Судове рішення #20564845


У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и


03.11.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючої            –          Симаченко Л.    І.,

суддів–Вотьканича Ф.А., Машкаринця І. М.,

з     участю     прокурора    -     Лемака Р. В.,

засудженого          -           ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді  справи судом першої інстанції,  на постанову  Міжгірського районного суду  від  22 серпня  2011 року.

Цією постановою  кримінальну справу щодо

                                                   

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  с. Річки Міжгірського району Закарпатської області, несудимого,  

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України повернуто прокуророві на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення  у зловживанні службовим становищем та у службовому підробленн, вчинених  за таких обставин: працюючи на посаді голови Річківської сільської ради Міжгірського району  і будучи службовою особою, він підписав та видав громадянину ОСОБА_4 рішення 4 - ої сесії 5 скликання Річківської сільської ради від 29 жовтня 2006 року  про внесення зміни до рішення цієї ж ради від 12 липня 19997 року за  № 30 про передачу у приватну власність ОСОБА_4  земельної ділянки площею 0, 6505га, в тому числі в урочищі «Біля хати» - 0, 1496 га, в урочищі «Полянський» - о, 0633 та в ур. «Ялина» - 0, 4376 га, хоча таке питання на засіданні ради не розглядалось і рішення з цього приводу не приймалось.   

Повертаючи  справу на додаткове розслідування  в порядку ст. 246 КПК України, суд  в постанові зазначив, що органом досудового слідства на стадії ознайомлення обвинуваченого з  матеріалами справи було порушено його право на захист, яке виразилось у тому, що прокурором Міжгірського району всупереч вимогам ст. 218 КПК України було затверджено обвинувальний висновок  й направлено справу до суду без ознайомлення  ОСОБА_3 зі справою.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати,  а справу направити на новий розгляд, мотивуючи  свої вимоги тим, що слідчий у відповідності до  вимог ст. ст. 218, 220 КПК України  надав  ОСОБА_3 можливість ознайомитися з матеріалами  справи, а після його відмови знайомитися  зі справою  та підписувати  протокол  про оголошення про закінчення  слідства та пред’явлення  матеріалів справи, склав обвинувальний висновок та прийняття рішення  в справі з обвинувальним висновком.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про скасування постанови суду з підстав, зазначених в апеляції,  пояснення  ОСОБА_3, який просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція  прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до вимог ст. 246 КПК України  при попередньому розгляді справи суддя  з власної ініціативи може повернути справу на додаткове розслідування у випадках, якщо під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства  були допущені такі порушення вимог кримінально - процесуального Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. При цьому суди повинні з’ясовувати питання, чи перешкоджає допущене порушення закону призначенню справи до розгляду, наскільки воно є істотним і чи є можливість поновити  це право.

          З матеріалів справи вбачається, що  органом досудового слідства ОСОБА_3 9 серпня 2011 року було пред’явлено обвинувачення, проведено  допит в якості обвинуваченого, обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд і оголошено про закінчення слідства по справі. З протоколу  останньої слідчої дії  та розписки про отримання повістки  про виклик  в прокуратуру видно, що ОСОБА_3 виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи наступного дня - 10 серпня 2011 року, однак в цей день  від ознайомлення зі справою відмовився, про що  слідчим відповідно до вимог ст. 220 КПК України  було зроблено відповідний запис  у протоколі й засвідчено своїм підписом відмову обвинуваченого підписати цей протокол, а  також  подано рапорт  прокурору Міжгірського району. ( а. с. 183 – 184, 185, 186 – 188, 189, 190, 193, 194, 195, 196 ).

          Отже,  дії слідчого повністю відповідали зазначеним вимогам кримінально – процесуального закону  і не були направлені на позбавлення обвинуваченого права ознайомитися з матеріалами справи.  Обвинувальний висновок слідчим  було складено  в цей же день  і  відповідно до вимог ст. 225 КПК України справу направлено прокуророві. Після перевірки справи прокурором  у відповідності до вимог ст. 229 КПК України було прийнято рішення про затвердження  обвинувального висновку. При цьому жодних порушень кримінально – процесуального закону ним допущено не було, а тому  посилання суду на незаконність затвердження  обвинувального висновку є надуманними.   

          Крім того, звертає на себе увагу той факт, що 8 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою  про скасування постанови слідчого про порушення щодо нього даної кримінальної справи. Провадження за цією скаргою було відкрито 9 серпня 2011 року, а 12 серпня 2011 року матеріали розглянуто  із прийняттям рішення про задоволення скарги і скасування постанови слідчого з підстав відсутності в діях ОСОБА_3 суспільної небезпеки через малозначність його дій. (а. с. 208 ).

          Обидва судові рішення постановив суддя Цімбота В. І..  Таким чином, суддя,  який дав оцінку доказам  і висловив свої висновки по суті справи при прийнятті рішення по скарзі в порядку ст. 236 – 7 КПК України, прийняв кримінальну справу до розгляду по суті з постановленням судового рішення на стадії попереднього розгляду. При цьому з оскаржуваної постанови суду  вбачається, що 12 серпня 2011 року  судом було зупинено  слідчі дії по справі, хоча такі були закінчені до постановлення цього рішення і 11 серпня 2011 року справа була отримана судом в порядку ст. 232 КПК України. ( а. с. 197 – 201, 205, 208 ).

          Отже, наведене свідчить про необ’єктивність та  упередженість суду при прийнятті рішення в порядку ст. 244 КПК України.  Доводи прокурора, зазначені в апеляції, заслуговують на увагу, а постанова суду підлягає скасуванню.

          Керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

У  Х  В  А  Л  И  В :

Апеляцію прокурора  Міжгірського району задовольнити.

Постанову Міжгірського районного суду  від  22 серпня  2011 року щодо  ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

 


Судді:                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація