Судове рішення #20546245

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

        

ПОСТАНОВА

Іменем України


09 серпня 2011 р.  Справа №2а-8278/11/070/26


   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом

 Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим 

до  Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноперекопськ АР Крим     

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноперекопськ АР Крим про зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовується сума виплачених пенсіонерам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 564,00 грн. за травень 2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позовних вимог суду не надав.

Суд, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

                                                                                                                        ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач щомісячно підписували акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по  інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв’язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АРК до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Розбіжності виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодувати витрати на виплату та доставку адресної допомоги до пенсії по інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36  за січень 2011 року в загальній сумі 21811,23 грн.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007р., останній є центральним органом виконавчої влади,  діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Пунктом 15 Положення встановлено, що Пенсійний  фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2, та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Міністерством юстиції України 12.07.2002р. № 581/6869 управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі входять до єдиної системи органів пенсійного фонду, але мають різні повноваження.

За таких обставин, Пенсійний фонд України, головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах є окремими суб'єктами  владних повноважень, а відтак їх неможливо ототожнювати або вважати однією особою.

          Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.10.2005 року № 43, виконавча  дирекція  Фонду  соціального  страхування від нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань України  (далі  -  виконавча  дирекція  Фонду)  є  постійно діючим виконавчим органом правління  Фонду  соціального  страхування  від нещасних   випадків  на  виробництві  та  професійних  захворювань України (далі - Фонд),  що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.

          Згідно п. 2.1 Положення, основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є, серед іншого, забезпечення  дотримання  положень  Конституції  України та вимог чинного законодавства,  інших  нормативно-правових  актів  у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності, збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.

Відповідно до п. п. 4 п. 3.1 Положення, виконавча дирекція Фонду, зокрема, співпрацює з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Положення, виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних  принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.

Згідно п. 1.2 Положення, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,  відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами  і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Пунктом 1 Типового положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 19 від 20.04.2001р., встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що утворюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату  працездатності».

Згідно п. 1 Типового положення про Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 17 від 20.04.2001р., встановлено, що Управління  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є робочим органом виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що утворюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

До складу управління входять відповідні відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду), а також апарат управління, який здійснює на території управління державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку).

Як вбачається із зазначених типових положень, до повноважень управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділень дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її відділення в районах та містах не віднесено здійснення відшкодування органам Пенсійного фонду України витрат, понесених ними у зв’язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її робочі органи є владними суб’єктами з різними повноваженнями, а відтак їх неможливо ототожнювати, або вважати однією особою.

Щодо відшкодування відповідачем позивачу заявлених витрат, суд зазначає наступне.

Постановою № 5-4/4 від 04.03.03р. Правління пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов`язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного  захворювання та пенсій у зв`язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.05.03р. № 376/7697) (далі Порядок № 5-4/4 від 04.03.03р.).

          Зазначеним порядком встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України  витрат.

Пунктом 5 Порядку № 5 - 4/4 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення  звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

На підставі акту узгоджується довідка про відшкодування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування  перераховує відповідні  кошти Пенсійному фонду України.

          Аналізуючи зазначену норму Закону суд приходить до висновку, що всі відшкодування понесених витрат повинні погоджуватись між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

          Оскільки відповідач не здійснює перерахування грошових коштів Пенсійному фонду України, відповідно до Порядку, стягнення з відповідача відповідних грошових коштів може призвести до подвійного фінансування зазначених витрат  Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Окрім того, як зазначалося вище, до повноважень відповідача, відповідно до Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення не віднесено до обов’язку відшкодування зазначених витрат. Відшкодування зазначених витрат віднесено до повноважень саме Фонду.

Щодо включення позивачем до розміру витрат відшкодування державної адресної допомоги, суд зазначає наступне.

Виплата пенсій, відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991р. здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який  формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницької діяльністю, обов’язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV, непрацездатні  громадяни  крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати  доплати,  надбавки та підвищення до зазначених виплат,  додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.03р. передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 не включається.

Отже суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що державна адресна допомога у даному випадку по суті є пенсією по інвалідності, включається до її основного розміру і повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Окрім того, відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №5-4/4 від 04.03.03р. відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом –суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, та «державна адресна допомога до пенсії» до нього не входить.

Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.08р. № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.08р. № 265.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми витрати на виплату та доставку адресної допомоги до пенсії по інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд  

                                                     ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

          Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

 

Суддя                                                                          Петренко В.В.

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація