Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14762/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12 год. 30 хв.  

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  < Довідник > 

при секретарі          Могілевському А.А.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія»

до Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача ОСОБА_2 за дов.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом  до Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення  № 0000302342 від 11.08.2011 року з податку на додану вартість на загальну суму 12 756,25 грн., з яких основний платіж складає 10205,00 грн. та штрафні санкцій у розмірі 2551,25 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарською операцією з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамитранс трейд плюс» та посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочину із даним контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

          Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про правомірність прийнятого рішення про нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість,  у зв’язку зі здійсненням позивачем нікчемного правочину, який не створює правових наслідків, а отже, платник податків не має право на формування податкового кредиту за такою господарською операцією. Також відповідач зазначає, що вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2010 року  було визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст.205 Кримінального кодексу України посадових осіб контрагента Позивача – ТОВ «Рамитранс трейд плюс», з урахуванням чого, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

          У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача,  дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за номером 34586195, знаходиться на податковому обліку в Єнакієвській  об’єднаній державній податковій інспекції.

Відповідачем – Єнакієвською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамитранс Трейд плюс» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1413/23/34586195 від 26.07.2011 року, яким зафіксовано порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (надалі –Закон 168) в частині заниження податку на додану вартість у грудні 2009 році у розмірі 10 205,00 грн.

За висновками вищенаведеного акту перевірки керівником податкового органу 11 серпня 2011 року прийнято податкове  повідомлення –рішення № 0000302342 про нарахування  податку на додану вартість у розмірі 12 756,25 грн., з яких основний платіж складає 10205,00 грн. та штрафні санкцій у розмірі 2551,25 грн.

Спірне податкове повідомлення – рішення прийнято на підставі зазначеного акту перевірки і стосується визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

          Пунктом 3 акту перевірки зазначено, що відповідачем від ДПА у Донецькій області отримано вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2011 року за справою № 1-239/2010 по звинуваченню у скоєні правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України, відповідно до якого особа створила фіктивне підприємство – ТОВ «Рамитранс Трейд плюс», який без наміру здійснення статутної діяльності, що передбачена засновницькими документами, виконував операції з позазаконного переведення безготівкових коштів у готівкові, проводив безтоварні операції.. Особу визначено винною за ч.3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст.28, ст..364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Окрім того, в 3 пункті акту перевірки зазначено, що Позивачем до перевірки не надані документи, підтверджуючі транспортування товару від Продавця ТОВ  «Рамитранс трейд плюс», а саме товарно-транспортні накладні, шляхові листи та ін.

Усі порушення податкового законодавства встановлені на підставі ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ «Рамитранс трейд плюс» не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже – є нікчемним.

Спірність даної обставини, на думку податкового органу, полягає у непідтверджені реального руху товару  за договором від 02.08.2010 року № 28/12/09.

          Судом встановлено, що  28 грудня 2009 року між Позивачем та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамитранс трейд плюс» (далі-Постачальник) було укладено договір № 28/12/09 (далі-Договір).

Відповідно до умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамитранс трейд плюс» - Продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія» - Покупець,  продавець зобов’язується поставити у власність Покупця товар, який вказаний в специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору, а Покупець зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору. Відповідно до умов договору  -  поставка товару ( круг, лист, швелер, електроди) здійснюється Продавцем, строк поставки, ціна та умови оплати товару вказується в специфікації № 1 до цього Договору. Як вбачається з видаткової накладної № 29/12-01 постачальником товару на загальну суму з податком на додану вартість 61228,74 грн.( в тому числі ПДВ 10204,79 грн.) є підприємство ТОВ «Рамитранс трейд плюс», а одержувачем товару та платником є підприємство ТОВ «Дебальцівська промислова компанія». Замовлення товару здійснено відповідно до Рахунку-фактури № 28/12-01 від 28.12.2009 р., умови продажу – попередня оплата.

          На виконання умов вищезазначеного  Договору постачальником в  грудні 2009 року  позивачу було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № 29/12-01 від 29.12.2009 року, рахунком –фактурою № 28/12-01 від 28.12.2009 року, податковою накладною № 29/12-01 від 29.12.2009 року, які долучені до матеріалів справи.

          Як вбачається з акту перевірки відповідача, підставою для нарахування податкових зобов’язань позивачу податковий орган визначив:

-          Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2010 року за справою № 1-239/2010 по звинуваченню у скоєні правопорушень , передбачених ст.205 Кримінального кодексу України, відповідно до якого встановлено, що фактично підприємство ТОВ «Рамитранс трейд плюс» зареєстровано на підставних громадян, не маючих ніякого відношення к здійсненню підприємством фінансово-господарської діяльності.  

-           Відсутність документів, підтверджуючих постачання товару від Продавця ТОВ «Рамитранс трейд плюс», а саме товарно-транспортні накладні, шляхові листи.

Суд зазначає, що  підтвердженням реальності здійснення операції з придбання товару є реєстр отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за період з 01.12.2009 року по 30.06.2011 року та журнал довіреностей, а саме матеріали справи містять журнал реєстрації довіреностей, який ведеться Позивачем, з зазначенням виданих довіреностей посадовій особі позивача –ОСОБА_3 від 28.12.2009 року б/н  на одержання товарно-матеріальних цінностей за договором № 28-12-01 від 28.12.2009 р. з ТОВ «Рамитранс трейд плюс».

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, шляхових листів, які підтверджують факт транспортування товару від ТОВ «Рамитранс трейд плюс»  до Позивача, суд зазначає наступне.

Факт перевезення товару підтверджується договором про надання авто послуг № 28/12-09 від 28 грудня 2009 року укладений між Позивачем ( далі – Замовник ) та ПП ОСОБА_4( далі – Виконавець). Відповідно до умов якого, виконавець надає замовнику послуги з перевезення товару (вантаж, сировина та матеріали) автомобілем,  оплата робіт відбувається на підставі акту виконаних робіт. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт № Аз-0000029 від 29 грудня 2009 року сторони посвідчили надання та отримання транспортних послуг за маршрутом Дебальцеве-Луганськ-Дебальцеве.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність документів на транспортування товару за спірним договором не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

          Щодо порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Рамитранс трейд плюс»  суд зазначає наступне.

          Відповідачем до суду надано вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2010 року за справою № 1-239/2010 по звинуваченню у скоєні правопорушень, передбачених ст.205 Кримінального кодексу України, який роздрукований  є єдиного державного реєстру судових рішень. В якому зазначено, що Особу 1,2,3  визнано винними за ч.3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст.28, ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Діяння, яке встановлено Вироком суду не містить обставин, які мають відношення до цієї справи та які встановлені податковим органом для нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість. Податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 10205,00 грн., у той же час вироком суду встановлено, що певну посадову особу  визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст.28, ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, які не мають відношення до  податкових відносин  в частині сплати податків.

          Разом з тим, суд зазначає, що на момент  складання акту перевірки у податкового органу був відсутній Вирок суду з зазначенням прізвище, ім’я та по батькові особи відносно, якої винесений цей вирок. Не надано зазначений вирок під час розгляду справи.

          Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1  п.7.5. ст.7 вказаного Закону  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), що  не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Долучені до матеріалів справи письмові докази, зокрема, договір, податкова накладна, які видана позивачу його контрагентом, які спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування податкового кредиту, та підтверджують правильність його формування позивачем.

Судом встановлено, що у позивача наявна податкова накладна, що підтверджує його право на формування податкового кредиту за проведеною господарською операцією, які долучені судом до матеріалів справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи та зібрані судом документи під час розгляду справи підтверджують реальність господарської операції Позивача з ТОВ «Рамитранс трейд плюс».

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування основного платежу з податку на додану вартість у сумі з яких основний платіж складає 10205,00 грн. то нарахування штрафних санкцій у розмірі 2551,25 грн. здійснено податковим органом також неправомірно.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія» до Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Єнакієвської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000302342 від 11.08.2011 року з податку на додану вартість на загальну суму 12 756,25 грн.

Присудити з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 грн.40 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебальцевська промислова компанія».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 27 грудня 2011 року.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                      Савченко С. В.