ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

       < Список > 

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-7613/11/0170/26

     Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за  позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ–ДЕКО»

до  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй»

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;  

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився .

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ–ДЕКО» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004902301 від 20.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в м. Сімферополі неправомірно та безпідставно винесено податкове повідомлення – рішення № 0004902301 від 20.05.2011 року, яким збільшено ТОВ «АРТ–ДЕКО» суму грошового зобов’язання на суму 103191,00 грн., у тому числі 103190,00 грн. з ПДВ та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність донарахування податкового зобов’язання в сумі 103191,00 грн., про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.68-71).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2011 року  до участі у справі, у якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй».

Позивач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 22.11.2011 року, не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с.183).

До дня розгляду справи від позивача надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність його представників (а.с.191).

Відповідач явку свого представника у судове засідання, що відбулося 22.11.2011 року, не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – під розписку (а.с.181).

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність його представника суду не надав.

Третя особа явку свого представника у судове засідання, що відбулося 22.11.2011 року, не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с.182).

Третя особа про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність її представника суду не надавала.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування  обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу  у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1  ст. 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов’язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача – Державної податкової інспекції в м. Сімферополі у зв’язку з прийняттям такого повідомлення – рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми  зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ–ДЕКО» (далі – ТОВ «АРТ–ДЕКО») є юридичною особою, яка зареєстрована 04.10.2005 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 437874 (а.с.8), довідкою № 05.3-6/282 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9).

Суд зазначає, що ТОВ «АРТ–ДЕКО» взято на облік платника податків 10.10.2005 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 20.02.206 року № 1809/2-0 (а.с.10).

ТОВ «АРТ–ДЕКО» є платником податку на додану вартість, про що  28.02.2006 року податковим органом видано Свідоцтво № 00880019 серії НБ № 190064 (а.с.11).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «АРТ–ДЕКО» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що 11.05.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі на підставі наказу «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» від 28.04.2011 року № 1373, виданого ДПІ в м. Сімферополі головним державним податковим ревізором – інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Юдовою Любов’ю Іванівною на підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «АРТ–ДЕКО» з питань взаємовідносин з ТОВ «Бренд-Строй» за січень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки за № 5834/23-4/33773450 від 11.05.2011 року (а.с.26-33).

Згідно акту, перевірка у приміщенні ДПІ в м Сімферополі з відома директора ТОВ «АРТ–ДЕКО» Циганова Миколи Петровича.

Під час перевірки використана інформація комп’ютеризованих автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошукова – довідкова система ЦБД ДПА України «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181, п. 14.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 185.1, п. 201.4 ст.ст. 14, 185, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ завищено податковий кредит за січень 2011 року у сумі 103190 грн., донараховані податкові зобов'язання за січень 2011р. у сумі ПДВ 103190 грн.

На підставі акту перевірки № 5834/23-4/33773450 від 11.05.2011 року  ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення – рішення № 0004902301 від 20.05.2011 року про збільшення ТОВ «АРТ–ДЕКО» грошового зобов’язання на суму 103191,00 грн., у тому числі 103190,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.34).

Не погодившись зі вказаним податковим повідомленням – рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації АР Крим (а.с.35-38).

Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим про результати розгляду первинної скарги № 2254/10/25-023 від 14.06.2011 року залишено без змін податкове повідомлення – рішення № 0004902301 від 20.05.2011 року та не задоволено первинну скаргу (а.с.39-43).

Позивач скористався своїм правом на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень та звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного повідомлення – рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0004902301 від 20.05.2011 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки № 5834/23-4/33773450 від 11.05.2011 року податковим органом було встановлено завищення податкового кредиту з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРІІОУ 36165567) за січень 2011 року у сумі 103189,66 грн.

Проведеною перевіркою податкового кредиту ТОВ «Арт-Деко» з питань взаємовідносин з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за січень 2011року встановлено, що ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), стан 0 - (Продавець) надало ТОВ «АРТ–ДЕКО» (ЄДРПОУ 33773450) (Покупець) товар (послуги) у січні 2011 року.

ТОВ «АРТ–ДЕКО» за рахунок ТОВ «Бренд Строй» сформувало податковий кредит з ПДВ у січні 2011 року. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Податковим органом в ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування.

З урахуванням викладеного, перевіряючим зроблено висновок про те, що операції з оприбуткування, приймання - передачі товарів не проводилися. Посадовою особою в акті перевірки зазначено, що відповідно наявних на час проведення перевірки немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

В акті перевірки № 5834/23-4/33773450 від 11.05.2011 року посадовою особою податкового органу зроблено висновок, що Постачальник ТОВ «АРТ–ДЕКО» не отримувало товар (роботи, послуги) у зв’язку з тим, у ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. ТОВ «АРТ–ДЕКО» діяло без належної обачності і йому мав бути відомий фактичний адміністративно-майновий стан підприємств-постачальників, умови ведення ними господарської діяльності та порушення, які ними допускалися. Крім того, ТОВ «АРТ–ДЕКО» працюючи в даному сегменті ринку, було обізнане щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Таким чином, податковим органом зазначено в акті перевірки, що при формуванні структури податкового кредиту з ПДВ ТОВ «АРТ–ДЕКО» (ЄДРПОУ 33773450) з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за січень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин з вказаними підприємствами усього у сумі 103189,66 грн.

Відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у перевіряємому періоді був директор ТОВ «АРТ–ДЕКО».

Судом перевірено обґрунтованість зазначених висновків податкового органу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Але суд враховує, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Суд враховує, що частину 1 статті 207 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Судом встановлено, що висновки позивача про те, що угода, укладена між відповідачами є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства України з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов’язання також встановлені ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Для перевірки обставин, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, які потребують спеціальних бухгалтерських знань, судом була призначена у справі судова економічно – бухгалтерська експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:

1) Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «АРТ–ДЕКО» висновки за актом перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.2011 року № 5834/23-4/3377345 щодо заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 103190,00 грн.?

2) Чи підтверджується належними первинними документами здійснення позивачем господарських операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «Бренд-Строй» в січні 2011 року?

3) Чи пов'язані підрядні роботи, що виконані ТОВ «Бренд Строй» по замовленню ТОВ «Арт-Деко» в січні 2011 року з господарською діяльністю ТОВ «АРТ–ДЕКО» ?

4) Чи отримана економічна вигода ТОВ «АРТ–ДЕКО» від господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй», здійснених у січні 2011 році?

По першому питанню експертом встановлено, що зроблений висновок, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «АРТ–ДЕКО» висновки за актом перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.2011 року № 5834/23-4/33773450 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «АРТ–ДЕКО» з питань взаємовідносин з ТОВ «Бренд Строй» за січень 2011 року щодо заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 103190,00 грн. не підтверджуються.

В обґрунтування зазначеного висновку експертом встановлено наступне.

27.12.2010 року ТОВ «АРТ–ДЕКО» як Підрядником був заключний договір субпідряду № С27-12/1074 з ТОВ «Бренд Строй» - субпідрядником на виконання будівельно-монтажних робіт в «Еколого-Туристичному центрі смт. Паркове», об’єкт будівництва «Яночка», розташований за адресою: АР Крим, смт. Паркове, ЕТЦ «Паркове», надалі – Договір №С27-12/1074 (а.с.17 – 18).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Договору № С27-12/1074 його вартість згідно документації та договірної ціни складає 1033320,72 грн., у т.ч. ПДВ -172220,12 грн., і включає вартість вироблюваних робіт із врахуванням вартості матеріалів, що поставляються для робіт Замовником і Підрядчиком.

За умовами п.2.2. ст.2 Договору № С27-12/1074 розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника або у інший спосіб, не заборонений законодавством України, за згодою сторін на підставі актів прийомки виконаних робіт КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт КБ-3 у продовж 30 календарних днів.

Згідно п.2.3 ст.2 Договору його сума може корегуватися додатковими угодами при зміні об’єму ремонтно-будівельних робіт, кількості і ціни (вартості) використовуваних матеріалів.

Строк виконання робіт передбачений сторонами у п.3.1 ст.3 Договору, а саме – з моменту його підписання по 31.01.2011р.

Здача субпідрядником виконаних робіт оформлюється актом прийомки - здачи встановленої форми, який підписують обидві сторони і Замовник, із обов’язковим фіксуванням дати його підписання (п.4.1. ст.4 Договору № С27-12/1074).  

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 145633 ТОВ «Бренд Строй» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа 17.10.2008р. (а.с.138).

За даними копії довідки АА №232520 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 28.01.2010р. ідентифікаційний код ТОВ «Бренд Строй» - 36165567, місцезнаходження: 95493, м. Сімферополь, Залізничний район, вулиця Монтажна, будинок 10-Г.

Види діяльності за КВЕД: 45.21.1 Будівництво будівель; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 45.31.0 Електромонтажні роботи; 28.12.0 Виробництво будівельних металевих виробів; 51.55.0 Оптова торгівля хімічними продуктами (а.с.139 – 140).

ТОВ «Бренд Строй» узятий на облік платника податків ДПІ у м. Сімферополі за № 42820  20.10.2008р., що підтверджене копією дублікату відповідної довідки № 4002/29-0 від 17.11.2010р. (а.с.153).

Як платник податку на додану вартість ТОВ «Бренд Строй» зареєстрований ДПІ у м. Сімферополі 03.11.2008 року, індивідуальний податковий номер 361655601098, свідоцтво про реєстрацію № 100148623 (а.с.152).

ТОВ «Бренд Строй» для здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Міністерства регіонального розвитку та будівництва України видана ліцензія серії АВ №513962 строком дії з 22 лютого 2010 року по 22 лютого 2013р. (а.с.146).

За даними оригіналу акту № 1 прийомки виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за січень 2011 року субпідрядником – ТОВ «Бренд Строй» за договором № С27-12/1074 від 27.12.2010 року для підрядника – ТОВ «АРТ–ДЕКО» виконані роботи на об’єкті «Туристичний готель підвищеної комфортності «Яночка» Еколого-Туристичного центру в смт. Паркове АР Крим загальній вартістю 619137,95 грн., у тому числі ПДВ – 103189,66 грн.

В бухгалтерському обліку Позивача придбання підрядних робіт у ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567) у січні 2011 року за договором №С27-12/1074 від 27.12.2010р. відображене по кредиту балансового субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 619137,95 грн. з ПДВ.

Згідно даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 в бухгалтерському обліку Позивача за січень 2011 року при оприбуткуванні робіт, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» зроблені бухгалтерські проводки загальною сумою 619137,95 грн.

Згідно даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 станом на 31.01.2011 року в бухгалтерському обліку Позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Бренд Строй» за договором № С27-12/1074 від 27.12.2010 року в сумі 619137,95 грн.

За даними копії виписки по особовому рахунку ТОВ «АРТ–ДЕКО» № 2600514717, відкритому в Луганському філіалі ПАТ АБ «Укргазбанк» м. Луганськ, МФО 304621, за виконані будівельні роботи згідно договору №С27-12/1074 від 27.12.2010р. Позивачем безготівкою перераховані грошові кошти в сумі 619137,95 грн. на поточний рахунок ТОВ «Бренд Строй» №26000224569100 в АКІБ «УкрСибБанк» м. Харків, МФО 351005, в т.ч.

- 01.03.2011р. платіжним дорученням №879 в сумі 309568,98 грн. з ПДВ;

- 02.03.2011р. платіжним дорученням №882 в сумі 309568,97 грн. з ПДВ (а.с.23).

Суд погоджується з висновками експерта, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.   

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, що діяли у досліджуваному періоді січень 2011 р. (надалі – Податковий Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абз. «а» п.198.1 ст.198 розділу V Податкового Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Визначення терміну «товари» приведене у п.п.14.1.244 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу, згідно з яким товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.п.14.1.2 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу поняття «активи» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 – XIV від 16.07.1999 року, згідно зі статтею 1 розділу I якого активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 розділу V Податкового Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Вимоги до оформлення податкової накладної перелічені у п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу, за змістом якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.4 ст.201 розділу V Податкового Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.201.6 ст.201 розділу V Податкового Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V Податкового Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду (п.201.9 ст.201 розділу V Податкового Кодексу).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу).

За даними податкового обліку Позивача, відбитого в оборотно-сальдовой відомості валових витрат ТОВ «АРТ–ДЕКО» за січень 2011 року сума придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) за договором № С27-12/1074 від 27.12.2010р. включена до складу валових витрат підприємства в січні 2011 року у розмірі 515948,29 грн. (без ПДВ).

За даними реєстру отриманих податкових накладних та розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ, сума ПДВ –103189,66 грн. включена Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ при його формуванні у податковій звітності, відображеного у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ ТОВ «АРТ–ДЕКО» за січень 2011 року.

Проведеним дослідженням встановлене, що підставою для нарахування Позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 103189,66 грн. за січень 2011 року є податкова накладна № 100 від 28.01.2011 року, виписана зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому Податковим Кодексом України, ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), підписана уповноваженою платником особою, скріплена печаткою, оформлена відповідно до вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу.

Оскільки Податковим Кодексом України передбачена єдина основа для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податків – покупця належним чином оформленої податкової накладної, сума податкового кредиту з ПДВ у податковій звітності за січень 2011 року за податковою накладною ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567) № 100 від 28.01.2011 року Позивачем сформована правильно.

Посилання в акті перевірки ДПІ на норми Інструкції № П-6, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р., є безпідставним та нормативно не обґрунтованим, тому що відповідно до Постанови Пленуму ВАС РФ від 22.10.1997 року № 18 «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» № П-6 застосовується тільки у випадках, коли це передбачено договором поставки.

Договором субпідряду № С27-12/1074 від 27.12.2010 застосування Інструкції № П-6 сторонами не передбачене.

З урахуванням викладеного, експертом зроблено висновок, що Позивачем не були порушені норми п.п.14.1.181, п.14, 198.2, 198.3, 198.6, 185.1, 201.4 ст.14, 185, 198, 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.

Даний висновок підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, висновки за актом перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.2011р. № 5834/23-4/33773450 щодо заниження Позивачем ПДВ за січень 2011 року на суму 103190,00 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «АРТ–ДЕКО» та наявними матеріалами адміністративної справи.

По другому питанню експертом встановлено, що здійснення позивачем господарських операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) в січні 2011 року за договором субпідряду № С27-12/1074 від 27.12.2010 року загальною сумою 619137,95 грн. (з ПДВ) підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «АРТ–ДЕКО», оформленими належним чином у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року під № 168/704 № 88, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 30.12.2009 року «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

В обґрунтування зазначеного висновку експертом встановлено наступне.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XV (надалі – Закон про бухгалтерський облік), що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п.1 ст. 9  розділу I Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її завершення.

Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Поняття первинного документа наведено в статті 1 розділу I Закону про бухгалтерський облік, а саме: первинний документ – це документ, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Згідно із п.2 – п.8 ст.9 Закону про бухгалтерський облік первинні й зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати наступні обов'язкові реквізити:

- назва документа (форми);

- дату й місце складання;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що приймала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року під № 168/704 (надалі – Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно із п.2.4 ст.2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі  обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 30.12.2009 року «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3).

Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

За умовами п.2.2 ст.2 Договору № С27-12/1074 сторонами передбачене, що розрахунок за виконані ТОВ «Бренд Строй» роботи проводиться ТОВ «АРТ–ДЕКО» на підставі актів прийомки виконаних робіт КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт КБ-3 (а.с.17 – 18).

Вартість виконаних будівельно - монтажних робіт за договором субпідряду № С27-12/1074 від 27.12.2010р. в сумі 619137,95 грн. за січень 201 року підтверджене наданими на дослідження в оригіналах актом № 1 прийомки виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрат типової форми № КБ-3, із додатками до них підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту), розрахунком загально виробничих витрат, а також податковою накладною ТОВ «Бренд Строй» № 100 від 28.01.2011 року.

Таким чином, судом зроблений висновок, що вказані документи оформлені у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу, п.2 ст.9 Закону про бухгалтерський облік, п.2.4 ст.2 Положення № 88, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 30.12.2009 року і відповідають вимогам первинного документу, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «АРТ–ДЕКО» підтверджується здійснення позивачем господарських операцій з придбання підрядних робіт у ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567) в січні 2011 року за договором субпідряду № С27-12/1074 від 27.12.2010 року на загальну суму 619137,95 грн. з ПДВ.

По третьому питанню, експертом зазначене наступне.

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання прибутку і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «АРТ–ДЕКО», пов’язаної із створенням об’єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Міністерства регіонального розвитку та будівництва України видана ліцензія серії АВ №513953 строком дії з 22 лютого 2010р. по 22 лютого 2015р. (а.с.24).

На дослідження судової експертизи Позивачем надані у копіях договори № 01/09 і № 02/09-10 будівельного підряду від 08.09.2010 року, заключні ТОВ «АРТ–ДЕКО», як Підрядником, із ТОВ «Синтезис Инжиринг» в особі директора Кучера Владо, як Замовником, на проведення будівельних робіт на об’єктах в «Еколого-Туристичному центрі смт. Паркове» півострів Крим (надалі – договори).

Відповідно до умов п.1.1 ст.1 договорів Підрядчик зобов’язується здати закінчені роботи Замовнику, а Замовник – прийняти закінчені будівництвом об’єкти та сплатити їх.

Об’єм, склад і вартість робіт за вказаними договорами визначені кошторисами, які є невід’ємною їх частиною та складаються підрядчиком (п.1.3 ст.1 договору).

Загальна вартість робіт за договорами, визначена на підставі кошторисів по об’єктах виходячи із вартості видів робіт, здійснюваних Підрядчиком, є твердою і вказана у додатку №1 до договорів (п.2.1 ст.2 договорів).

Згідно із п.4.2 ст.4 договорів Замовник здійснює розрахунки з Підрядником за виконані роботи на підставі актів прийомки – передачі №КВ-2 і довідок про вартість виконаних робіт форми КВ-3 упродовж 5 (п’яти) банківських днів з моменту підпису Сторонами акта виконаних робіт.

За даними актів № 4 і № 5 від 31.01.2011 року прийомки виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат типової форми № КБ-3 за січень 2011 року ТОВ «АРТ–ДЕКО» здані, а Замовником – ТОВ «Синтезис Инжиринг» прийняті будівельно-монтажні та електромонтажні роботи по об’єкту «Туристичний готель підвищеної комфортності «Яночка» Еколого-Туристичного центру в смт. Паркове АР Крим загальній вартістю 623179,92 грн. з ПДВ за договором № 02/09-10 та 206157,12 грн. з ПДВ за договором № 01/09 від 08.09.2010 року.

У висновку експерта зазначено, що Позивачем на дослідження судової експертизи надані податкові накладні, виписані покупцю – ТОВ «Синтезис Инжиринг» з продажу операцій надання послуг:

- № 2 від 31.01.2011 року на виконані будівельно-монтажні роботи загальній вартістю 206157,12 грн. з ПДВ;

- №5 від 31.01.2011 року на виконані електромонтажні роботи загальній вартістю 623179,92 грн. з ПДВ, які відображені у складі валових доходів і податкових зобов’язань з ПДВ ТОВ «АРТ–ДЕКО» за січень 2011 року.

Вказане підтверджене записами в оборотної - сальдовій відомості Позивача по валовим доходам і розшифровкою податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року.

За даними копії виписки з особового рахунку Позивача №2600514717 в АБ «Укргазбанк» м. Луганськ, МФО 304621, ТОВ «Синтезис Инжиринг» перераховані ТОВ «АРТ–ДЕКО» на вказаний рахунок 09.02.2011р. за будівельно-монтажні роботи грошові кошти:

в сумі 176680,63 грн. враховуючи ПДВ платіжним дорученням № 229 за договором № 01/09 від 08.09.2010 року,

в сумі 529300,32 грн. враховуючи ПДВ платіжним дорученням № 233 за договором № 02/09-10 від 08.09.2010 року.

Грошові кошти перераховані ТОВ «Синтезис Инжиринг» відповідно до рахунків ТОВ «АРТ–ДЕКО» № 62 і № 64 від 31.01.2011 року на 176680,63 грн. і 529300,32 грн. з ПДВ, відповідно, враховуючи утримання 5% гарантійних сум та сум авансів.

За даними ст.17 договорів № 01/09 і № 02/09-10 від 08.09.2010 року ТОВ «Синтезис Инжиринг» має наступні реквізити:

адреса: 83052, Україна, м. Донецьк, вул. Бурденко, 29;

код ЄДРПОУ – 33340669;

р/р 2600814231980 в Луганському філіалі ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 304621;

свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №07597395, індивідуальний податковий номер 333406605638,

що відповідає даним, вказаним у податковій декларації з ПДВ ТОВ «АРТ–ДЕКО» за січень 2011р., наданої Позивачем до ДПІ в м. Сімферополі, а також даним платіжних доручень №229 і №233 і виписки банку ТОВ «АРТ–ДЕКО» за 09.02.2011р. (а.с., л.с.135).

Таким чином, проведеним експертом дослідженням встановлене, що підрядні роботи, виконані ТОВ «Бренд Строй» ЄДРПОУ 36165567 за договором субпідряду з ТОВ «АРТ–ДЕКО» № С27-12/1074 від 27.12.2010 року по об’єкту «Туристичний готель підвищеної комфортності «Яночка» Еколого -Туристичного центру в смт. Паркове АР Крим в січні 2011 року, пов’язані з господарською діяльністю ТОВ «АРТ–ДЕКО», а саме з наданням Позивачем послуг з виконання будівельно-монтажних і електромонтажних робіт по вказаному об’єкту за договорами будівельного підряду з ТОВ «Синтезис Инжиринг» (код ЄДРПОУ 33340669) № 01/09 і №02/09-10 від 08.09.2010 року.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком експерта про те, що підрядні роботи, що виконані ТОВ «Бренд Строй» по замовленню ТОВ «АРТ–ДЕКО» в січні 2011 року, пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «АРТ–ДЕКО».

По четвертому питанню, експертом зазначене наступне.

Відповідно до ст.1 розділу I Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XV від 16.07.1999 року економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Проведеним дослідженням встановлене, що ТОВ «АРТ–ДЕКО» отримана економічна вигода від господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй», здійснених у січні 2011 році, у вигляді отриманих підприємством грошових коштів від використання активів при наданні послуг з виконання будівельно-монтажних і електромонтажних робіт по об’єкту «Туристичний готель підвищеної комфортності «Яночка» Еколого -Туристичного центру в смт. Паркове АР Крим за договорами будівельного підряду з ТОВ «Синтезис Инжиринг» (код ЄДРПОУ 33340669) № 01/09 і № 02/09-10 від 08.09.2010 року.

Таким чином, суд погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку № 55 судово – економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-7613/11/0170/26 від 31.10.2011 року, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані, на думку суду, у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004902301 від 20.05.2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення – рішення  № 0004902301 від 20.05.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

                                                                ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення – рішення  № 0004902301 від 20.05.2011 року Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ–ДЕКО» (ЄДРПОУ 33773450) 3,40 грн. витрат за сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                           < підпис >                               Петренко В.В.

          < Текст >