АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-2818/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 Міщенко К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Міщенко С. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМіщенка С.В.
суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.
при секретаріОстапенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою , -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 11 січня 2011 р. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою . У своєму позові вказував, що він проживає у житловому будинку ,який розташований за адресою: АДРЕСА_2. По сусідству з ним проживає ОСОБА_6, який прибудував на межі між їхніми земельними ділянками до господарської споруди тимчасові споруди. Дані тимчасові споруди побудовані з порушенням Державних будівельних норм, оскільки водовідведення на них не зроблено. У зв’язку з чим всі води від атмосферних опадів потрапляють в подвір’я позивача і з врахуванням рельєфу ділянки потрапляють під його жилий будинок. У результаті постійного потрапляння стічних вод погіршується технічний стан житлового будинку ОСОБА_7 а саме: просідає фундамент будинку і як наслідок з’явилися на зовнішніх стінах великі тріщини.
Комісією, створеною згідно розпорядження міського голови, було проведено обстеження земельних ділянок і зафіксовано факт порушення зведення прибудови ОСОБА_6 на межі з земельною ділянкою позивача. ОСОБА_6 було рекомендовано розібрати тимчасові споруди прибудовані до господарської будівлі. Вказані рекомендації відповідачем проігноровано.
Крім того, комісією сектору державного пожежного нагляду Тальнівського району було проведено обстеження присадибних ділянок , розташованих в АДРЕСА_2 та тимчасовою спорудою прибудованої до гаража по АДРЕСА_1. У ході перевірки встановлено, що протипожежні розриви між житловим будинком та тимчасовою надвірною спорудою прибудованою до гаража складає 2,3 метра, що не відповідає вимогам ДБН-360-92**.
Оскільки відповідач добровільно відмовився розібрати тимчасові споруди, то ОСОБА_7 звернувся з позовною заявою , якою просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. , шляхом зобов’язання ОСОБА_6 ліквідувати тимчасові надвірні споруди, які побудовано з порушенням норм ДБН.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2011 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено. Зобов’язано ОСОБА_6 знести тимчасові надвірні споруди, прибудовані до гаража, які побудовані з порушенням норм ДБН і які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. Посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не визначено предмету спору, до якої категорії майна він відноситься, його розташування та основних характеристик, що має суттєве значення для прийняття законного рішення, а саме, що він жодних прав позивача не порушив по тій причині, що споруди , які суд першої інстанції зобов’язав його знести – є тимчасовими і не відносяться до категорії нерухомого майна і на них не розповсюджуються норми ст.376 ЦК України та норми ст. 103 Земельного кодексу України, а їх знесенням було порушено його права як власника цього майна.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку , що дану апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до роз’яснень п.2 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення» : «…Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК ,
вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. ».
А рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки повністю побудоване на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі обставин справи в їх сукупності.
Так, розглядаючи справу , суд правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні питання .
При цьому суд , ухвалюючи рішення про знесення самовільно збудованої споруди оцінив надані сторонами докази по справі , врахував висновки інспекції пожежного нагляду (а.с.21) та комісій , утворених за розпорядженням міського голови м.Тальне та Тальнівської міської ради (а.с.4-5, 20,34) і правильно виходив з того , що ОСОБА_6 здійснив прибудову цієї споруди до свого гаража без належних дозволів , з порушенням будівельних та протипожежних норм, оскільки відстань між нею та будинком позивача складає 2,3 метри, що не відповідає вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Як наслідок прийшов до правильного висновку , що наявність даної прибудови створює позивачу пожежну небезпеку ( а.с.21) , а її близькість до житлового будинку та відсутність належного водовідведення сприяє пошкодженню будинку ОСОБА_7 стічними водами, що потрапляють під фундамент будинку позивача з покрівлі даної прибудови та порушує його права власника будинку.
Посилання апелянта на те , що споруди , які суд першої інстанції зобов’язав його знести , – є тимчасовими і не відносяться до категорії нерухомого майна, а тому на них не розповсюджуються норми ст.376 ЦК України по тій причині, що це є тимчасова споруда, – є безпідставними. Оскільки в розумінні ст.181 ЦК України об’єкт, що розташований на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - є нерухомим майном , а ст.376 ЦК України якраз і регулює правовідносини, пов’язані з самочинним будівництвом об’єктів нерухомого майна до якого відноситься також і спірна споруда.
Тому, враховуючи той факт, що ОСОБА_6 здійснив самочинне будівництво даної споруди з порушенням будівельних та протипожежних норм, що порушує права позивача, в силу норм ч.7 ст.376 ЦК України в суду були підстави для ухвалення рішення про її знесення, враховуючи вказані вище обставини та допущення з боку відповідача порушень правил добросусідства, викладених в ст. 103 ЗК України , якою передбачено, що власники та користувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи їх використання , при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, а ст.41 Конституції України прямо передбачає, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян , інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Крім того безпідставним є також посилання апелянта на порушення його прав власника, внаслідок знесення спірної споруди, оскільки в силу ч.2 ст.376 ЦК України він не набув на неї права власності, як на об’єкт нерухомого майна .
Відповідно до ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. І не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
А як вбачається з вищевикладеного - будь-яких суттєвих порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні даного рішення допущено не було.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відхилити.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 травня 2011 року - залишити без змін .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :