___________________ Гагарінський районний суд міста Севастополя_______

І інстанція Код суду 2702 Справа №2-818/2007 Категорія 38

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (повне)

28 квітня 2007 року

Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі: Головуючого - судді Нестерук В.В. при секретарі - Массалабової Л.Ю., Марочкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ДП „Укррибфлот" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат по харчуванню та проживанню на судні та по зустрічному позову ОСОБА_1 до ДП „Укррибфлот" про визнання незаконним наказу про звільнення, зобов'язані внести зміни в трудову книжку та стягнення моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому пояснив, що відповідач був прийнятий на роботу 16 грудня 2005 року мотористом на РТМА «Малахов Курган» на період промислового рейса з оплатою праці згідно штатного розпису. З ним був укладений контракт № 12, в якому були обумовлені його права і обов'язки. Наказом від 3 травня 2006 року № 21, у зв'язку з технічними несправностями судна, проханням екіпажа, промисловий рейс був закінчений 9 травня 2006 року. Відповідно до наказу капітана судна № 69 від 6 травня 2006 року ч.1ени екіпажа повинні були прибути до м. Севастополя 9 травня 2006 року та з того часу вони були зняті з постачання та їм було заборонено проживати на судні. Проте відповідач відмовився виконувати розпорядження капітана, не здав ключі від житлового приміщення на судні, не одержав авіаквиток для перельоту до м. Севастополя і залишився проживати на судні, де забезпечувався живленням і мешканням.

Таким чином, відповідач порушив п.2.5 контракту, оскільки відмовився виконувати вказівки капітана, який є представником судновласника на судні. Таким чином, відповідач завдав позивачу збитку за живлення на судні у розмірі 159 гривень 08 копійок і за мешкання у розмірі 2803 гривні 32 копійки.

Оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодовувати цей збиток, позивач просить суд стягнути його з відповідача примусово. Окрім цього позивач просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати - судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Відповідач подав до суду зустрічний позов в якому він просить суд визнати вищезгадане його звільнення незаконним. Відмінити наказ про його звільнення № 20-Л від 02 травня 2006 року і зобов'язати позивача внести зміни в трудову книжку в частині часу та обгрунтування звільнення з п.8 ст. 36 КЗпП України на ч.1 ст.39 КЗпП України. Окрім цього він просить суд стягнути з позивача в рахунок відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 10000 гривень і витрати по наданню йому юридичної допомоги в розмірі 1000 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягають і вважають дії позивача законними і обгрунтованими, а тому просять суд задовольнити позов позивача і відмовити відповідачу в задоволенні його зустрічного позову.

Представник відповідача навпаки вважає дії позивача незаконними і тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову і задовольнити його зустрічний позов.

Суд, вислухавши вищезгаданих осіб, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити основний позов позивача і відмовити в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Суд вважає що відповідач по ст. 36 п.8 КЗпП України звільнений законно і обґрунтовано оскільки він порушив умови контракту. Стаття 39 КЗпП України передбачає розірвання трудового договору за ініціативою працівника, але відповідач із заявою про розірвання трудового договору до позивача взагалі не звертався. Тому позивач не може його звільнити по цій статті.

Згідно матеріалів справи, заробітна платня і добові відповідачу були виплачені відразу після закінчення промислового рейса до Нової Зеландії. Тому посилання відповідача про несвоєчасність виплати йому заробітної платні є надуманою. Посилання представника відповідача на те, що відповідач був учасником страйку, суд не може взяти до уваги оскільки фактично ніякого страйку не було. Вимога про виплату відповідачу моральної шкоди у розмірі 10000 гривень суд вважає надуманими і необгрунтованими, оскільки вони нічим не доведені і не підтверджені. Крім того, відповідач порушив термін звернення до суду згідно ст. 233 КЗпП України, оскільки не звернувся до суду протягом місяця після вручення йому копії наказу про звільнення, або з дня видачі йому трудової книжки.

При таких обставинах суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача, оскільки вони підтверджені документально і відмовити в задоволенні позовних вимоги відповідача оскільки вони нічим не підтверджені.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 47, 48, 232, 265, 134, 136 КЗпП України, ст.ст. З, 5,10,14, 57-59,158,159, 208,209, 212-214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ДП „Укррибфлот" - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного підприємства „Укррибфлот" витрати на харчування на судні в розмірі 159 гривень 08 копійок, за мешкання 2803 гривні 32 копійки, а також судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього 3 тисячі 43 гривни 40 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ДП „Укррибфлот" про визнання незаконним наказу про звільнення № 20-Л від 22.05.2006 року, про зобов'язання ДП „Укррибфлот" внести зміні до трудової книжки в частині часу та підстав звільнення зі ст. 36 ч. 8 на ч. 1 ст. 39 КЗпП України, стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 гривень та стягнення витрат на юридичні послуги в розмірі 1000 гривень -відмовити.

Інші судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення складено і надруковано власноручно в єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.