У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4043/15

№ 1-кп/183/30/25

19 травня 2025 року                                                                м. Самар

       Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: судді ОСОБА_1 секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015040350000624 від 20.04.2015 відносно:

        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, маючого вищу освіту, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора                                                                         ОСОБА_4

       обвинуваченого                                                         ОСОБА_3        

захисника                                                                 ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

В вересні 2014 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_3 знаходячись перед залізнодорожним переїздом в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області в лісопосадці побачив на землі предмет за зовнішніми ознаками схожий на пістолет. В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 підняв вищевказаний пістолет з землі та забрав його з собою, тобто незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, після чого став незаконно його зберігати при собі.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 19.04.2015 приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , взявши з собою вищевказаний пістолет, діючи умисно, незаконно, зберігаючи його при собі, без передбаченого законом дозволу, прийшов до квартири своєї колишньої співмешканки ОСОБА_6 , котра мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , де за допомогою ломика зламав двері до квартири останньої та проник до квартири.

Після чого, ОСОБА_6 , зважаючи на протиправні дії ОСОБА_3 викликала співробітників міліції. Цього ж дня приблизно о 22 годині 10 хвилин, співробітники міліції прибули до квартири ОСОБА_6 та запропонували ОСОБА_3 видати предмети зберігання та носіння яких заборонено, на що ОСОБА_3 викинув з балкону сьомого поверху вищевказаний пістолет, який він незаконно придбав, зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу, який в ході проведення огляду було виявлено та вилучено.        Вказаний пістолет згідно висновку експерта №70/07-348 від 29.05.2015 являється пістолетом марки «Zoraki MOD 914S» 9 мм самозарядним пістолетом і відноситься до категорії нестандартної короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, переробленим саморобним способом з стартового (сигнального) пістолета моделі «Zoraki MOD 914S» № НОМЕР_1 , калібру 9мм P.A. Knall, виробництва Туреччини шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу (заглушки), що перешкоджають проведенню пострілів кінетичними снарядом (кулею), який ОСОБА_3 носив, зберігав та придбав, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання обвинуваченого та захисника.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Згідно з санкцією ч. 1 ст. 263 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Таким чином, у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є тяжким злочином. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , а саме за ч. 1 ст. 263 КК України вчинене у вересні 2014 року та з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 10 років.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. На підставі вимог ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на заявлене клопотання обвинуваченого та його захисника та беззаперечної згоди на звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, суд приходить до переконання, що перешкод для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження немає.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Згідно з ч. 2 ст. 124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до положень ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Отже, чинний кримінальний процесуальний закон чітко встановлює, що витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого лише у двох випадках: ухвалення щодо нього (обвинуваченого) обвинувального вироку; залучення експерта безпосередньо обвинуваченим (стороною захисту).

Крім того, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12.09.2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок згідно з яким в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення експертизи був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК України витрати на проведення експертизи підлягають віднесенню на рахунок держави.

Питання речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, статтями 100, 128, 284 286, 288 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_5 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 1 ст. 263 КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності – задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - закрити.

Процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області балістичної експертизи № 70/07-348 від 29.05.2015 в розмірів 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 32 коп. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-ломик «монтіровка», яка передана до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути законному володільцю;

-зразки крові  ОСОБА_3  та ОСОБА_7  котрі знаходяться в двох паперових конвертах, які передані до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

-пістолет марки «Zoraki MOD 914-S», який переданий до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1