Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа  № 2-а-6353/11

Категорія 99

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09.09.2011 о 14 год. 00 хв. суддя Центрально-Міського  районного суду м. Макіївки Донецької області Єрьомін Д.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  Управління Пенсійного  фонду  України  в  Центрально –Міському  районі  м. Макіївки Донецької області про  стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2011 року ОСОБА_2  звернувся до суду з адміністративним позовом до  управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, у якому зазначив, що він має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячно підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак службові особи відповідача незаконно відмовили йому у нарахуванні та виплаті вказаного розміру доплати до пенсії.

Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити йому нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року по день винесення рішення судом.

Відповідач –управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області, яке належним чином було повідомлене про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі і отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів, не надало до суду у встановлений частиною третьою статті 183-2 КАС України строк свої заперечення проти позову.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни»(далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитина війни відповідно до статті першої цього Закону це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          За даними паспорту серії НОМЕР_1, виданого Центрально-Міським районним відділом Макіївського міського управління  ГУМВС  України  в  Донецькій  області,  ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України. /а.с. 4/

Правовий статус позивача як дитини війни підтверджено пенсійним посвідченням, зареєстрованим управлінням соціального забезпечення населення в Центрально-Міському  районі м. Макіївки. /а.с. 5/

          Статтею шостою Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком визначена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України  «Про  Державний   бюджет України на 2008 рік та про  внесення  змін до деяких   законодавчих  актів  України»  від  28.12.2007 р. внесено  зміни   до Закону України «Про  соціальний захист   дітей війни», зокрема статтею  6 вказаного  Закону   після  внесення  змін  передбачалось, що дітям   війни до пенсії  або щомісячного  довічного  грошового утримання;  державної  соціальної  допомоги, що виплачується замість  пенсії, виплачується  підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для  учасників   війни.

          Рішенням  Конституційного Суду України  № 10-рп2008  від  22.05.2008 р. положення  пункту  20 розділу  II «Внесення  змін   до деяких   законодавчих   актів  України», Закону України  «Про  Державний  бюджет  України на 2008  рік   та про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України»від  28.12.2007  р.  щодо внесення  змін  до Закону  України «Про соціальний   захист  дітей  війни», визнані  такими, що не відповідають Конституції  України.

Враховуючи, що позивачу, починаючи   з 01.01.2008 р., сплачується   підвищення  до  пенсії  у розмірі  10 % прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, відповідач повинен донарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за  період  з  22.05.2008  року  до 31.12. 2008  року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних витрат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих витрат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенс за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Тобто, суд вважає, що вимоги позивача щодо донарахування йому підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за  період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року також підлягають задоволенню.

          Положення Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також  призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки доплата ОСОБА_2 як дитині війни у період з 01 січня 2010 року нараховувалась і виплачувалась у твердому розмірі щомісячно о 49 грн. 80 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при  вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 01 січня 2010 року норми статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, суд дійшов висновку, що відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки не надано достовірних, беззаперечних доказів правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення належних позивачці виплат підвищення пенсії як дитині війни. Такою протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в зазначений період були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Розмір мінімальної пенсії за віком за чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1V «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відсутність іншого нормативно-правового акту, який встановлював би  величину мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій за іншими законами чим зазначений, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491- VI від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України н 2011 рік»№ 3491- VI від 14 червня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до п. 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»від 10 червня 1997 року  № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.

У зв’язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: до 23 липня 2011 року –у порядку та розмірах встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

 Таким чином, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з 23 липня 2011 року та про зобов’язання відповідача надалі довічно проводити йому щомісячне нарахування та виплату даної соціальної допомоги.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає лише порушене  право, внаслідок чого зобов’язання УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки в подальшому вести нарахування та виплату підвищення до пенсії є безпідставним, оскільки  встановлює обов’язки на майбутнє без врахування вимог чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин. Отже, положеннями КАС України передбачено відновлювати лише порушенні права осіб, а не ті, які можуть бути порушенні у майбутньому.

Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги ОСОБА_2 про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01 січня 2010 року по 22 липня 2011 року включно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до Закону України  «про Державний бюджет України на 2011 рік»,  суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні  вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України  у Центрально –Міському  районі   м.  Макіївки   перерахувати та здійснити нарахування та виплату  на користь ОСОБА_2 підвищення  до пенсії  у розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за віком   як дитині  війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно у відповідності до Закону  України «Про соціальний  захист   дітей війни»та згідно Рішення  Конституційного  Суду України від  09 липня  2007  року  № 6-рп2007, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

          У задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України  у Центрально –Міському  районі   м.  Макіївки   перерахувати та здійснити нарахування та виплату  на користь ОСОБА_2 підвищення  до пенсії  у розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за віком   як дитині  війни за період з 22 липня 2011 року по 09 вересня 2011 року –відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова складена    суддею  у нарадчій кімнаті.

Суддя           Д. О. Єрьомін

судді