АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1955/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 53 Прилуцький В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О.М.
суддівХрапка В.Д., Вініченка Б.Б.
при секретаріКонстантині В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Державного підприємства «Кам’янський спиртогорілчаний комбінат» на заочне рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" ( далі ДП "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" ) про стягнення заробітної плати за час простою підприємства, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року ОСОБА_6 пред’явила позов до ДП "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" про стягнення заробітної плати за час простою підприємства Позивачка зазначила, що з 22 травня 1991 року працює на ДП «Кам’янський спиртогорілчаний комбінат». З 2008 року почалися перебої у роботі підприємства, тому вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Впродовж 2009 року підприємство працювало декілька місяців, а 31 грудня 2009 року адміністрацією комбінату був виданий наказ № 76-к, відповідно якого всі працівники підприємства, в тому числі і позивачка, вимушені перебувати у відпустках без збереження заробітної плати на невизначений термін. В жовтні 2010 року працівники підприємства звернулися з колективною заявою до директора підприємства з вимогою провести розрахунок по оплаті за час вимушеного простою. В зазначений законодавством термін відповіді виплати проведені нге були. В листопаді 2010 року працівники підприємства звернулися до прокуратури Кам’янського району Черкаської області з проханням поновлення конституційних прав на працю та усунення порушень. Після внесення припису прокурора директору комбінату, порушення законодавства про працю усунуті не були, тому позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного простою підприємства в сумі 12 150 грн. 61 коп.
Заочним рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалено стягнути з ДП «Кам’янський спиртогорілчаний комбінат» на користь ОСОБА_6 12 150 грн. 61 коп. Стягнуто з ДП «Кам’янський спиртогорілчаний комбінат» на користь держави 121 грн.51 коп. судового збору та на користь УДК у м. Кам’янка 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ДП "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, так як вважає судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, саме рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Постановлюючи рішення про задоволення позову суд, першої інстанції виходив із того, що позивачка не працювала на підприємстві в зв'язку із простоєм і цей час підлягає оплаті.
Але такі висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом невірно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене рішення не відповідає.
Так, поняття "простій" законодавчо визначено статтею 34 КЗпП України як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до ст. 113 КЗпП України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Як простій можуть бути кваліфіковані лише ті випадки, коли працівник приходить на роботу, але не працює з причин відсутності матеріально-технічного забезпечення виробництва, незабезпечення технологічною документацією, несправності устаткування, простою з інших причин, не пов'язаних з виною працівника. Якщо працівник через простій не виходить на роботу, він не має права вимагати оплати відповідного часу простою з підстав, передбачених ст.113 КЗпП України.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
У зв'язку із змінами істотних умов праці наказом №45-к від 30.10.2009 року роботу підприємства було переведено на неповний робочий місяць (1 робочий день), про що були попереджені працівники.
Відповідно до п. 8.6 Колективного договору, зареєстрованого виконавчим комітетом Кам’янської міської ради 24.07.2003 року № 28, в зв'язку з виробничими умовами викликаними зменшенням об'ємів виробництва готової продукції та її реалізації, під час простою підприємства або окремого структурного підрозділу, можливе переведення підприємства на неповний робочий місяць.
Рішенням спільного засідання адміністрації та профкому від 23.10.2009 року надано згоду на переведення колективу комбінату на невизначений період на неповний робочий місяць (один робочий день).
Наказом № 76-к від 31.12.2009 року надано відпустку без збереження заробітної плати з 30 грудня 2009 року. всім працівникам комбінату. Цим же наказом перенесено робочі дні на квітень 2010 року
Відповідно до наказу № 76-к/1 від 31.12.2009 року працівники відзиваються з відпустки без збереження заробітної плати в 2010 році на періоди: січень - 3 дні, лютий - 3 дні, березень - 3 дні, і вважати ці дні виходу на роботу, як дію наказу № 45-к від 30.10.2009 року за період з січня по вересень 2010 року.
Наказом № 77-к від 31.12.2009 року змінено частково наказ № 76-к від 31.12.2009 року і встановлено, що замість надання відпустки без збереження заробітної плати переведено підприємство на неповний робочий місяць (1 робочий день).
Таким чином, на даний час діє наказ про переведення роботи підприємства на неповний робочий місяць (1 робочий день).
Наказом № 45-к від 24.09.2010 року перенесено робочі дні за жовтень, листопад, грудень 2010 року і січень, лютий, березень 2011 року на квітень 2011 року
Вищеназвані накази діють до того часу поки не будуть скасовані, або визнані недійсними. Скасування наказу належить до компетенції власника або уповноваженого ним органу, а визнання недійсним - до компетенції суду. Вищеназвані накази ніким не скасовані і не визнані недійсними.
Частиною 3 статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Суд приходить до висновку, що на підприємстві була зміна в організації виробництва і праці. Працівники за два місяці були повідомлені, а саме 30.10.2009 року. Зміни в організації виробництва були введені з 31.12.2009 року.
Позивачка за січень, лютий і березень 2010 року отримала заробітну плату відповідно до наказу № 76-к/1 від 31.12.2009 року, що підтверджується відповідною довідкою.
Не заперечує проти цього і позивачка по справі.
Із позовом ОСОБА_6 звернулася до суду у березні 2011 року. На час подачі позову до суду підприємство повністю розрахувалося із позивачкою по заробітній платі відповідно до вищеназваних наказів.
За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кам’янський спиртогорілчаний завод" задовольнити.
Рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2011 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до Державного підприємства "Кам’янський спиртогорілчаний комбінат" про стягнення заробітної плати за час простою - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :