
Такі дії відповідача суд вважає неправомірними, оскільки у спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закону, який має вищу юридичну силу.
Одночасно суд не приймає до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено розміри соціальних виплат в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, у зв’язку з тим, що Кабінетом Міністрів України така постанова у 2011 році не приймалася.
За викладених обставин заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158 –163, 1832, 256 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі меншому ніж встановлено частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, за відрахуванням раніше виплаченої суми.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.
Суддя: