АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-3169/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Кухаренко О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О.М.
суддівХрапка В.Д., Вініченка Б.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. При цьому вона вказала, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона, як дитина війни, має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати таку бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006-2008 роки та в подальшому.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області .
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2006-2008 роки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позову відносно Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі, так як вважає, що постанова постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення по наступних підставах:
Вирішуючи справу, суд правильно виходив з того, що ОСОБА_5, як дитина війни, має право на отримання встановленої законом державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач визнав, що такі виплати позивачці у повному обсязі не проводились. Отже суд обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати позивачці щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки це не є підставою для відмови в перерахунку пенсії.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Разом з тим, суд допустився помилки при визначенні строку, продовж якого порушене право позивачки підлягає захисту в судовому порядку.
Згідно пункту 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-1У "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено. Статтею 110, викладеною цим Законом в новій редакції, встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Отже, враховуючи, що визначені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, необхідно прийти до висновку, що у задоволенні вимог позивачки за 2006 рік необхідно відмовити.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-У "Про державний бюджет України на 2007 рік" ( п. 12 ст. 71 ) було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Але, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 28 грудня № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни(крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, на підставі викладеного та проаналізувавши всі періоди дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р.), необхідно прийти до висновку, що підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком у 2006 році Законом не передбачено, у 2007 році це підвищення повинно нараховуватись в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, у 2008 році - в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Вирішуючи спір, колегія суддів також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом) на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях на позов відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, настоював на застосуванні строку звернення до суду та відмові в задоволенні позову з цих підстав.
Таким чином, враховуючи те, що позивачка звернулась до суду 04 лютого 2009 року та просила визнати дії відповідача неправомірними за період 2006 - 2008 роки та в подальшому, колегія суддів, приймаючи до уваги межі апеляційної скарги, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни - змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в такій редакції : Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_5 недоплаченої щомісячної державної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :