АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-2796/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 20 Таратін В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.
суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.
при секретаріОстапенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу арбітражного керуючого – ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок.
При цьому позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що 19 лютого 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, було укладено в письмовій формі договір купівлі - продажу житлового будинку з розстрочкою платежу та умовою. Предметом даного договору став житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 в якому на даний час мешкає ОСОБА_8 зі своєю сім'єю. За вказаним договором відповідач продав позивачу вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями за ціною 146318 гривень 63 копійки, та отримав від покупця в момент підписання договору платіж у сумі 5000 доларів США, що на момент підписання було еквівалентом 39950 гривень. Іншу суму коштів за купівлю будинку ОСОБА_8 повинна була здійснити з відповідною умовою та розстрочкою, у вигляді платежу в сумі 13 312 доларів США 72 центів, що є еквівалентом 106368 гривень 63 копійки, який сплачується покупцем на погашення заборгованості за кредитним договором № 38/2006/840к577 від 05.09.2006 року , укладеного між дружиною відповідача ОСОБА_9 та ВАТ комерційний банк «Надра» за графіком – до 31 січня 2011 року.
Після укладення даного договору відповідач ОСОБА_6 , діючи з намірами на виконання зобов'язань по договору купівлі - продажу житлового будинку, звільнив житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, та надав право користування предметом договору ОСОБА_8 і її сім'ї з відповідною реєстрацією у вказаному будинку.
У подальшому ОСОБА_8 за домовленістю , передбаченою п.4 договору купівлі продажу житлового будинку від 19.02.2010 року , в період з 19.02.2010 року по 28.01.2011 року було сплачено кошти в сумі 13 312 доларів США. По завершенню зобов’язань ОСОБА_8 по договору купівлі-продажу від 19.02.2010 року відповідачем 28.01.2011 року було написано другу розписку про повний розрахунок по договору.
По завершенню виконання моїх зобов'язань по договору купівлі - продажу житлового будинку від 19.02.2010 року, відповідачем 28.01.2011 року було написано другу розписку та підтвердження про повний розрахунок по договору.
У зв'язку з відсутністю коштів у відповідача на подальше нотаріальне оформлення договору купівлі - продажу будинку від 19.02.2010 року, було вирішено провести таке нотаріальне оформлення згодом, але за першою ж вимогою ОСОБА_8
Але відповідач став ухилятися від нотаріального посвідчення договору, на неодноразові звернення не реагує, посилаючись на відсутність часу та інші побутові причини. У зв’язку з цим ОСОБА_8 звернулася з позовом суд та просила визнати договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями , укладеного 19 лютого 2010 року. Та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року вказаний позов задоволено повністю.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, з господарськими будівлями, за ціною 146318 (сто сорок шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 63 (шістдесят три) коп., укладений 19.02.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8
Визнано за ОСОБА_8 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, з прибудовою та позначених літерами «А1-а», загальною площею 78,4 м.кв., з господарськими будівлями: сарай, позначений літерою «Б», погріб, позначений літерою «В», сажок, позначений літерою «Ж», гараж, позначений літерою «Д», вбиральня, позначена літерою «З», колодязь, позначений літерою «І», огорожа, позначена літерою «N 1-4».
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1463,18 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, арбітражний керуючий – ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. У якій , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року . При цьому він посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_8 не врахував, що проходить процедура ліквідації ФОП ОСОБА_6, постановою старшого слідчого прокуратури Соснівського району м. Черкаси від 27.07.2009 року накладено арешт на нерухоме майно боржника. До вищевказаного домоволодіння була встановлена заборона на відчуження. А також ту обставину , що для договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлена обов’язкова умова нотаріального посвідчення та подальшої державної реєстрації і , враховуючи, що сторонами не було дотримано цих умов цей договір є нікчемним.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія проходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі-продажу від 19 лютого 2010 року був укладений між сторонами за взаємною згодою, містить усі істотні умови необхідні для договору купівлі-продажу, повністю виконаний сторонами, однак, оскільки ОСОБА_6 ухиляється від посвідчення вказаного договору у нотаріальному порядку, то такий договір слід визнати дійсними на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України й відповідно визнати за ОСОБА_8 право власності на відчужене за вказаним договором нерухоме майно.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Судом установлено, що 19 лютого 2010 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_8 набула права власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Але правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини , які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки за змістом ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув , не визначився з характером спірних правовідносин, не врахував, що договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 від 19 лютого 2010 року у силу ст. 657 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не може бути визнаний дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, а тому , відповідно, відсутні й підстави для визнання права власності на нерухоме майно, відчужене за вказаним договором .
Також суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , не пересвідчився, що цим не буде порушено прав інших осіб , оскільки не врахував, що ФОП ОСОБА_6 постановою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2010 року визнано банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура , та не врахував тієї обставини, що відчуження даного нерухомого майна заборонено , про що внесено відповідний запис у реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.58). А тому визнання вказаного договору дійсним з послідуючим визнанням права власності на нерухоме майно, що належало банкруту – прямо впливає на права кредиторів ФОП ОСОБА_6
За таких обставин колегія суддів визнає, що під час вирішення справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.307, 309,313, 314,316 ЦПК України, судова колегія ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого – ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок – задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 квітня 2011 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення .
Відмовити ОСОБА_8 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :