І інстанція

Код суду 2702

справа № 2а-226/07

категорія 39

КОПІЯ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року

Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі: головуючого-судді: Нестерук В.В., при секретарі: Массалабової Л.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова про стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно, суд, -

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова про стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно в сумі 5572 гривень 12 копійок.

Вимоги позивача мотивовані тим, що він проходив службу в Севастопольському військово-морському інституті ім. П.С. Нахімова, та перебував там на речовому постачанні. Згідно наказу Міністра оборони України від 30.08.2004 року № 585 він був звільнений з військової служби. Згідно наказу начальника СВМІ ім. Нахімова №486 від 13.09.2004 року позивач був звільнений в запас відповідно з п. 67 п.п „В" - у зв'язку зі скороченням штату, з правом ношення одягу Відповідно до цього наказу позивач був виключений із списків особового складу інституту та знятий зі всіх видів забезпечення.

При звільненні позивачу не була виплачена грошова компенсація за речове майно на суму 4726 гривни 14 копійок, з індексацією в розмірі 845 гривень 98 копійки. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за неодержане речове майно в сумі 5572 гривни 12 копійки. Крім цього він просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1600 гривень

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились двічі, тому суд вважає на необхідне винести постанову на підставі матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і ч.1енів їх сімей", військовослужбовці одержують за рахунок держави речове майно або грошову компенсацію замість нього.

Згідно матеріалів справи позивач дійсно перебував на забезпеченні у СВМІ ім. П.С. Нахімова. Однак згідно п.2 Закону України „Про деякі заходи по економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та ч.1енів їх сімей" у частини отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна. Закон набрав чинності з 11 березня 2000 року. Таким чином, позивач до 11 березня 2000 року мав право на отримання грошової компенсації за речове майно, а після вступу цього закону в силу дане право зупинено.

Однак суд вважає що згідно Постанови КМУ від 28 жовтня 2004 року № 1444 позов відповідно стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно на суму 5572 гривни 12 копійок підлягає задоволенню, так як позивач був звільнений з військової

служби с правом носіння з правом носіння одягу. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача грошову компенсацію за речове майно в розмірі 4726 гривень 14 копійки, індексацію у розмірі 845 гривень 98 копійки. Суд також вважає що вимоги що стосуються стягнення моральної шкоди в розмірі 1600 гривень не доведені в суді и тому в їх задоволенні слід відмовити.

Так як позов частково дозволен на користь позивача з відповідача слід стягнути також сплачене державне мито в розмірі 51 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і ч.1енів їх сімей", Законом України „Про деякі заходи по економії бюджетних коштів", ст.ст. 1, 2, 10-12, 23, 49, 51, 70, 71, 159, 160 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з СВМІ ім. П.С.Нахімова на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в сумі 4726 гривень 14 копійки а також суму індексації у розмірі 845 гривень 98 копійки та державне мито у розмірі 51 гривні, а всього 5623 гривні 12 копійок.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоді у розмірі 1600 гривень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 ЦПК України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Згідно до ст. 186 ЦПК України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може буті подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена та надрукована власноручно, у нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.