Справа № 167/316/25

Номер провадження 3/167/237/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       19 травня 2025 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

в с т а н о в и в :

Формулювання правопорушення.

27 березня 2025 року о 19 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував та влаштовував шарпанину. Дана подія відбувалась в присутності дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження. Дане порушення вчинено повторно протягом року ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 23 січня 2025 року, справа № 167/70/25.

Органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.

Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів. Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, завчасно повідомленої належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя доходить такого висновку.

Норми права, які застосовує суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено у ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Таким чином, посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Висновок судді та мотиви прийнятого судового рішення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 598098 від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 27 березня 2025 року о 19 год 30 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження. Дане порушення вчинене повторно протягом року ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 23 січня 2025 року, справа № 167/70/25.

Органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Суддя звертає увагу, що ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в редакції Закону України № 3733-IX від 22 травня 2024 року, передбачає новий склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Окрім цього, вищевказаним Законом №3733-IX від 22 травня 2024 року було внесено зміни і до ст. 269 КУпАП «Потерпілий», відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство саме відносно дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження.

Отже, якщо правопорушення вчинено не безпосередньо стосовно дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Крім того, на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, до протоколу додано копію постанови Рожищенського районного суду Волинської області від 23 січня 2025 року. Однак, названа постанова не вказує на ознаку повторності правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки згідно постанови ОСОБА_1 визнано винним за вчинення насильства в сім`ї психологічного характеру, внаслідок якого могла бути заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Водночас доказів, які б підтверджували притягнення ОСОБА_1 протягом року за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (умисних дій/бездіяльності, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого) та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (умисних дій/бездіяльності, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи) поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Зінкевичем В. А. до матеріалів справи долучено не було.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи наведене, суддя позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставляться в провину ОСОБА_1 , а грубі порушення складення протоколу про адміністративне правопорушення не дають підстав вважати його належним та допустимим доказом.

З огляду на викладене суддя вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.

Враховуючи вищевикладене суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати.

З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 256, 283, 285, 289, 291 КУпАП

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І. Т. Гармай