Справа №  22-489/08                                   Головуючий в суді 1 інст. Грипіч Л.А.

                                                                       Суддя доповідач                 Мельник Ю.М.

                                                                       РІШЕННЯ

                                                                  іменем України

            5 травня 2008 року                                                                               м. Рівне

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі

            головуючого -судді  Оніпко О.В.

            суддів                                     Мельника Ю.М. , Хилевича С.В.

            секретаря                               Омельчук А.М.

            з участю  позивача               ОСОБА_1,

            представника позивача        ОСОБА_2

            відповідачки                          ОСОБА_3,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на рішення Костопільського районного суду від  28 грудня 2007 року  у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування вартості майна , придбаного без достатніх підстав,

                                                                      ВСТАНОВИЛА:

            У серпні 2005 року ОСОБА_1  звернувся в суд із  позовом  в якому вказував , що  10 квітня 1996 року внаслідок пожежі було пошкоджено дах  будинку АДРЕСА_1  в якому   50/100 частин  будинку належало позивачеві , а 50/100 частин будинку - відповідачці.

            Оскільки ремонт будинку після пожежі було здійснено ОСОБА_1 за власні кошти , то він вимагав від відповідачки ½  вартості ремонту будинку - 24526 грн.

            Рішенням Костопільського районного суду від 28 грудня 2007 року ОСОБА_1 у задоволенні позову було відмовлено за  пропуском строку позовної давності.

            У поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема на те, що суд   безпідставно вважав, що строк позовної давності  було пропущено без поважних причин, оскільки про факт продажу будинку він дізнався лише у березні 2007 року , а тому   порушене право позивача підлягало  захисту в судовому порядку.

            Просив рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

            В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник  , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просять її задовольнити .

            ОСОБА_3 вважає апеляційну скаргу безпідставною і просить її відхилити , а рішення суду 1 інстанції залишити без зміни.

            Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково , а рішення суду 1 інстанції  підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.

            Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1 інстанції прийшов до висновку  про підставність позовних вимог ОСОБА_1, але у зв»язку із пропуском строку позовної давності відмовив йому у задоволенні позову.

            Із таким висновком суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується із наступних міркувань.

            Відповідно до рішення Костопільського районного суду від  8 липня 194 року 50/100 частин будинковолодіння   АДРЕСА_1  було виділено у власність ОСОБА_1, а 50/100 - ОСОБА_6 (ОСОБА_3) ( а.с.4)

            10 квітня  1996 року пожежа знищила дах будинку         АДРЕСА_1.(а.с.5)

            Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» спорудження   об'єктів   містобудування  незалежно  від  форм

власності  здійснюється  з  дозволу відповідних рад. Це право ради

можуть  делегувати відповідним виконавчим органам.

ОСОБА_1  без відповідного проекту та без дозволу міської ради на місці пошкодженого пожежею даху збудував мансарду.( а. с. 47)

Оскільки  вказана мансарда  було збудована ОСОБА_1 самочинно , то у визнанні права власності на цю мансарду ОСОБА_1 було відмовлено. ( а. с.  71).

Вказана мансарда не являється власністю і інших осіб.

Відповідно до ст. 469 ЦК Української РСР особа , яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором , зобов»язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.

Враховуючи, що мансарда будинку АДРЕСА_1 була збудована ОСОБА_1 самочинно і не являється власністю ОСОБА_1  , то правових підстав для стягнення  половини вартості цієї мансарди  із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 немає.

Суд 1 інстанції  при ухваленні рішення вказаних вимог закону не врахував і прийшов до помилкових висновків про підставність позову.

Відповідно до роз»ясень , які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення»  суд відмовляє у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності лише при підставному позові. У разі безпідставності позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову за їх безпідставністю.

Зважаючи на те, що судом 1 інстанції при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права , що призвело до неправильного вирішення справи , колегія суддів прийшла до висновку , що  рішення  місцевого суду підлягає скасуванню  із ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись   п.2 ч.1 ст. 307 ,  п.4 ч.1 ст.309, ст.. 314, 315, 317  ЦПК України  , колегія суддів

                                                           ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 28 грудня 2007 року задовольнити частково.

Рішення  Костопільського районного суду від 28 грудня 2007 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про відшкодування вартості майна , придбаного без достатніх підстав.

Рішення  апеляційного суду набирає законної сили негайно після його проголошення.

На протязі двох місяців із дня проголошення рішення суду  безпосередньо до Верховного Суду України може бути подано касаційну скаргу.

Головуючий :

Судді: