Справа № 199/10421/24

                                                                       (2/199/1359/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обгрунтування якого зазначив, що 26.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102472464 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути такий, сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

29.07.2021 згідно умов Договору факторингу №05Т , ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 102472464 від 26.03.2021 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 102472464 від 26.03.2021.

Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 44878,00 грн та судові витрати по справі, в тому числі 6000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року було відкрито провадження по даній справі.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ''Мілоан" 26.03.2021 у електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 102472464, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі 10000,00 грн шляхом перерахування їх у безготівковій формі на картковий рахунок останнього. Відповідач за умовами договору зобов`язався їх повернути, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним. Кредит надано строком на 23 дні з 26.03.2021, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 18.04.2021.

Відповідно до пп. 1.5.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом становлять 6900,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.6 Кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У п. 2 Графіку вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазанчених у ньому, у зв`язку із частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку повернення кредиту, позичальник доручає позикодавцю самостійно оновити (актуалізувати) графік розрахунків шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті позичальника на веб сайті Товариства. Оновлений графік, що розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Товариства може візуально відрізнятися від поточної форми Графіку розрахунків.

29.07.2021 згідно умов Договору факторингу №05Т , ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 102472464 від 26.03.2021 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача.

24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 102472464 від 26.03.2021.

Як вбачається із обох витягів, сума заборгованості, право на стягнення якої перейшло до позивача за договорами факторингу, з моменту відступлення цього права факторами не змінювалася, додаткових нарахувань не відбувалося.

Із письмових доказів, доданих до матеріалів справи, вбачається, що заборгованості за кредитним договором № 102472464 від 26.03.2021 не погашена, залишок заборгованості складає 44878,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9025,00 грн, за відсотками – 35853,00 грн.

Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов вказаного договору (п. 1.4) відповідач мав повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування ним в рекомендовану дату платежу 18.04.2021 (останнього дня строку кредитування).

Отже, не пізніше 18.04.2021 за цим договором відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом з письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, встановлено, що загальна вартість кредиту за договором про споживчий кредит № 102472464 від 26.03.2021 на час закінчення строку дії кредиту (18.04.2021) визначена в розмірі 16900,00 грн, з яких 10000,00 грн - це тіло кредиту, 6900 грн - це відсотки за користування ним.

З матеріалів справи, досліджених судом, вбачається, що позивачем не надано суду інформації щодо погашення відповідачем будь-якої частини кредитних коштів із вищевказаної суми, таких доказів не надано також відповідачем, як не спростовано ним і факту укладення цього договору.

Отож, суд доходить висновку, що позивачем за вищевказаним договором правомірно нарахована заборгованість по тілу кредиту, тому наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача забогованості у цій частині.

Судом встановлено також, що заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором, що нарахована позивачем, виходить за межі строку дії договору, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків за користування коштами, наданими на умовах споживчого кредиту, здійснювалося первісним позикодавцем понад строк, визначений договором - 23 дні, про свідчить відомість про щоденні нарахування та погашення, таким чином підялягає стягненню із відповідача на користь позивача заборгованість по відсоткам – 6900 грн..

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача має бути стягнуто загальну заборгованість за договором про споживчий кредит № 102472464 від 26.03.2021, що становить 15925,00 грн, з яких: 9025,00 грн - це тіло кредиту, 6900,00 грн - відсотки за користування ним.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Згідно з ч.1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Як встановлено ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024, детальний опис робіт адвоката Білецького Б.М., акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги на суму 6000 грн. та додаткову угоду № 102472464 від 11.11.2024 року.

Суд вважає, що суму витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу завищено, оскільки вид правової допомоги та невелика складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом.

Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, часткове задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» (код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: Київська область, м. Добропілля, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за договором про споживчий кредит № 102472464 від 26.03.2021 в розмірі 15925,00 грн, з яких: 9025,00 грн - це тіло кредиту, 6900,00 грн - відсотки, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., а всього 20347 (двадцять тисяч триста сорок сім) гривень 40 копійок.

В частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                В.В. Руденко

?