Судове рішення #2057337

 

                                                                                                                      Справа №4-575-08

                                                                                                                                        

                                                           П О С Т А Н О В А

 

5 травня  2008 року

                             Печерський районний суд м. Києва в складі :

                                Головуючого  судді                                         -  Квасневскій Н.Д.,

                              при секретарі                                                      - Долгорук С.М.,

                              з участю прокурора                                               -  Красножона С.М.

                             

        розглянув  в відкритому   судовому  засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1  на постанову старшого слідчого прокурора слідчого відділу управління прокуратури міста Києва від 02.10.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю  в його діях ознак злочину.

 

 

           

                                                          

                                                    В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову  старшого слідчого прокурора слідчого відділу управління прокуратури міста Києва від 02.10.07р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю  в його діях ознак злочину,   мотивуючи тим, що вона не згодна з винесеною постановою, слідчим не проведено належної перевірки всіх обставин викладених в скарзі, не наведено жодної підстави для закриття кримінальної справи передбаченої ст. 213 КПК України.

 

           В судовому засіданні заявник  ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_3 просять скаргу задовольнити, вимоги викладені в скарзі підтримують в повному обсязі,  постанову про відмову в порушенні кримінальної справи  просять скасувати та матеріали кримінальної справи  направити на додаткову перевірку.

 

           Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 доводи викладені в скарзі не визнав посилаючись на те, що в ході досудового слідства не було отримано доказів вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 236 КК України, а висновок експертизи на який посилаєтьсяОСОБА_1, отриманий на підставі самостійно обраних експертом вихідних даних для проведення експертизи, що суперечить чинному законодавству. Крім того, посилається на винесення Дарницьким районним судом м. Києва 14.03.2008р. обвинувального вироку водію ОСОБА_5, який на сьогоднішній день набрав чинності. 

 

           Прокурор Красножон С.М.  в судовому засіданні доводи викладені в скарзі не визнав, вважає що скарга є безпідставною, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 02.10.2007р.  винесена з додержанням вимог ст. ст. 6, 94, 130 КПК України і є законною і обґрунтованою.

 

           В судовому засіданні суд,  вислухавши думку заявника, представника заявника, адвоката ОСОБА_4 представника ОСОБА_2, представника прокуратури, дослідивши матеріали скарги, матеріали на підставі яких було прийнято рішення про закриття кримінальної справи  приходить до наступного.          

 

           31.03.2007р. приблизно о 23 годині 27 хв., по вул. Дніпровська Набережна в м.Києві навпроти будинку №17 АЗС „Солюкс” відбулась дорожньо транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення автомобілем „MITSUBISHI PROTON” державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобілем „HYUNDAI GRANDEUR” державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якої потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження , від яких вони померли на місці пригоди. За вказаною дорожньо транспортною пригодою порушено кримінальну справу.

 

           Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 14.03.2008р. в кримінальній справі №1-809/2007 ОСОБА_5 визнано винним за ст. 286 ч.3 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України  вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 роки. До ОСОБА_5 застосовано ст. 75 КК України і звільнено від  основного покарання з встановленням іспитового терміну на 3 роки. Вирок набув чинності.

 

         Під час досудового слідства у вказаній кримінальній справі матеріали щодо ОСОБА_2 виділялись і направлялись в прокуратуру міста Києва для вирішення питання щодо порушення кримінальної  справи. 

 

           Постановою старшого слідчого прокурора слідчого відділу управління прокуратури міста Києва від 02.10.2007р.  відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю  в його діях ознак злочину.

 

           З матеріалів на підставі яких було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 вбачається, що в  ході досудового слідства було отримано висновок судової авто технічної експертизи КНДСЕ №3296 від 16.05.2007р. та висновок судової авто технічної експертизи НДЕКЦУ МВС України в м. Києві №245-ат від 16.07.2007р.

 

            При проведенні зазначених авто технічних досліджень експертами для вирішення питання щодо наявності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_2 та виникненням дорожньо транспортної пригоди використовувались різні вихідні данні.

        

             Експертами НДЕКЦГУ МВС України в місті Києві під час проведення судової авто технічної експертизи №245-ат у відповіді на 3 питання самостійно визначався момент виникнення небезпеки, на підставі якого в подальшому проводились розрахунки щодо наявності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_2 та виникненням дорожньо - транспортної пригоди. Слідчим у постанові про призначення зазначеної експертизи момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_2 в якості вихідних даних не зазначався.

 

              Під час  проведення  судової авто технічної експертизи №3296 експертами КНДІСЕ вказано на не визначення слідчим моменту виникнення небезпеки, з якого необхідно починати розрахунки та проведено розрахунок з моменту перетину осьової лінії автомобілем „MITSUBISHI PROTON” державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5. В мотивувальній частині дослідження по 2 запитанню слідчого зазначено, що навіть при умові руху з дозволеною швидкістю 60 км/год водій автомобіля „HYUNDAI GRANDEUR” знаходився у аварійній ситуації і не встигнув зупинитись до місця зіткнення.

 

              Суд погоджується з доводами представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4 , що згідно п.п.2.3.2. наказу Міністерства Юстиції України №144/5 від 30.12.2004р. „Про внесення змін та доповнень до Інструкції про призначення та проведення судових  експертиз та науково- методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5, який регламентує проведення авто технічних експертиз, експертам забороняється самостійно збирати матеріали , які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

 

             Згідно п.п. 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має  право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила. Водій ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі „HYUNDAI GRANDEUR” по вул. Дніпровська Набережна в м. Києві в дорожніх умовах , коли різні напрямки руху розділені подвійною осьовою лінією, мав право згідно п.1.4 ПДР розраховувати, що ніхто не буде грубо порушувати правила дорожнього руху і перетинати подвійну осьову лінію перед його автомобілем.

 

               Об'єктивних ознак, що автомобіль „MITSUBISHI PROTON” під керуванням  водія ОСОБА_5 після виїзду з АЗС почне грубо порушувати ПДР України та пересікати подвійну осьову лінію перед автомобілем „HYUNDAI GRANDEUR” матеріалами кримінальної справи не встановлено.

 

               Крім того, згідно ст. 75 КПК України висновок експертизи для особи, яка проводить дізнавання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим і підлягає оцінці з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності.

 

            З таких підстав суд вважає, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи старшим слідчим прокурором слідчого відділу управління прокуратури м. Києва  дотримані всі вимоги кримінального процесуального законодавства і підстав для скасування постанови не вбачається. 

 

        На підставі викладеного, суд вважає  що скаргу  ОСОБА_1  на постанову старшого слідчого прокурора слідчого відділу управління прокуратури міста Києва про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю  в його діях ознак злочину,  залишити без задоволення.

              

            На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 236, 236-1, 236-2КПК  України, суд

 

                                                             П О С Т А Н О В И В :

 

             Скаргу  ОСОБА_1  на постанову старшого слідчого прокурора слідчого відділу управління прокуратури міста Києва від 02.10.07р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ст. 286 КК України у зв'язку з відсутністю  в його діях ознак злочину,  залишити без задоволення.

 

               На постанову  може бути  подана апеляція до Апеляційного суду  м. Києва протягом  7  діб.

 

 Суддя:

 

 

 

                          

 

 

 

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація