Справа №  1-179/11

Провадження №   

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                               19.07.2011      

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                                                   Денісова В.П.,

           за участю секретаря                              Сущик І.В.,

           прокурора                                                     Довжика Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, судимого 02.09.2009 року Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі, 02.10.2010 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання;

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд,  –

В С Т А Н О В И В:

           01.01.2011 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні бару «Магістраль», що розміщений в м. Ковелі, по бульвару Лесі Українки, 35, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_2, який будучи в стані алкогольного сп’яніння, спав за столиком, з корисливих спонукань, за допомогою ОСОБА_3 вивів потерпілого в коридор бару, де ігноруючи застереження останнього, повторно, відкрито викрав у ОСОБА_2 чоловічу зимову куртку вартістю 170 гривень, чим завдав матеріальних збитків потерпілому на вказану суму.

           Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся і показав, що в грудні 2010 року він познайомився з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживали АДРЕСА_2. Новий 2011 рік він святкував разом з ними і протягом 1 січня 2011 року вони вживали спиртні напої. Біля 20 години він пішов у бар «Магістраль»в м. Ковелі. Там за одним із столиків спав, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_2. Він підійшов до нього і обшукав його кишені, однак, нічого в них не виявив. В цей час до нього підійшов ОСОБА_3, який запитав, що він таке робить. Хтось сказав, що ОСОБА_2 слід вивести із бару. Тоді він з ОСОБА_3. взяли під руки ОСОБА_2 і вивели в коридор бару. Проте, ОСОБА_2 до тями не приходив. Коли вони виводили ОСОБА_2 у коридор, то з нього сповзла зимова шкіряна курточка. Він взяв дану курточку перекинув через руку. ОСОБА_3 лише спитав його, що він робить, на що він йому відповів, що мовляв знає що. Він пішов з курточкою потерпілого на квартиру по вул. Ветеранів, де ще вжив спиртного та ліг спати. В подальшому на квартиру прийшли працівники міліції, які вилучили в нього викрадену курточку. Про вчинення злочину він з ОСОБА_3 не домовлявся. Останній лише стояв біля ОСОБА_2, коли він забирав в нього курточку. У скоєному щиро розкаюється та просить його суворо не карати.  

Враховуючи викладене, та оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому злочині, його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_1 злочину та особу винного, а саме, що вчинений злочини відноситься до категорії тяжких злочинів, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, як особа на поведінку якої скарг не надходило. Раніше судимий.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, повне визнання своєї винуватості.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Із обвинувачення ОСОБА_1 підлягає виключенню обставина, що обтяжує покарання –рецидив злочинів, оскільки дана обставина одночасно утворює і повторність злочинів, яка передбачена  ч.2 ст.185 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

При таких обставинах суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання, пов’язане з позбавленням волі, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судові витрати в сумі 412 гривень 80 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з ОСОБА_1 в доход держави.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  –  

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання 4 (ЧОТИРИ) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 19 липня 2011 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою –взявши його під варту в залі суду негайно.

Речові докази: чоловічу зимову шкіряну куртку коричневого кольору –залишити потерпілому  ОСОБА_2.

Судові витрати в загальній сумі 412 гривень 80 копійок стягнути з ОСОБА_1 в доход держави.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту  його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 –в той самий термін, з моменту його отримання.

Головуючий:В. П. Денісов