Судове рішення #20495644

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-а-3245/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.2. Шарко О.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Міщенко С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          09 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоМіщенка С.В.

суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.



розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області  від 06 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації про стягнення компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок аварії на ЧАЕС, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 пред'явила позов до управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації про стягнення компенсації за шкоду,  заподіяну здоров’ю внаслідок аварії на ЧАЕС , як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС за 2009 рік у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ. При цьому вона зазначила, що відповідно до ст.48 З.У. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй , як постраждалій від наслідків аварії на ЧАЕС , належить щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. За 2009 рік дані виплати проводились відповідачем, але не в повному обсязі, а саме в 2009 році їй було виплачено   90 гривень. Тому посилаючись на те, що відповідно до ч.7. ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а мінімальна заробітна плата станом на момент здійснення їй виплати становила – 774 гривні, та провівши відповідні розрахунки сума недоплачених коштів на її думку складає 2886,00 гривень, які відповідач добровільно виплатити відмовляється, що і змусило її звернутися до суду.        

        Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області  від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської  райдержадміністрації  про   стягнення   компенсації   за шкоду  заподіяну  здоров’ю  в  наслідок  аварії  на  ЧАЕС  за 2009 рік  – задоволено.

      Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації на користь ОСОБА_5 2886  гривні недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

        Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної  адміністрації Черкаської області, у встановлені строки оскаржило її, та просить  скасувати постанову Катеринопільського районного  суду Черкаської області  від  06 квітня 2010 року і прийняти нову постанову суду, відмовивши позивачу у задоволенні її позовних вимог, оскільки їй не було в повній мірі здійснено доплат у межах фінансування,   встановлених відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

       Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова зміні з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_5 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, висновком медико-соціальної експертної комісії остання визнана  інвалідом 3-ї групи безстроково у зв’язку з захворюванням, що пов’язане з проживанням в зоні з посиленою радіоактивністю   та перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації  Черкаської області. Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   їй як постраждалій від аварії на Чорнобильській АЕС інваліду IIІ - ї  групи мала виплачуватися одноразова допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і цього не заперечував відповідач /а.с.16/.

Частиною 5 статті 48 вищенаведеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.   

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.   

Статтею 59 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835 від 26 грудня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня – 31 березня 2009 року становить 605 гривні, 01 квітня - 30 червня  2009 року становить 625 гривні, 01 липня – 30 вересня 2009 року становить 630 гривні,01 жовтня - 01 листопада – 31 жовтня 2009 року становить 650 гривні.

Але управління  праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної   адміністрації Черкаської області виплачувало ОСОБА_5 в цей період допомогу, керуючись Постановою Кабінету Міністрів "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 N 562,  в розміні 90грн, яка не відповідає навіть розміру 1-ї мінімальної заробітної плати, встановленому законом на 2009 рік.   

А оскільки, внесені  пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   зміни до  ст.48  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  то відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішуючи спір за цей період, правильно застосував правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 в редакції до внесення змін, що були визнані неконституційними та статтю 59 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  , а не  постанова Кабінету Міністрів «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 № 562, на яку посилається відповідач.

Та правильно зазначив, що за таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  управління   праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної  адміністрації    Черкаської області  повинно було виплатити  ОСОБА_5 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009  рік,  виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати  .

А посилання апелянта на те, що порядок обчислення допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України - є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити  звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.       

Але водночас, виходячи зі змісту позовних вимог ОСОБА_5 та враховуючи,  що згідно з положеннями статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, -  суд,   
вирішуючи цей спір, і установивши, що відповідач  порушив норми права, які регулюють вказані правовідносини, мав визнати такі дії незаконними та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, обравши невірний спосіб захисту порушеного права позивачки.   

Але  враховуючи, що дану помилку у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, оскільки вона стосуються окремих його частин, то у зв’язку з цим в цій частині рішення належить змінити, виклавши абзац 2-й постанови в іншій редакції.

  Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в зазначеній частині постанови суду є суттєвими, а в іншій частині – такими не є і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 2 грудня 2010 року N 2748-VI  «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»,  ст.ст. 197 , 198, 201,205,207  КАС  України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу  управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області  на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області  від 06 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області  про стягнення компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю в наслідок аварії на ЧАЕС - задовольнити частково.

Постанову   Катеринопільського  районного  суду Черкаської області   06 квітня 2010 року в частині вирішення спору по стягненню недоплаченої ОСОБА_5 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік – змінити та викласти абзац другий даної постанови в наступній редакції: 

 Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області  у відмові ОСОБА_5 донарахувати та виплатити недоплачену  суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-й рік  в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат , як  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 Зобов’язати  управління   праці та соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік,  відповідно до   частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду IIІ-ї  групи, постраждалій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, що існував на момент її первісної виплати, за виключенням вже сплачених сум.

У решті постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області  від 06 квітня 2010 року – залишити без змін.

 Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація