ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р. Справа№ 910/13961/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 (повний текст рішення підписано 21.12.2023)

у справі №910/13961/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт»

про стягнення 188 668,10 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13961/23 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/13961/23 залишено без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт».

Матеріали справи №910/13961/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

24.04.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 24.04.2025) через підсистему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» подано заяву про розподіл судових витрат у справі №910/13961/23.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.04.2025 заяву передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» про розподіл судових витрат у справі №910/13961/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

29.04.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

30.04.2025 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано письмові доводи на спростування клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в попередньому розмірі 7500,00 грн.

Обгрунтовуючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, позивач зазначає, що за договором б/н від 13.06.2022, додатковою угодою №23.01 від 23.01.2024 Адвокатське бюро «Андрій Яценко» виконало роботи/послуги з надання професійної правничої/правової допомоги, а ТОВ «Енергоресурс і Ко» прийняло виконання наступних робіт/послуг за наступним дорученням: стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт», код 36239717, за поставлену електроенергію, за період заборгованості серпень-вересень 2021 року, на стадії апеляційного провадження в Північному апеляційного господарському суді, справа №910/13961/23.

Тарифи за дорученням ТОВ «Енергоресурс і Ко» :

7 500 грн. - вивчення та аналіз апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2023р. у справі №910/13961/23, складання відзиву на апеляційну скаргу;

1000 грн/аркуш - складання письмових документів (крім відзиву на апеляційну скаргу) у справі на спростування можливих письмових/усних клопотань, заперечень, пояснень тощо Відповідача;

4000 грн. - участь в одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції незалежно від тривалості, в разі призначення.

Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) і арифметичний розрахунок наданої професійної правничої (правової) допомоги за актом від 24.04.2025:

- вивчення та аналіз апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2023р. у справі №910/13961/23, складання відзиву на апеляційну скаргу - витрачено 8 годин, виконано і надіслано 23-24.01.2024р. Вартість - фіксована ставка 7500 грн.

- складання письмових доводів на спростування «відповіді на відзив» ТОВ «Енергобудконсалт» від 19.03.2024р. - витрачено 6 годин, виконано на 4 аркушах і надіслано 27-28.03.2024р. Вартість - 1000грн/арк., виконано на 4 аркушах, - вартість 4000 грн.

- Загальна вартість робіт із професійної правничої допомоги складає 11500 грн.

Правнича/правова допомога сумі 11 500 грн. прийнята Клієнтом, зауважень з

приводу кількості та якості немає, підлягає оплаті впродовж 2025р.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, представник відповідача просить зменшити розмір цих витрат, оскільки

1)заявлені Позивачем до відшкодування витрати на надання правової допомоги є неспівмірними із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням для сторони.

Так, сума позовних вимог (ціна позову) заявлених позивачем у справі №910/13961/23 складає 188 668,10 грн. У той же час, під час розгляду справи у суді першої інстанції Позивач заявив про начебто понесені судові витрати у розмірі 24 500 грн., які просив стягнути на його користь із Відповідача. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 вказану заяву було задоволено частково та стягнуто лише 12 250 грн., у

зв`язку із завищенням вказаного розміру витрат.

Як вбачається зі змісту заяви про розподіл судових витрат у справі, яка прийнята до розгляду Північним апеляційним господарським судом Позивачем заявлено до стягнення витрати у розмірі 11 500 грн.

Таким чином, Позивачем під час розгляду позовної заяви із сумою позову 188 668,10 грн., заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу на загальну суму у 36 000 грн., що складає більше 19% від ціни позову та очевидно є неспівміпрним та непропорційним.

2) Позивачем безпідставно у заяві про розподіл судових витрат стверджується про велику складність та велику значність справи для Позивача, що очевидно не відповідає дійсності. Справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, та предметом спору якої було стягнення основного боргу за договором постачання електричної енергії, що не потребувало великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали дослідженню адвокатом і застосуванню. Тобто її не можна віднести до категорії великої складності та великої значності для Позивача. Вказані факти було встановлено Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2024, яке набуло чинності та не оскаржувалось Позивачем.

3). Позивачем фактично не вчинялись дії щодо досудового врегулювання спору, що також повинно бути враховано під час визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню.

4) Визначення розміру гонорару в залежності від кількості сторінок складених адвокатом не відповідає принципам раціональності, процесуальної економії та необхідної достатності, оскільки якість та повнота правової допомоги безпосередньо не залежать від кількості сторінок документів складених адвокатом або розміру шрифту, який ним використовується під час їх складання. Документи, складені під час надання правової допомоги Позивачу у суді першої та апеляційної інстанції здебільшого містять аналогічні аргументи, щодо підтвердження обраної правової позиції.

Представник позивача в письмових доводах на спростування клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, вважає його безпідставним, надуманим, недобросовісним та несправедливим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Колегія суддів вважає, що складність справи не залежить від ціни позову, а від категорії спору, затраченого часу та зусиль, спрямованих на досконале обґрунтування правової позиції сторони задля успішного вирішення спору останньої.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн, стосовно яких подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є не співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13961/23 у розмірі 5 750,00 грн.

При цьому підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13961/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» (01001, м. Київ, пров. Рильський, 10, оф.214, код ЄДРПОУ 36239717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс і Ко» (61128, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, просп. Льва Ландау, 149, код ЄДРПОУ 32237716) 5 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/13961/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко