Справа № 2-255 /07 p. РІШЕННЯ

ІМЕНЕ М    УКРАЇНИ

25 червня   2007 року                         Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого                         Г.М.Дильного

з участю секретаря                                        Л.М.Кирилюк

позивача                                                        ОСОБА_1

представника позивачка                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі справу за позовом ОСОБА_1 до Морозовичівської ради про визнання права власності на самовільне будівництво ;

ВСТАНОВИВ:

До Іваничівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Морозовичівської сільської ради про визнання права власності на самовільне будівництво. Свій позов мотивує тим, що він разом із своєю дружиною та дітьми у 1997 році почали проживати в будинку його баби ОСОБА_3 в АДРЕСА_1. Будинок був старий. Так як в ньому було неможливо проживати він його розібрав і на тому ж місці побудував новий. Будівництво даного будинку здійснював з дозволу своєї баби, оскільки ділянка на якій збудували будинок належить бабі. Під час проведення будівництва вони всі проживали в літній кухні, яку збудував він. В цьому році він звернувся в БТІ щоб виготовити технічну документацію на будинок. В технічному паспорті зазначено, що це будівництво є самовільним, так як проведено без належно затвердженого проект. А тому звернувся до суду, просить визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить визнати за ним право власності на самовільно побудований житловий будинок , який знаходиться АДРЕСА_1.

Представник відповідача - сільський голова Морозовичівської сільської ради - Хахула Г.Д. в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти його задоволення, оскільки позивач не порушив права інших осіб та здійснив самочинне будівництво без порушень законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення зі слідуючих підстав.

При попередньому судовому засіданні встановлено, що позивач проживав разом із своєю дружиною, дітьми в будинку своєї баби ОСОБА_3 в АДРЕСА_1. Будинок був старий. У 2000 році позивач розібрав старий будинок і на цьому ж місці збудував новий. Рішенням виконкому Морозовичівської сільської ради №12/3 від 20.12. 2006 року ОСОБА_3, бабі позивача, було дано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці. У 2007 році позивач підключив до будинку електроенергію, газ і планують перейти в новий будинок. Технічну документацію перед початком будівництва виготовлено не було.

2

На даний час позивач оформив технічну документацію на дане житло, однак в паспорті зазначено, що це будівництво є самовільним так як проведено без належно затвердженого проекту. Оскільки вказаний будинок побудований без належного дозволу , хоча і на земельній ділянці відведеної під будівництво старого будинку, БТІ визнало його самочинним. ОСОБА_3, баба позивача, не заперечує проти визнання права власності на самочинне будівництво за ОСОБА_1. Крім того, згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 даного кодексу, він не заявив про відмову від неї, тобто спадщину позивач прийняв фактично, оскільки проживав разом із спадкодавцем. Таким чином, за ОСОБА_4   слід визнати право власності на житловий будинок .

Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюється ст. 376 ЦК України

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда , інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці яка була без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

У відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про визнання права власності на самовільно збудований житловий будинок слід задовільнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 375, 376, 392, 1261,1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити .

Визнати за ОСОБА_1, жителем с Морозовичі Іваничівського району право власності на самовільно побудований житловий будинок , що знаходится АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги- протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.