І інстанція Код суду 2702 Справа 2-55/07 Категорія 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (повне)

16 квітня 2007 року

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі: Головуючого- судді Нестерук В.В.

при секретарях - Массалабової Л.Ю., Юрко Л.В., Кащеевої С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ВАТ УСК „Гарант Авто" звернувся до суду з позовом в якому пояснив, що відповідачка, відповідно до договору купівлі-продажу, в розстрочку купила у СП ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ», в подальшому перейменоване в ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», автомобіль моделі «Нубіра» з відстроченням платежу на.загальну суму 12450 у.о. строком на 36 місяців. Відповідачем умови п.2.6.3 вказаного договору по оплаті чергових платежів не виконувалися. Тому відповідно до умов договору № 112057-011 від 22.12.1998 року і договору № 0048201 (страхування фінансового ризику) укладеного позивачем з СП ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ», у зв'язку з настанням страхового випадку, позивачем 11.07.2000 року було сплачене страхове відшкодування СП ЗАТ „АвтоЗАЗ-ДЕУ" у розмірі 11311 гривень 38 копійок за 7-16 періоди і 8.08.2003 роки у розмірі 27897 гривень 10 копійок за 16,17-37 періоди.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» позивачу, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, переходить право вимоги в межах фактичних витрат.

Рішенням Гагарінського райсуду від 27.09.2002 року з відповідачки на користь позивача було стягнено 11311 гривень 38 копійок.

Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного відшкодування витрат страхувальника за 16,17-37 періоди, позивач просить суд стягнути з відповідачки примусово на користь позивача матеріальний збиток в сумі страхового відшкодування у розмірі 27 897 гривень 10 копійок і сплачене держмито у розмірі 278 гривень 97 копійок.

В ході розгляду справи було змінено назву позивача на Українську страхову компанію «Дженералі гарант».

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали свої позовні вимоги.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, так як вважають його надуманим та таким що не відповідає матеріалам справи.

Відповідачка представила в суд довідку № 3506 від 11.11.2005 року, видану ЗАТ „АВТОЗАЗ", згідно якого відповідачка заборгованість перед цим підприємством повністю погасила по поверненню автомобіля, держмита і пені. Тому відповідачка вважає, що ніякої заборгованості у неї перед підприємством та перед позивачем немає.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідачку та її представника, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позову в повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що позивачем в суді не доведений той факт, що страховий випадок був зареєстрований і оформлений належним чином, оскільки з договору № 0048201 не вбачається, що купівлю-продаж автомобіля «Нубіра» відповідачці було зареєстровано за цим договором, а

потім по ньому була перерахована сума у розмірі 27 897 гривень 10 копійок, оскільки цей договір укладений не відносно відповідачки та на іншу суму.

Всі спроби суду витребувати у позивача більш детальні документи і обгрунтування, а також підтвердження до виплати конкретної суми ні до чого не привели. Представник бухгалтерії позивача з'явиться в суд і представити які-небудь обґрунтування відмовився.

Крім того в ході розгляду справи було встановлено, що з відповідачки вже рішенням суду від 27.09.2002 року було стягнено за цим страховим випадком сума у розмірі 11 тисяч 311 гривень 38 копійок. Також рішенням суду 17 вересня 2002 року вона була зобов'язана повернути автомобіль «Нубіра», який вона і повернула згідно представленої нею довідки № 3506 від 11.11.2005 року.

При таких обставинах суд вважає, що позов не доведений, необгрунтований і тому суд вважає за необхідне в його задоволенні відмовити.

Враховуючи те, що суперечка у справі вирішена на користь відповідачки, з позивача необхідно стягнути в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, які по справі не сплачені.

Понесені позивачем судові витрати по справі згідно чинного законодавства, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 27 Закону України „Про страхування", ст.ст. 372, 452 ЦК УКРАЇНИ, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК УКРАЇНИ, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" (ВАТ „Гарант-АВТО") до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 27697 гривень 10 копійок та сплаченого державного мита в розмірі 278 гривень 97 копійок - відмовити.

Стягнути з ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" на користь держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційний суд м. Севастополя або у порядку ст.295 ч.4 ЦПК УКРАЇНИ.